Від 2014 року на російсько-українській війні загинули 213 захисників із Переяславщини. Ще приблизно стільки ж вважаються зниклими безвісти. Шанувати пам'ять загиблих і чекати на повернення з полону – це не лише про скорботу і біль рідних, а й про відповідальність усієї громади бути з ними поруч, розділити цей тягар втрати і стати для них підтримкою. Як хвилина мовчання впроваджується у Переяславській громаді, дослідив Переяслав.City.
Проблема: немає звукового сповіщення, немає реакції
Президентським указом 16 березня 2022 року в Україні запроваджено загальнонаціональну хвилину мовчання щодня о 9:00. Її мають оголошувати у всіх засобах масової інформації незалежно від форми власності, забезпечувати проведення у закладах освіти, йдеться в указі.
У Переяславі працює три онлайн медіа. Після виходу указу про хвилину мовчання сповістили всі. Але відтоді один сайт розмістив 10, а другий 8 відповідних повідомлень, більшість виходили щорічно з нагоди Дня захисників та захисниць 1 жовтня.
Переяслав.City опублікував понад 500 разів нагадування про хвилину мовчання у стрічці новин. Із 2024 року це – щоденне сповіщення на ресурсі. На жаль, як ми побачили, тільки текстове інформування не спонукає людей до дії. Тому редакція запровадила проєкт активностей «Медіатори громад».
Родина Мелів на Алеї Героїв біля портретів своїх рідних чоловіків
Як показує досвід інших громад, найперше міська влада мусить максимально використати свої ресурси для інформування мешканців про початок хвилини мовчання та популяризації цього ритуалу. Адже не кожній людині вдається стежити за часом щоразу через швидкий і тривожний ритм життя, шалений потік новин, безпекові страхи та інші щоденні виклики.
Хвилина мовчання не стане фактором суспільного єднання, якщо не складається синергія громади і влади. Якщо чиновники не виконують бодай базовий мінімум для цього – забезпечити звуковий сигнал та належне оповіщення у публічному простір всієї громади. Але ця хвилина водночас не стане нашим повсякденним ритуалом, якщо в цьому не буде щирого розуміння і сприйняття його значимості.
Мама загиблого Героя Ігоря Мар'яша на акцію Хвилина мовчання вийшла з портретом сина
Хвилина мовчання учасників мовчазної акції на підтримку зниклих безвісти та полонених воїнів. Переяслав. 20 вересня 2025 р.
Рідні Максима Яроша нагадують про хвилину мовчання в пам'ять про Героя
У Вовчкові на все село метроном відлічує хвилину мовчання
У Переяславі хвилина мовчання за полеглими навіть нині лишається справою одиниць. Не рахуючи офіційних заходів, на вулицях міста й сіл громади не лунає оголошення, транспорт не зупиняється, люди не завмирають у тиші. Ритуал пам’ятування досі не став спільною дією.
За невеликим винятком. І подяка тим, хто це підтримує.
У селі Вовчків кожного робочого дня за п’ять хвилин до дев’ятої на вулицю виходять працівники старостату, будинку культури, медпункту, соціальної сфери, долучаються працівники магазинів поряд. На всю потужність вмикають колонку з повідомленням про хвилину мовчання, і її чути ледь не на все село. Звук метронома як заклик до дії – зупинитися і вшанувати всіх, кого забрала війна – спонукає людей.
– У нашому селі три могили Героїв: Сергія Печенюка, Сергія Івановича Меля і Сергія Сергійовича Меля. Ми запровадили ритуал хвилини мовчання 30 березня. Це після того, як на передовій загинув молодший Мель – син Надії Андріївни, яка вже втратила чоловіка. Це було безмірне подвійне горе і для всіх душевний сплеск.
Відтоді вирішили, що шанування Героїв має бути видимим. І ми це показуємо своїм прикладом, – розповідає староста Тетяна Постолюк. – Кладовище в нас теж у центральній частині села, здалеку видно прапори над могилами, і ми повертаємося до них обличчям та шануємо цю хвилину пам’яті.
Прощання з Героєм Сергієм Сергійовичем Мелем у с. Вовчків 27 березня 2025 р.
Тетяна Петрівна зазначає, що особисто обійшла всі заклади в селі, звернулася до бізнесу, до місцевих фермерів. Розмістила оголошення у групах в соцмережі. На апаратній нараді в міськраді двічі оголошувала, що вони запровадили в селі такий ритуал з гучним озвученням.
