Це почалося не вчора, як то кажуть. Але буквально вчора це "пробило дно". Декілька ФБ-груп, які контекстно є апологетами політики управління керівництва Переяславської громади, якраз перед першим вереснем розповсюдили пости, які містять погрози для всіх жителів Переяслава. «Приліпили» туди і публікації Переяслав.
Тому мусимо публічно пояснювати, чому прихильники мера у спробах захистити «честь, гідність та ділову репутацію голови громади Вячеслава Саулка» перейшли «тонкі червоні лінії».
Про що йдеться?
Адміністратор фейсбук-сторінки «Переяславська правда» 31 серпня розповсюдив по своїх «клубних» групах пост. Зазвичай ці дописи – низькопробне ображання кількох опонентів нинішнього мера. Та якщо раніше це стосувалося лише певних персоналій, то тепер там наводять страх та стверджують про саме прицільну загрозу для всіх жителів міста.
Причиною назвали резонансну подію 27 серпня біля історичної пам’ятки в Переяславі. Хоча про це писали багато видань і фахівців, та захисники дій мера використали скріни публікацій на різних платформах переважно свого опонента Юрія Бобровніка.
Також є по одному скриншоту публікацій інших медіа і аж три – з ресурсу Переяслав.City. При тому, що ми ні разу не посилалися на дописи Бобровніка. Тож як очевидно, нас адміни цих груп відносять теж до числа опонентів влади, і тут побіжно прагнуть назвати сайт співучасником, причетним до прогнозованих авторами наслідків. Така собі прихована спроба дискредитації дуже незручного і неслухняного медіа.
Що за інформація від «Доброзичника»
Поширювати провокативну інформацію насправді не годиться. Але мусимо частково процитувати, щоб читачам було максимально зрозуміло, про що йдеться:
«Шановна Громада прошу уваги! Доброзичник надіслав інформацыю, що Галина Дудар та Юрій Бобровнік … (через) статі в інтернет видавництвах, фейсбуці та телеграмі, під час воєнного стану злили росіянам інформацію про наше історичне місто, мовби в якому знаходиться дуже багато скарбів.
В телеграм каналі рашистів "Русский Медведь" … тепер звернули увагу на наше місто і мають надію відвідати його, обіцяють вирізати громаду і засипати місто шахедами. Із за Юрія Бобровніка тепер наше місто під загрозою. Будьте обережні тепер можливі дуже великі штурми шахедів! Не буди лихо поки тихо, але Бобровннік здатний на все щоб принизити мера. Знизу дописи росіян які на скріншотах».
Ну які там коментарі, здогадатися нескладно. І про градус містечкової опозиційної «війни» теж.
Цей допис адміна «Переяславської правди» за змістом і структурою – типовий зразок ворожої інформаційної пропаганди, головною метою якої є залякати українців, посіяти страх. Він і так підсвідомо щодня тригерить людей, а тим паче напередодні 1 вересня, коли діти масово ідуть до школи.
Та одна справа попередження Сил оборони про реальну тривогу, а інша прямо писати – «наше місто під загрозою», «обіцяють вирізати громаду», «можливі дуже великі штурми шахедів» – це нагнітання ситуації, тривоги і паніки серед населення. Для людей із вразливою психікою це може стати бідою.
А ще тицьнути пальцем – ось винуватці! Якщо, не дай Боже, щось станеться, то це не через «бункерного диктатора-убивцю», а через оцих двох конкретних людей у Переяславі.
Класичний зразок психологічної маніпуляції. Саме такі приклади доводилося не раз аналізувати з колегами і фахівцями на тренінгах та конференціях з медіаграмотності. Там говорили здебільшого про загальнонаціональний ландшафт роспропаганди та дезінформації, чому люди ведуться на подібні ворожі вкиди.
Утім на недавньому тренінгу від ГО «Український інститут медіа та комунікації» якраз багато аналізували прикладів російської маніпулятивої пропаганди в локальних інформаційних середовищах, як її розпізнати, для чого і як це вони роблять. І кому це вигідно.
Ось згаданий приклад від доморощених «піарників» зрівнявся з ними. Звісно, «продукт» занадто примітивний, але є результатом системної роботи. І недешевої. І такий агресивний пост, безперечно, має вплив на людей.
