Сьогодні, 25 червня, у перші роковини втрати захисника України Віктора Лисиці у Малій Каратулі Ташанської громади відкрили Герою меморіальну дошку на фасаді місцевої школи, розповідає Переяслав.City.
Лисиця Віктор Іванович народився 1 червня 1973 року в селі Мала Каратуль. Тут зростав, жив і працював. За фахом був зварювальником, до служби працював на різних будівельних об'єктах, до повномасштабної війни їздив на заробітки в Іспанію.
Був мобілізований 13 липня 2024 року, служив робітником інженерної роти. Помер 25 червня 2025 року в селі Сергіївка Донецької області через проблеми зі здоров'ям. Похований 3 липня 2025 року у рідному селі Мала Каратуль. У 52-річного Героя залишилися син та сестра
– Батько був дуже доброю людиною. Завжди приходив на допомогу, ніколи не відмовляв. У нього було слабке здоров'я, але він – справжній чоловік, тому попри свій стан пішов захищати країну. Він свідомо це зробив, ми так і не змогли вмовити його не йти на війну. Він сам розумів, що фізично це буде складно, але не хотів навіть слухати нас, – розповідав Владислав, син Героя, в день похорону.
– Він був з великим серцем, мав сильний характер, був порядною, чесною людиною. Ніколи нікому не зробив зла.
Зварювальник – це і професія, і водночас його захоплення. Ще з дитинства тягнувся до цього. Мав золоті руки: з металом, зі зваркою, з будівництвом – робив усе і скрізь, як для себе. Завжди ретельно, уважно, дуже точно. Люди завжди казали: "Якщо Вітя робить – три рази перевірить і доведе до ідеалу", – згадував син.
– Перед загибеллю ми з ним розмовляли. Йому було дуже погано, але він не хотів відпочивати, не хотів їхати лікуватися. Я просив його: "Візьми хоча б відпустку, підлікуйся". Але він казав: "Ні, я потрібен своїм хлопцям".
І ось нині, 25 червня, рідні, друзі, жителі громади, учні та педагогічний колектив Малокаратульської школи знову зібралися разом, щоб вшанувати пам’ять земляка, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Його мужність, відданість Україні та любов до рідної землі назавжди залишаться прикладом для майбутніх поколінь.
Під час заходу до присутніх звернулася секретар Ташанської сільської ради Людмила Білоус, дякувала родині Героя за виховання справжнього патріота та наголосила, що пам’ять про наших захисників житиме в серцях жителів громади вічно.
Чин освячення меморіальної дошки та спільний молебень за упокій душі полеглого воїна провів отець Іван Будняк. На завершення присутні поклали квіти до меморіальної дошки та вшанували пам’ять Віктора Лисиці.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі, фейсбуці та TikTok