– Як реагують люди? По-різному. Зупиняються і шанують у кого є співчуття і совість, розуміння, що вони – українці, і це наша спільна війна. Для когось, на жаль, це ще «яка різниця», в них свої настрої і сприйняття… – визнає староста. – Якийсь час ми навіть готові були перекривати дорогу і зупиняти примусово транспорт, який байдуже проїжджав мимо. Але ще сподіваємося на совість людей і на те, що з часом і вони зрозуміють важливість хвилини мовчання. А поки це показуємо своїм прикладом.
Тетяна Постолюк розповідає, як вона днями була в Переяславі зі старостою Гланишева Світланою Кондратенко. Годинник просигналив попередження, коли вони були біля «Критого ринку». Там зупинили машину і вийшли, схилили голову в хвилині мовчання.
– Але люди довкола не зреагували, вони не розуміли, чому ми стоїмо. Звукового сигналу ніде не чутно, і людям було байдуже. Поодинокі перехожі ніби й призупинили хід, але такого завмирання руху, як бачимо в інших містах, ще немає, – скрушно каже Тетяна Петрівна.
На кладовищі у Вовчкові могили трьох Героїв: Сергія Печенюка та батька і сина Сергія Івановича та Сергія Сергійовича Мелів
Формувати культуру пам’яті в громаді маємо спільно
Де та як о 9:00 віддають шану Героям у місті, Переяслав.City прискіпливо почав досліджувати від початку червня. Журналістки видання виходили на вулиці міста і спостерігали за тим, як поводяться люди в цей час. Але він нічим не відрізнявся: автомобілі продовжують рух, люди поспішають у своїх справах.
Тоді ми вирішили показати власним прикладом і проводили акції «Зупинись! Вшануй!» у різних місцях, де є скупчення транспорту і людей. Водночас і далі спостерігали за поведінкою містян, зокрема там, де є звуковий сигнал.
Він звучить у двох місцях: на автовокзалі, але звук дуже слабкий, його вже через дорогу не чути. У середмісті біля ЦКМ вмикають сповіщення, воно лунає на всю центральну площу та перехрестя біля дзвіниці. Звучить і Гімн України. Але навіть там не всі люди на це реагують.
На автовокзалі в Переяславі звучить звуковий сигнал про хвилину мовчання, але реагують на нього не всі.
Що треба зробити в цей момент?
- Зупинитися, відкласти свої справи, мобільні телефони.
- Схилити голову чи покласти руку на серце.
- Подумки загадати тих воїнів, тих українців, чиє життям забрала війна проти російського агресора.
- Можна помолитися за їхню пам'ять, подякувати тим, хто нині стоїть на захисті України.
До акції Переяслав.Сіті "Зупинись. Вшануй" долучалися і люди з інвалідністю. Серпень 2025 р.
Журналістки Переяслав.Сіті та молодь міста на акції "Зупинись. Вшануй". Липень 2025 р.
Журналістки Переяслав. Сіті на акції "Зупинись. Вшануй". Червень 2025 р.
Корпоративний досвід торговельного бізнесу
Хвилина мовчання є корпоративною культурою і обов’язковим моментом на окремих підприємствах, наприклад, на місцевій швейній фабриці НУС, у кількох мережевих закладах. Її оголошують, зокрема, в магазинах АТБ, ЕКОмаркет, Єва, Комфі, Фора, Аврора та інших, де з колонок звучить: «Загальнонаціональна хвилина мовчання. Вшануймо пам’ять про Героїв» і далі – хвилина тиші, або відлік метронома.
У цих закладах більшість відвідувачів зупиняються. Прикладом стають працівники, які припиняють обслуговування, стоять непорушно мовчки цю хвилину шани. Але так не у всіх навіть згаданих. Якщо це дія не стала особистісним ритуалом людини, навіть корпоративний порядок часом ігнорується.
Наприклад, ми бачили, як у Єві, ЕКОмаркеті (маленькому) після оголошення хвилини мовчання у залі була просто тиша, працівники і відвідувачі продовжували займатися своїми справами. Хто заходив у магазин у цей час, навіть не розумів, що триває хвилина мовчання, бо не звучить метроном, касири сидять на своїх місцях.
