У Переяславі діють сім кладовищ, але є в місті й залишки старовинних некрополів

Людмила НАБОК історикиня

Сьогодні о 16:34

Переяславські кладовища зберігають пам’ять про покоління, що жили століття тому. Старовинні церкви, родинні склепи, меморіали та сучасні погости – усе це створює унікальний історичний ландшафт міста. Дослідниця-краєзнавиця Людмила Набок підготувала матеріал, який відкриває першу частину циклу Memento Mori, або історичних оповідок про некрополі Переяслава. Розповідь цікава і варта до прочитання, рекомендує Переяслав.City.

Memento Mori (Мемéнто Морі) – це латинський вислів, що означає "пам'ятай, що [доведеться] вмирати" або "пам'ятай про смерть". Це крилата фраза та філософська концепція, яка нагадує про тимчасовість життя, неминучість смерті та важливість цінувати кожен момент.

Некрополь – Стародавній могильник, кладовище, меморіальний цвинтар для поховання видатних особистостей, з надгробками й пам'ятниками. Термін походить від назви передмістя (району). Некрополіс (Місто мертвих) в елліністичному місті Александрії в Єгипті. Там були зосереджені гробниці й заклади для бальзамування померлих. Як науковий термін для позначення комплексів давніх поховань поширений від 19 ст.

Чому варто досліджувати переяславські некрополі

Про переяславські кладовища писали неодноразово – у місцевій пресі згадували Олег Коломієць, Наталя Павленко, Валерія Бобровська. Науковці Микола Товкайло, Олена Жам та Роман Маленков досліджували старовинні хрести, класифікували їх, вивчали стратиграфію і вводили результати до наукового обігу.

Ознайомившись із публікаціями, я звернула увагу на потребу доповнення історії цвинтарів Переяслава. Розуміючи, що великі тексти у Facebook читаються важко (та й, чесно кажучи, іноді нудно), маю честь запропонувати цикл дописів. Якщо цікаво – читайте. Намагатимусь не повторюватися, хоча б трохи систематизую зібрані матеріали.

Можливо, ця історія зацікавить краєзнавців, меценатів, і на входах до кладовищ з’являться план-схеми з короткою історією, головними алеями, груповими захороненнями та могилами видатних особистостей.

Сучасні кладовища і старовинні некрополі Переяслава

Частина перша – загальна. Станом на 2025 рік у Переяславі поховання здійснюються на семи кладовищах:

мкр-н Бабачиха – Андруші: вул. Зимова – Літня;
мкр-н Борисівка:
- o давнє біля церкви на розі вул. Остапа Вишні та Борисоглібської;
- o по вул. Святилівській;
мкр-н Заальтицький: вул. Дніпровська – Дніпровський провулок;
мкр-н Карань – Трубайлівка: вул. Героїв Дніпра;
мкр-н Ярмарковий: вул. Шкільна – Польова – Соборна;
мкр-н Підварки: вул. Новокиївське шосе.

Окрім сучасних, у місті збереглися старовинні некрополі при парафіяльних церквах, де поховання тривали до 1920-х років. З 1935 року, внаслідок антицерковної політики радянської влади, частину церков було зруйновано, надгробки – знищено, хоча самі поховання залишилися.

Серед постраждалих:

Покровська церква (цегляна) – вул. Б. Хмельницького і Покровська
Борисо-Глібська (дерев'яна) – площа Борисо-Глібська
Воскресінська (дерев'яна) – вул. Гімназійна і Б. Хмельницького
Преображенська (дерев'яна) – вул. Тараса Шевченка
Петра і Павла (дерев'яна) – вул. Петропавлівська

Хоча Михайлівська церква (вул. М. Сікорського – Кріпосна) та собор із дзвіницею Вознесенського монастиря (вул. Г. Сковороди) вціліли, могили на їхніх погостах були повністю зрівняні з землею. Лише кілька поховань залишилися біля Успенського собору (вул. М. Сікорського) та Троїцької церкви (вул. Т. Шевченка – Гімназійна).

Автор: фб-сторінка Mila Nabok

Меморіали та єврейське кладовище

У 1965 році офіційно закрили старе єврейське кладовище – найдавніше місце поховання юдеїв у Переяславі. Нині це частина музею просто неба. Лише кілька родин отримали дозвіл на перепоховання, більшість захоронень залишилися на місці.

Групові захоронення

Окрема група некрополів – два меморіальні поховання у центральних парках міста:

Парк ім. Тараса Шевченка – поховання більшовиків, борців за встановлення радянського режиму у 1920-х роках. Надгробки знищені.
Парк ім. Григорія Сковороди – могили воїнів Червоної армії, загиблих під час визволення Переяславщини на Букринському плацдармі у 1943 році. Пантеон збережено.