Так хто був першоджерелом?
«Доброзичник» захисників дій міського голови прислав скріни різних постів, зроблених з телеграм-каналу «Русский Медведь», в якого 13 417 підписників. Більшість російських тг-каналів є закритими. Цей – також.
Через бот для пошуку ми знайшли підтвердження, що такий канал справді є. Він приватний і щоб на нього зайти, потрібне посилання-запрошення.
Навіть задля перевірки цих фактів ми не стали туди проситися. Тому не можемо й стверджувати щодо достовірності скриншотів, виставлених переяславськими піарниками.
Але ж інформатор-«доброзичник» авторів переяславських анонімних груп має доступ на той кацапський канал, отримавши персональне запрошення. Навіщо?
Закритий російський канал нібито знайшов і виставив для коментарів посилання на кілька різних публікацій Бобровніка про подію в Переяславі, одне з онлайн видання «Моя Київщина», одне – Інформатора і три Переяслав.City. Проте немає жодного посилання на сайт, який працює на замовлення Переяславської міської ради за бюджетні кошти – Proslav. Хоча в телеграмі він має найбільше підписників, і не помітити його там було б дивно. Навіть з однією публікацією і таким промовистим фото про цю подію. Про неї писали загальноукраїнські медіа, різні історики, політики, навіть сайт УПЦ (Синодальний інформаційно-просвітницький відділ)!
Тим паче, що на ворожому каналі коментують посилання на публікації не стільки на телеграм-платформі, де в Бобровніка лише 220 підписників, а на інших: фейсбуці, ютюбі та сайті. Тобто, можемо припустити, що можливо, цей самий «доброзичник» спочатку зібрав окремі публікації «неугодних» і поділився з «медведєм». Інакше таку вибірковість нічим не поясниш, як прицільним замовленням. Хіба що монахи УПЦ задля цього перерили весь інтернет:), і через свою медійну малограмотність знайшли тільки «обрані».
Де черговий скандал за (роз-)копаний?
А що ж стало приводом? Резонансною як для науковців, так і частини жителів Переяслава, стала подія 27 серпня. В історичному центрі міста, поряд із Вознесенським собором (1695-1700), який був центральною спорудою монастирського комплексу, почалися несанкціоновані з науковцями земляні роботи з важкою технікою.
Роботи призупинили, очевидно, коли викопали фрагменти людських кісток. Сам по собі факт не є чимось надзвичайним. У центрі історичного міста подібне – не рідкість і не дивина. Людей обурювало те, що такі масштабні роботи почалися «тихцем». Без погодження з науковцями НІЕЗ «Переяслав» та Інституту археології НАНУ. Це стверджували фахівці у своїх постах у соцмережах, підтвердила це нам у коментарі і в.о. директора Заповідника Марина Навальна.
Траншея завглибшки зо три метри, на рівні підлоги від монастирського льоху (після приватної реставрації з зеленим дашком) вирита Г-подібно в бік собору
Територія в середмісті площею близько 2 га – не приватний город, а комунальна власність, де планується розбити міський парк, як оголошував неодноразово міський голова. І цією ділянкою опікується ВУКГ. Комунальники в той момент справді працювали на території, збирали каміння і готували площу для газону. Утім керівник ВУКГ Віктор Коркач заперечив причетність його підприємства і техніки (екскаватор та вантажівка) до цих земляних робіт.
Міський голова на наше звернення пояснити ситуацію відразу сказав, що не може, але того дня пізно ввечері написав, як завжди, у фейсбуці. Він підтвердив, що копають біля собору за його вказівкою.
Втім у своєму пояснювальному дописі щодо виконавців Вячеслав Саулко чи то спростував, чи то перевів стрілки: «За моїм дорученням до КП ВУКГ, було проведено інженерні роботи для недопущення подальшого руйнування водопровідних мереж, що залишилися громаді після прийняття на баланс території колишнього військового містечка. Фахівці провели обстеження, ізоляцію та ліквідацію виявлених несправностей».
Наскільки логічне таке виправдання? На місці робіт видно, що траншеї копалися зовсім з іншою метою – для «реконструкції входу в печери». Це підтвердили і священники, які того ж дня надвечір «звершили молебень і благословення Боже на проведення цих робіт».
