У селі Дем'янці Переяславської громади з'явився новий ігровий майданчик. Це простір для дитячого дозвілля облаштували біля будинку культури, де тепер щодня збираються десятки дітлахів, аби стрибати на батуті, спускатися з гірки, гратися і просто радіти літу. А ще цей майданчик – приклад згуртованості й спільнотворення громадського простору місцевими жителями, розповідає Переяслав.City.
У чому проблема?
У селі Дем'янці немає парків, а також донедавна не було місць, куди могли б прийти діти і весело провести час на свіжому повітрі.
На це звернула увагу Тетяна Лушнікова. Жінка зі своєю родиною переїхали в це село наприкінці 2024 року.
Тетяна Лушнікова допомагає фарбувати новозбудований майданчик у селі Дем'янці
– Ми проживали в Києві, але з початком повномасштабного вторгнення росії ми стали думати про переїзд. Часто приїжджали в Дем'янці, подалі від звуків сирени, обстрілів і масованих атак. Тут маємо будинок, який лишився нам ще від прабабусі. Згодом переїхали сюди остаточно. Наш син Саша в перший клас пішов уже в Дем'янецьку гімназію. У Києві ми з ним завжди ходили на прогулянки в парки, сквери, на майданчики. Там таких просторів достатньо, – розповідає жінка.
Упродовж десяти років Тетяна працювала в поліції, а звільнилася зі служби, щоб приділити більше часу дитині.
– Жити в селі класно: свіже повітря, спокій, природа просто неймовірна. Але для дітей нічого немає – зовсім! Ні облаштованих парків, ні майданчиків – ну зовсім нічого. Навіть на території дитячого садочка не було цивілізованої ігрової зони. Там був тільки один дуже старий і об'єктивно аварійний майданчик.
Як діяли?
Тетяні Лушніковій така ситуація в селі не подобалася, тому вона вирішила діяти і почала "оббивати пороги" різних адміністративних кабінетів. Спочатку клопотала про облаштування ігрового простору на території дошкільного закладу.
– Із цим проханням я звернулася до голови Переяславської громади Вячеслава Саулка. Він відмовив. Сказав, що це зараз не на часі.
Я тоді пішла на прийом до народної депутатки по цьому округу Анни Скороход. Вона пообіцяла сприяти, але поки не допомогла. Тоді я звернулася до нашого старости Сергія Кузьменка та директорки гімназії Людмили Аронської і нарешті знайшла підтримку.
У Дем'янцях гімназія з дошкільним відділенням та початковою школою, тож дирекція закладу освіти опікується й дитячим садком, і територією довкола нього. Завдяки керівництву та колективу гімназії, наголошує Тетяна, вдалося організувати і провести благодійний ярмарок.
– Я оголошення зробила, розклеїла їх по всьому селу. Люди відгукнулися і прийшли на ярмарок, який відбувся на початку лютого. І тоді разом нам вдалося зібрати 16 тисяч 400 гривень. А потім Людмила Віталіївна звернулася й у відділ освіти міськради та отримала фінансову допомогу ще й звідти. Також долучилися місцеві фермери і таким чином вдалося придбати новий майданчик.
Однак він не для загального користування, а лише для діток із садочка та школярів-початківців. Тому на ту територію немає вільного доступу всім дітям із села. Але ж і їм треба десь розважатися, активно проводити час, а не тільки сидіти постійно в гаджетах.
Оновлений ігровий майданчик на території дитячого садка в селі Дем'янці
Яке рішення?
– Тож я пішла знову до старости з проханням встановити майданчик і в центрі села – для всієї дітвори. Процес був не швидким, але маємо результат, – радіє Тетяна.
– Нашу ініціативу, на жаль, підтримували не всі місцеві жителі. Дехто казав, що в селі немає малих дітей, і загалом – кому воно треба? А ще казали, що хай війна закінчиться, тоді й будемо майданчики дітям ставити.
Але я це категорично заперечувала. Дітей у нашому селі багато – лише в гімназії навчається майже сто учнів, а ще ж приїжджають до бабусь і дідусів улітку. Просто їх ніхто не бачить – вони всі по своїх дворах, бо їм немає куди ходити. Я ж переконана, що в дітей, особливо в такі часи війни, мають бути хоч найпростіші радощі дитинства.
– У селі біля старостату був дитячий майданчик, але він давно прогнив, непридатний, – розповідає староста Дем'янець Сергій Кузьменко. – Треба було його капітально оновити. Деревину ми надали від старостату, а конструкцію дитячого майданчика зробив місцевий житель Євгеній Матвієнко, він столяр. Долучилися до справи й інші.