Хвилина мовчання в мережевих магазинах є корпоративною культурою, але ще не всі відвідувачі її дотримуються
В Аврорі після метронома звучить Гімн України, але й персонал, і відвідувачі після хвилини мовчання вже не зважають, а займаються далі своєю справою. Таким же просто музичним фоном, на жаль, звучить славень і на вокзалі – люди, які навіть зупинялися на хвилину, під слова "...душу й тіло ми положим за нашу свободу..." ішли собі байдуже далі.
Водночас нам ні разу не довелося почути о 9:00 оголошення про хвилину мовчання у «Критому ринку» (універмаг), у магазині «Лоток», що в цій же будівлі. Хоча там постійно з гучномовців лунає якась музичка.
Свідомий бізнес у Переяславі підтримує хвилину мовчання як культуру вшанування пам'яті
«Ми вирішили вшановувати Героїв колективом»
У закладах освіти проведення загальнонаціональної хвилини мовчання є налагодженим процесом. У державних структурах він також має бути щоденним, але дотримуються цього теж по-різному.
Наприклад, свідомим ритуалом це стало для колективу управління соціального захисту населення міськради. Там на хвилину мовчання всі працівники виходять з кабінетів у коридор.
– Хвилину мовчання в управлінні впровадили ще з 2022 року, – розповів керівник служби Володимир Марченко. – Але вшановували пам’ять кожен у своєму кабінеті. У квітні цього року ми колективом вирішили змінити таку практику.
Відтоді всі працівники о дев’ятій виходять у коридор, вмикаємо озвучення і на хвилину схиляємо голови в пошані. Якщо є відвідувачі, то вони теж долучаються. Надалі плануємо встановити в коридорі інформаційний екран, транслюватимемо корисну інформацію для клієнтів, а також буде оголошення хвилини мовчання.
Хвилина мовчання в офісі управління соцзахисту Переяславської міськради
Навіть одна людина здатна зупинити рух
Щоб популяризувати хвилину мовчання та нові практики пам’ятування, команда Переяслав.City проводить акції-нагадування про хвилину мовчання о 9:00 на різних вулицях міста. На своїх онлайн-ресурсах запустили серію коротких відео з персоналізованим вшанування Героїв Переяславщини.
Рідні Героїв підтримують хвилину мовчання
І позитив є. На акції долучаються жителі, молодь, рідні Героїв. Показовим став наш експеримент. Його провели 23 вересня. Це був день, коли згідно з рішенням голови Київської ОДА, в усіх громадах області об 9:00 запровадили зупинку транспорту на центральних вулицях з залученням поліції. У Переяславі таким місцем визначено Борисоглібську площу.
Одна журналістка Переяслав.Сіті в цей час стала поблизу «Даринку», на узбіччі дороги. Ніхто рух не перекривав, звукового сигналу не було. Одна людина стояла мовчки з плакатом «Зупинись. Вшануй».
Зупинилися перші водії, за ними інші автівки. Перехожі це побачили і собі завмерли на хвилину. Тож хоч і не всі довкола підтримали цей ритуал, але він показав спроможність громади бути єдиною в хвилину пошани загиблим і вдячності живим захисникам.
Журналістка Переяслав. Сіті на акції-експерименті 23 вересня.
Чому публічна хвилина мовчання важлива?
Хвилина мовчання – це ритуал простий у виконанні, але важливо, щоб він був наповнений свідомим сенсом. Це глибокий жест поваги і спільного вияву вдячності та поваги до пам’яті тих , хто загинув, захищаючи кожного з нас. Це спосіб показати, що ми пам’ятаємо про ціну майбутньої перемоги. Це тиша, яка говорить більше за слова.
Такий ритуал допомагає не лише вшанувати полеглих, а й об’єднати живих. Він дає спільний досвід – короткий, але емоційно сильний момент, коли громада разом. Є символом єдності та підтримки тим, хто проживає втрату.
Ми віримо, що хвилина мовчання стане не просто звичкою, а традицією для наших людей. Що ініціативу підтримає малий і середній бізнес, і в кожному закладі о 9:00 оголошуватимуть хвилину мовчання. Переяслав має силу зробити тишу пам’яті про Героїв глибокою, щирою, спільною.
Бо пам’ять – це не тільки про минуле. Це про те, ким ми є зараз і ким хочемо бути – НАЦІЄЮ УКРАЇНЦІВ!
О 9:00 щодня. Зупинись. Вшануй. Подякуй. Помолись.
Хвилина мовчання в Переяславі уперше за підтримки патрульних поліції. 23 вересня 2025 р.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
