У Переяславі попрощалися з 31-річним солдатом ЗСУ Євгеном Корнієнком. Він загинув майже через два місяці після призову й понад рік вважався зниклим безвісти. Сьогодні, 10 лютого, у скорботі сина провела в останню путь його мама Алла – мати двох Захисників, повідомляє Переяслав.City.
Євген Михайлович Корнієнко народився 9 серпня 1993 року. Навчався у Переяславській ЗОШ №7 (нині – Переяславський ліцей імені Володимира Мономаха). Згодом здобував фах у Переяславському ЦПТО (нині – Переяславський професійний коледж) за спеціальністю «Електрик».
Був призваний на військову службу 15 листопада 2024 року Харківським ТЦК та СП. Служив стрільцем – помічником гранатометника 1-го штурмового спеціалізованого відділення 1-го штурмового спеціалізованого взводу 2-ї штурмової спеціалізованої роти «Шквал» військової частини А7400.
Загинув 7 січня 2025 року поблизу населеного пункту Бердін Курської області. Понад рік воїн вважався зниклим безвісти. Йому був 31 рік.
О 10:30 до Свято-Успенського собору почесна варта привезла тіло захисника та занесла його до храму. Слідом зайшли рідні, близькі та друзі.
На прощанні із Захисником дві жінки тримали жовто-блакитний прапор. Одна з них – переяславка, інша приїхала з Бориспільського району. Вона працювала разом із мамою Євгена в «Новусі» й розповіла, що приїхала підтримати колегу Аллу, другий син якої, Ігор, нині служить у війську на Сумському напрямку.
Також були присутні представниці об’єднання родин зниклих безвісти та полонених Захисників із Переяславщини.
– Ми з Євгеном разом навчалися в училищі й товаришували. Потім я поїхала з Переяслава, і наші контакти обірвалися. Востаннє спілкувалися у 2012 році. Пам’ятаю його світлим, щирим і позитивним хлопцем – такою світлою людиною він і залишиться у спогадах, – розповіла Марина Хандошко, дружина зниклого безвісти захисника.
У храмі троє священнослужителів провели заупокійну літургію. Зі словами співчуття виступив міський голова Переяслава Вячеслав Саулко. Пролунав скорботний гімн «Плине кача…».
Поховали Євгена Корнієнка на центральній алеї Ярмаркового кладовища у Переяславі.
– Ніколи не забуваймо його подвиг і його ціну. Найбільша вдячність йому – наше побожне й гідне життя. Адже за це він віддав своє життя, – сказав на кладовищі отець Іван. – Він віддав життя не для того, щоб ми жили у сльозах, розбраті й ворожнечі, а щоб ми жили гідно й були щасливими. Маємо пишатися тим, що серед нас є такі Герої, які жертвують собою заради інших.
Це справжнє обличчя української нації – нації, що не боїться смерті, бо вірить у Бога і вічність душі. Наше життя скінченне, але від нас залежить, як ми його проживемо: у підлості й обмані чи в гідності, правді та любові. Захищаймо християнські цінності – сім’ю, батьків, дітей, рідну землю. І, вшановуючи подвиг Героя, намагаймося жити побожно, чесно й достойно.
– Немає у всьому Всесвіті слів, які могли б полегшити біль рідних, близьких і друзів. Ось така сьогодні ціна – життя за життя, – говорив на кладовищі Олександр Молоткін. – Нам не залишили вибору, бо всі ми знаємо: якщо прийде ота московська чума, то не буде нас на цій землі – не буде ні нашої мови, не буде нічого. Нам не залишили вибору. Лише такі хлопці, як Євген, 1993 року народження – за віком він мій син, наш син, син української й переяславської землі. Лише вони – його побратими й посестри – захищають нас від страшної долі зникнення з цієї землі. Прости нас, Євгене, і дякуємо тобі за все.
Захисника залишилися мама Алла, брат Ігор, племінники та вітчим.
Вічна слава Герою. Щирі співчуття рідним і близьким.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі, фейсбуці та TikTok