На святкове відкриття майданчика прийшло близько 20 дітей. Староста Дем'янець Сергій Кузьменко пригощав їх соком та морозивом
– Я щиро вдячний родині Євгенія та Альони Смашних за придбання пластикової гірки, Володимиру Ткачику за фінансову допомогу, Тетяні Лушніковій та її родині за допомогу в облаштуванні майданчика та наданий у користування дитячий батут, – наголошує староста. – А також вдячний всім, хто допомагав збирати, монтувати, фарбувати, встановлювати, прикрашати: Анатолій Ємцю, Ніні Забіяці, Ніні Бурдун, Тетяні Лихоті, Аллі Шелист. Ми організували урочисте відкриття майданчика і зробили для дітей невеличке свято, пригощали їх морозивом і соком. Цього дня зібралося близько 20 дітей.
Зі слів старости, на реалізацію проєкту пішло майже два місяці. Через погодні умови затримувалося фарбування. Частину фарби надало ВУКГ, решту самі докупили.
Новий майданчик розмістили на загородженій території біля місцевого будинку культури, але з вільним доступом. Планують тут іще поставити й лавочки. Доглядати за простором будуть працівники старостату, будинку культури та місцевий комунальний працівник від ВУКГ.
Новий ігровий майданчик встановили на території біля будинку культури в центрі села Дем'янці
Який результат?
Цей проєкт – приклад того, як важливі речі можуть з'являтися завдяки об'єднанню зусиль. Місцеві жителі, старостат і доброчинці згуртувалися, щоб реалізувати задумане. І це стало не просто новою локацією для ігор, а справжнім місцем спілкування і взаємодії.
– Я радію, мабуть, більше за дітей, – задоволено каже Тетяна Лушнікова. – Майданчик став місцем живого спілкування без гаджетів. Мій син Саша навіть погодився читати, аби наступного дня знову піти з хлопцями на майданчик і пострибати на батуті. Поки батут стояв у нас у дворі, йому не дуже хотілося на ньому гратися. А гуртом веселіше, хлопці різні трюки на ньому роблять і мого сина вчать. Йому цікаво, ми на майданчик двічі на день їздимо. До десятої години вечора там можемо гуляти – син щасливий. І не тільки він, а й решта дітей!
До речі, дітвора спочатку думала, що батут платний. А як дізналися, що він безкоштовний, зраділи неймовірно. Хлопці й дівчата кажуть, що в місті за всі батути треба платити, а в нас у селі безкоштовно – приходь і стрибай.
І, до речі, я їм сказала, що батут розрахований на максимальну вагу 80 кілограмів, то вони тепер рахують скільки їх одночасно можуть зайти, щоб не перенавантажувати. Так діти вчаться домовлятися, ділитися, поважати один одного. Вони – молодці!
Що в планах?
Тепер Тетяна Лушнікова мріє про те, щоб на території майданчика таки з'явилися лавки, аби мамам було де присісти, поки малеча розважається. А ще, каже, потрібен і простір для підлітків.
– Встановити найпростіші лавки, на одну дошку, насправді ж не складно. А то в центрі села, окрім як за столиками біля магазину, і посидіти немає де. Навіть біля старостату немає лавок, хоча туди двічі на тиждень приїжджає "Укрпошта", приходять жителі по свої посилки, газети, пенсію. І всі стоять, бо нікуди сісти.
Мій чоловік займається 3D-моделюванням і вже навіть проєкт облаштування зони відпочинку для молоді й старших жителів розробив. Цей простір ми уявили з альтанками, в яких є лавки, але без столиків, щоб не перетворювати зону відпочинку в місце для розпиття алкогольних напоїв.
Мені хочеться, щоб у селі були такі місця, де в будь-яку погоду можна було б посидіти і поговорити. Поки це мрія, але я вірю, що її вдасться втілити в життя.
А ще я сподіваюся, що нардепка дотримається обіцянки і в селі облаштують територію для підлітків із турніками, тренажерами тощо. Їм це дуже треба. Зараз на майданчик приходять і діти старші 12 років. Звісно, гірки не розраховані на такий вік, і в пісочниці їм уже не цікаво, а подітися їм нікуди. Але ж і вони хочуть спілкуватися з однолітками, розважатися і весело проводити час.
Ігрові простори, переконана жителька села Дем'янці, – це не розкіш, а базова потреба, яка має бути забезпечена як у місті, так і в селах громади.
І, як бачимо, спільна справа може мати хороший результат та стати гарним прикладом для всієї громади.
Публікація стала можливою за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту «Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа», що впроваджується ГО «Агенція розвитку локальних медіа АБО». Погляди, висловлені в цій публікації, є позицією автора(-ів) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