На фото старої шахти, які мер додав на підтвердження своїх слів, видно старі іржаві труби. З якими ніхто нічого не робив. Бо то – залишки недіючої системи теплопостачання колишніх військових казарм, які були на тій території.
Про це написав в одному з коментарів Анатолій Фесенко, екс-перший заступник нинішнього мера, а перед тим багаторічний керівник ВУКГ. Тож попри його теперішню опозиційну позицію, його аргументи, а також коментарі інших фахівців сприймаємо як фахове пояснення.
Наступного дня науковці НІЕЗ «Переяслав» на місці події проводили пошукові роботи, поділилися публічно знахідками.
То хто ж ці головні «винуватці»?
Юрій Бобровнік – затятий опозиціонер нинішнього голови. Водночас він є депутатом Бориспільської районної ради та викладачем Університету Григорія Сковороди в Переяславі, кандидатом історичних наук.
Про коло наукових інтересів у досьє на сайті вишу зазначено: «Антикорупційна політика та доброчесність. Планування діяльності органів влади та місцевого самоврядування. Проектний менеджмент у системі публічного управління. Децентралізація влади в умовах військового стану (треба воєнного стану – ред.).
Варто зазначити, що у своїй викривальній діяльності Бобровнік вдається і до перебільшення. Зокрема, як у цьому разі написав:
«…на комунальну китайську вантажівку вантажать зранку рештки кісток разом із культурним шаром Древнього Переяслава. Роботи розпочали пізно ввечері 26.08. 2025 коли музейники пішли по домах».
«Мер Переяслав дав наказ комунальникам у не законний спосіб по варварські розкопувати могили монахів та культурний шар часів Київської Русі. Як наслідок на територію набігла велика кількість чорних археологів з металошукачами. Це злочин на десятки мільйонів гривень. Ви знищили свідомо та умисно, історичну спадщину України Русі».
Про вантаження решток кісток і розкопування могил монахів – вважаємо лише версією автора, оскільки досі немає підтвердження фото чи відео, що там справді вантажили «черепи» і чи то вони справді від монахів – дослідження не проводилися. Але вибраний з майже триметрових траншей грунт відразу ж вивезли.
Та й наказ навряд чи був саме таким: розкопувати могили монахів. Завдання було іншим. Як і те, що кісток більше ніж дві, які пролежали біля траншеї до вечора, коли священники після церемонії «благословення» їх вкинули назад у траншею і злегка присипали землею, як це видно на нашому ВІДЕО. «…Велика кількість чорних археологів з металошукачами» – теж часткове перебільшення, бо вони на таких місцях зазвичай полюють раніше:).
Переяславка Галина Дудар для місцевої влади – взагалі одіозна людина. Ходить на сесії і там демонстративно ганьбить мера, знімає викривальні відео і свої монологи з власною оцінкою дій мера та його оточення. І так само часто навіть без фактичних доказів. Але вочевидь, знаючи більше ніж того хотіла би міськрада.
Тобто це йде така собі містечкова, але принципова інформаційна «війна» – хто кого.
Одні вкладають немалі гроші в розкрутку що більшої кількості нових підконтрольних фейсбучних груп, створення діпфейків (штучно створеного аудіо-, відео-, фотоматеріали) дорогими програмами ШІ, продукуванням низькопробних примітивних дописів. А ще збору інформації і навіть «проникнення» у вороже лігво рашистських телеграм-каналів!
Другі просто багато і скрізь балакають про те, яким є мер Переяслава. Слів теж не добирають:))
Але що дивує: на цих двох активістів мер впливу немає. Ні через керівництво університету, ні через поліцію і навіть суд.
Про пріоритети й амбіції
З приходом до влади нинішнього міського голови Вячеслава Саулка після виборів восени 2020 року від партії «Слуга народу» у місцевому політикумі почалися внутрішні розбірки. Справа не дивна, так буває зазвичай після зміни персоналій у владному кріслі. Тож пафосні промови про те, як і що неправильно робили «попередники» – стара технологія, яка ще іноді працює. Але цей період раніше тривав недовго. Далі починалися робочі будні.
Але в Переяславі все відбувалося трішки не так. Міський голова на початку своєї каденції озвучив багато грандіозних планів з розвитку міста. (Саме міста, а не громади. Бо тривалий час про села, які приєднали тоді до Переяславської ОТГ, голова навіть не згадував у своїй риториці).
