Нещодавно жителька мікрорайону Трубайлівка Галина Удод відсвяткувала ювілей – 7 червня для неї розпочався дев’ятий десяток життя. За 55 років, що живе в Переяславі, місто стало їй рідним. Сусіди знають Галину Марківну як вправну господиню та мудру травознавицю, яка вже багато літ допомагає людям лікуватися цілющими рослинами.
Навіть у поважному віці жінка зберегла ясний розум, прекрасну пам’ять і життєву активність – вдома всидіти не може. Біля хлібного кіоску в Трубайлівці місцеві жительки розгорнули справжній ринок: продають свіжу городину, яйця, ягоди та фрукти. Тут ми й зустрілися з Галиною Марківною, вона як завше винесла на продаж природні ліки, заготовлені власноруч.
Пошарпаний зошит відмінниці
Дитинство Галини Марківни припало на важкі роки. Вона з’явилася на світ у селі Ніжиловичі Макарівського району в 1941-му, в рік, коли Друга світова війна увірвалася на нашу землю. У її сім’ї було десятеро дітей – шість дівчат і четверо хлопців. Коли дівчинці було два місяці, батько пішов на фронт. Під час окупації німці спалили село вщент. Все, що лишилося від оселі, – піч та чавун. З того й почали обживатися.
– Батько пройшов війну від Курської дуги до Варшави, – згадує Галина Марківна. – Пам’ятаю той день у 1945 році, коли він повернувся з війни: поранений, на милицях, на ногах зелені обмотки й ботинки, за спиною мішок. Після війни було дуже тяжко. Мати готувала нам затірку. В окропі розколочували борошно, туди кидали хоч цибулинку і їли. Мама працювала в колгоспі, а батько був кочегаром.
Галина Удод у молоді рокиФото: надане Галиною Удод
У німецькому штабі, де фашисти розстріляли багатьох односельців, після війни відкрили школу. Там Галина закінчила 10 класів, отримуючи щороку відзнаку – похвальний лист і книги. Найкраще дівчині давалася математика. Вочевидь, через ідеальну пам’ять, зізнається ювілярка.
– Коли зустрілися з однокласниками з нагоди 50-річчя від закінчення школи, згадували, що хоч була відмінницею, а зошит мій постійно був пошарпаний. Бо всі брали його списувать! – усміхається Галина Марківна. – Ніхто не може вирішить? То нічого, Галя порахує.
Галина краса – довга коса
Виросла Галина вродливою дівчиною з рідкісною окрасою – довгою товстою косою. Жінка згадує, як у дитинстві мама заготовляла попіл із березових дров, його потім проціджували й мили ним голову. Може, в тім і секрет? Так чи інакше, саме розкішна коса привернула увагу майбутнього чоловіка. Вивчившись на бухгалтера в Ірпінському сільськогосподарському технікумі, дівчина за направленням поїхала на роботу в село Ревне Бориспільського району.
Там її і знайшло кохання. Вродливий і добрий юнак Іван, старший на рік, родом із Переяслава, що працював електриком, побачив Галину у їдальні. Спитав у повара, хто ця дівчина з косою. Незабаром познайомилися. У 1966 році повів кохану під вінець і забрав до Переяслава.
– До нового міста звикла швидко – у мене був дуже розумний свекор і мудра свекруха. Іван був у батьків один, і коли привів додому невістку, вони зраділи і прийняли люб’язно. Коли хтось питав у свекра, хто ця молода жінка, він одказував: «То дочка, а то син». Ставилися до мене і справді, як до рідної доньки, пізніше помагали глядіти дітей.
Поруч із батьківською хатою молода сім’я побудувала просторий будинок, у якому жінка проживає й дотепер. Тут народилися їхні сини Віктор та Сергій. Галина працювала бухгалтером у райспоживспілці, затим на плодоконсервному заводі. Найщасливішими були ці роки для них. 51 рік і один місяць прожили разом Галина з Іваном душа в душу, діждалися онуків Олю, Юрія та Олексія. Три роки тому чоловік пішов у засвіти.
Наука про цілющу силу трав
Галина Марківна пригадує, як після розпаду Радянського Союзу почали закриватися підприємства, людям не платили зарплату, багато хто потрапив під скорочення, у тому числі й вона. Люди були кинуті напризволяще. У 1996 році жінка познайомилася з травницею Софією Самойленко. Та добре зналася на лікуванні травами та збирала зілля. Треба було якось заробляти, тож Галина попросила навчити цій науці.
Свого часу Галина Марківна працювала бухгалтеркою Фото: надане Галиною Удод
Іван підхопив нове захоплення дружини, адже змалечку ходив із сусідською бабусею збирати лікарські рослини. Поки шукали якусь квітку чи травичку, бабуся розповідала, для чого ця рослина, від яких недуг допомагає. Та й сама Галина Марківна виросла серед лісу, у дитинстві носила звідти ягоди та оберемки трав. Каже, звідки б не йшов, у село потрапиш неодмінно через ліс.
