– Подякувати хочу водію автобусного маршруту «Шевченкове-Київ», який іде через наше село. Його звати Анатолій Фесенко. Він і копійки ні разу не взяв за те, що мої передачі доправляє в столицю, – розпочинає в редакії Переяслав.City свою розповідь пенсіонер із Соснови Дмитро ІЩЕНКО. – Я було винесу мішечок огарків воскових свічок, а це буде й кілограмів п'ятнадцять-двадцять, то він ніколи не відмовлявся, вантажив у маршрутку і доправляв як слід.
Дмитро Іщенко прийшов подякувати церковникам за допомогу
Дмитро Михайлович показує надруковані фото, на якому жінка з ящиком «окопних свічок».
– Це моя донька Тетяна Лавріненко. Вона мешкає у Києві. З кінця лютого 2022 року волонтерить. Удвох із подругою Катериною Лисих працюють. Ще одна кума іноді долучається, та я не знаю її імені. Вони з початку війни допомагають воїнам на фронт. В основному «окопними свічками». Кількість уже тисячами вимірюється.
Тетяна Лавріненко у маленькій квартирі упродовж року виготовляє окопні свічки
Роблять їх у дочки на кухні. Так, місця там мало, ще й песик за компанію з ними, тому більшість удвох з подружкою. Її знайомі дівчата з кафе баночки жерстяні збирають, продавці з ринку – картонні коробки. Сидять ото в квартирі, бо куди ж підеш, і ріжуть, крутять, плавлять та заливають ті свічки.
Спочатку парафін купляли, дочка витрачала на це усю свою пенсію (вона має групу). Потім і зарплата своя, і чоловікова (він у госпіталі працює) туди йшли. Вони ще купляють якийсь компонент додатково, щоб у парафіні нейтралізувати шкідливі домішки. Ще й наклейки купляють з тризубами, стрічки різні і прикрашають, щоб гарно було.
Катерина Лисих активно допомагає подрузі і українським воїнам
А потім дочка якось подзвонила та запитала, чи міг би я взяти в церкві воскових огарків. Так я проїхався по всіх батюшках, кого знав, – не відмовили. То я хочу від імені і дівчат їм подякувати за допомогу.
Це настоятель нашого соснівського храму Іван Поліжак та казначей Любов Бобир. Священник Свято-Єфремівської церкви, який нині й капеланом служить отець Дмитро Волошин, у нього ж перший приход був у нашому селі. Підтримали нашу справу і в строківському храмі, там настоятелем нині отець Андрій Орловський, старостою Микола Жук, а казначеєм Лідія Іващенко. Я з ними підтримую гарні стосунки, бо це все українські церкви.
А ось справді здивував батюшка із студениківського храму отець Геннадій Спатар. Він же в УПЦ, залишився в московському патріархаті, не перейшов. Я його давно знаю, говорив з ним про це. Каже, ми клятву давали. Ну воску нам для зігріву воїнів назбирали.
Окопні свічки прикрашають патріотичними наклейками
У дочки є знайомі волонтери, які приїжджають і забирають ті свічки та доправляють воїнам на передову. Тоді дочка ще й напікає їм на гостинець різної здоби. Колись приїхала до нас, привезла випічки і нам спробувати – дуже смачно. Каже, це таким ми солдат пригощаємо. Побула годинку і поїхала, бо ніколи – зберуться дівчата пекти знову.
Дочка з подружкою ще й допомагають тим волонтерам, які роблять маскувальні сітки. Вони ходять по секондах і скуповують підходящий матеріал, вдома ріжуть його на смужки і відвозять тим, хто їх плете.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