Зрештою, якщо лише місто, то й це похвально, бо історичний Переяслав як туристичний магніт таки потребує особливого догляду. Але почалася повномасштабна війна і плани та пріоритети влади мали би кардинально змінитися.
Втім амбітний характер міського голови не дозволяє йому відступитися від своїх намірів попри всі зовнішні обставини. Навіть війну. Авторитарний характер управління призвів до того, що колишні друзі й однопартійці почали відмежовуватися. З різною публічною позицією. Депутати міськради не завжди підтримують ідеї мера й не голосують за певні рішення, але це не заважає йому робити те, що він задумав.
Люди вірять у брехню і ведуться на маніпуляції – дослідження
Мовчання і страх стали супутниками внутрішньополітичного життя громади. І це якнайкраще видно в соцмережах. Особливо у місцевих фб-групах відслідковуються всі публікації, коментарі і вподобайки. У цьому навіть сам голова якось зізнався публічно. Відтак реальні люди коментують тільки позитив, а якщо хто має сміливість висловити іншу думку, то ховається за «Анонімний автор».
Наше медіа є публічним. Незалежним. У нас працюють конкретні журналісти, яким не доводиться ховатися за анонімними нікнеймами. Ми ніколи не прагнули йти у відкриту опозицію щодо міської влади, тим паче провокативну.
Ми професійно здатні об’єктивно оцінювати діяльність міської ради – чи корисну для громади, чи корисливу для певних діячів, а чи вочевидь піарну та передвиборчу. Розуміємо винятковість теперішнього періоду війни, коли єдність і згуртованість громади – важлива зброя в боротьбі з ворожою пропагандою, яка прагне сіяти страх і ворожнечу поміж нас.
Тому при всіх містечкових особливостях ми часом жертвували своїм професійним обов’язком інформувати громаду про різні справи, рішення, дії влади. У тому разі, якщо така інформація могла принести більше шкоди ніж користі.
Команда редакції Переяслав.City
Та коли йдеться про справді суспільно значимі, дороговартісні проєкти – ми не мовчимо. Ми запитуємо жителів, ми доносимо позицію фахівців, влади (якщо погоджуються коментувати), ми перевіряємо інформацію з першоджерел.
Ми ніколи не переходимо «червоних ліній» – методів роботи, які суперечать професійним стандартам журналістики.
Ми ніколи не переходимо на примітивні образи й маніпуляції, не видаємо власні судження за факти, підтасовані цифри і дані – за доказ. Ми можемо помилятися, щось не знати, десь недопрацювати. Бо ми теж стомлюємося, вигораємо, стресуємо. Бо загалом волонтеримо на громаду. І все ще сподіваємося, що Переяславська громада – свідома, патріотична і досить мудра, аби розуміти хто, як і для чого щось робить і говорить у наш час.
Та маємо визнати – люди легко вірять у брехню. На жаль, майже дві третини українців вразливі до дезінформації — висновок нового дослідження Львівського медіафоруму та IMS (International Media Support). Їхня спільна робота з аналітиками групи Rating Group показує медіаспоживання українців та їхні соціально-політичні установки.
Ключові висновки дослідження:
- Telegram залишається головною платформою для отримання новин в Україні.
- Понад 40% українців ніколи або рідко перевіряють достовірність новин.
- Більшість українців (59%) виявилися вразливими до дезінформації, тобто частіше сприймали маніпулятивні твердження як правдиві.
І це за умови, що ТГ-канали з мільйонами підписників – анонімні, вони не відповідають за достовірність своїх даних і можуть легко маніпулювати емоціями, не спростовувати раніше поширену брехню.
Тому – читайте якісні медіа, які знаєте, які до вас ближчі і яким справді довіряєте не просто на словах, а підтвердженою їхньою професійною роботою.
Матеріал підготовлений завдяки участі у Вечірній школі [Re]Infroce з медіа- та інформаційної грамотності для журналістів.
Проєкт розроблено та реалізовано ГО «Український інститут медіа та комунікації» у партнерстві із ЮНЕСКО та за підтримки Японії. Проєкт є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО щодо підтримки безпеки журналістів і свободи слова в Україні.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