Подружжя збагнуло, що вивчення трав неможливе без освоєння спеціальної літератури. За ці роки вдома у Галини Марківни зібралася чимала бібліотека книг із фітотерапії. Травниця наголошує, що загальні знання так же важливі, як і досвід. Треба знати, як діє та чи інша трава, коли і як заготовляти, при яких захворюваннях використовувати, як дозувати та поєднувати з іншими лікарськими рослинами. Іван їздив збирати цілюще зілля далеко в ліс, де найчистіше повітря, а Галина в’язала і висушувала в тіні, пакувала в картонні ящики. «Рослини треба збирати в місцевості, де не чути півня, тобто подалі від людей та машин», – зауважує Галина Марківна. Почала виносити на базар, з’явилися й постійні покупці, які приїжджали за фітоліками додому до травниці. Є люди, яким постачає лікарські трави вже десятиліттями. Тішиться від того, що їм від них стає краще.
– Після смерті Івана заготовляти рослини допомагає син Сергій, він теж прочитав багато книг, вчився в нас, і тепер добре розуміється на травах. Сьогодні привіз мені гіркий полин, який лікує шлунок, та пижму – це протипаразитарні ліки, ефективно виводять гельмінтів. Щоб приготувати настій для дорослого вагою від
Окрім трав, Галина Марківна винесла на продаж сушені плоди глоду, шипшини, терену, гарбузове насіння. Плоди глоду застосовують для лікування серцево-судинних захворювань і зниження тиску. Шипшина зміцнює імунітет, а терен лікує застуду та знижує температуру. Сире гарбузове насіння – ефективний протипаразитарний засіб, а ще допомагає чоловікам у лікуванні простатиту. Парило, сушениця болотна, аїр, звіробій, галега, біла конюшина, брусниця, деревій, календула, листя малини, смородини, вишні, чистотіл, подорожник – перелік може зайняти чимало часу, адже жінка заготовляє десятки видів трав.
– Найбільше питають трави для печінки. Підшлункову, шлунок та печінку гарно лікує парило. Безсмертник підвищує виділення жовчі, сприяє виведенню холестерину з організму. Часто купують астрагал, це рідкісна рослина, що лікує діабет, хвороби серця, порушення нервової системи. Галега знижує кількість цукру в крові й помічна при діабеті.
Я люблю пити настій таволги, вона регулює мозковий кровообіг. Чайну ложку слід залити стаканом окропу і випити настій за три рази. Людям, котрі скаржаться на серце, раджу взяти пустирник або собачу крапиву п’ятилисткову. Тиск добре знижує сушениця болотна – чайну ложку цієї трави треба залити склянкою окропу. Курс лікування – місяць, затим тиждень перерва. Лікування травами тривале, але надійне. Людина хвороби наживає роками, а лікуватися хоче швидко. Таблетки лише біль вгамовують, а от природні ліки дають надійний результат.
Знання трав передає онучці
Галина Марківна каже, найкращі ліки – у нас під ногами. Рекомендує цінувати унікальні дари природи, якими ми часто нехтуємо, замінюючи штучними пігулками. Показує на біленький цвіт квіточок, що ростуть обабіч дороги.
– То гикавка, вона лікує нервову систему, мігрені, а дітей купають у ваннах із її настою для лікування судом. А який м’який зелений килим споришу в нас під ногами, його настій п’ють для виведення каменів із нирок. Тільки з ним треба бути обережним і пити через трубочку, бо разом із каменями може зруйнувати зуби. А на городі росте багато кірказону – ніби звичайний бур’ян, а його насіння лікує навіть безпліддя. Так само й пирій, який ми вириваємо з грядок, – ефективний для лікування хвороб нирок.
Для лікування застуди яєчників Галина Марківна радить жінкам корінь білої конюшини. У лікуванні геморою допоможе гірчак. Ягоди калини мають надзвичайні цілющі властивості й допомагають навіть при онкозахворюваннях. Якщо вам дошкуляє герпес, розріжте зубчик часнику і прикладайте до ураженого місця до 5 разів на день – неприємність швидко пройде. Від кашлю візьміть чорну редьку, виріжте серединку, засипте туди цукор або покладіть ложечку меду і вживайте сік, який вона пустить. Також гарні помічники в лікуванні кашлю – цвіт бузини та фіалки. А гілочки й листя вишні, груші, малини, смородини для лікувального чаю треба заготовляти поки молоденькі, як тільки з’являться навесні.
Та головне для здоров’я і довголіття, вважає Галина Марківна, – правильне харчування чистою рослинною їжею, яку людина вирощує на своїй землі. А знання фітотерапії тепер передає своїй 16-річній онучці Олі. Вона із задоволенням пізнає науку про силу трав, продовжуючи бабусину справу.
Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
