20-річний Іван Гончаров у квітні 2025 року розпочав роботу молодшим агрономом у «МХП-Агро-С». Втім уже за пів року отримав підвищення й переведення до іншого підприємства компанії МХП — «Урожай» на Черкащині, де нині працює лінійним агрономом. Він прийшов працювати за дуальною формою здобуття освіти і вдало поєднує навчання з роботою за фахом.
Іван – корінний харків’янин, але на початку повномасштабного вторгнення родина переїхала у невелике містечко до родичів на Київщині.
— Коли настав час обирати майбутню професію, я подумав: чим же зайнятися, щоб залишатися в селі й заробляти гроші? Агрономія дає таку можливість, і ця справа мені дуже подобається. До того ж у школі я добре знав біологію.
Юнак переконаний, що МХП дає студентам великі перспективи: тут відкритий шлях для старту кар’єри, можливість спробувати себе в агрономії та здобути цінний практичний досвід у великій потужній компанії.
– В інших компаніях, щоб потрапити на стажування, треба чекати пів року на набір і проходити численні тести, – розповідає Іван. – У МХП це значно простіше: написав рекрутерам на сайт і протягом тижня мені передзвонили, провели коротку співбесіду – і вже почав працювати. Крім того, стажування оплачуване, а компанія забезпечує житлом і всім необхідним для роботи.
Зараз студент навчається на 3 курсі Національного університету біоресурсів і природокористування України за дуальною освітою – системою, яка поєднує теоретичне навчання в університеті з практичною роботою на підприємстві.
– Про можливість дуального навчання я дізнався під час виробничої практики на третьому курсі, – пригадує Іван. – Тоді мені запропонували спробувати себе в МХП. Спершу думав, що це невелике місцеве підприємство на Київщині, але швидко зрозумів, що МХП – це велика потужна кампанія з сучасним підходом до роботи. Після практики мені запропонували стажування, а згодом – і роботу.
З перших днів на підприємстві «МХП-Агро-С», що входить в структуру Центрального Хабу МХП, Іван потрапив до наставника-агронома, який показав усе на практиці. Юнака здивувало, що величезні трактори та комбайни, які в дитинстві здавалися монстрами, насправді виявилися цілком доступною технікою — головне вміти правильно нею користуватися. Відчуття того, що колись недосяжне стало реальним, додало гордості за свою роботу.
– Як тільки з’являється можливість, треба одразу йти практикуватися, – каже з власного досвіду. – Чим раніше, тим краще. Не варто розраховувати, що закінчиш університет, пройдеш ще пару дисциплін і знатимеш більше – це не спрацює. На практиці ти розвиваєшся швидше. В агрономії 80% – практика, 10% – теорія і 10% – везіння.
І все ж Іван зауважує, що університетські знання з рослинництва стали надійною основою його практичної роботи. Вони допомагають розуміти всі етапи — від посіву до збору врожаю, оцінювати стан рослин і приймати правильні рішення.
– Знання допомагають вчасно реагувати на ситуації в полі. Наприклад, оцінити стан посівів соняшнику, ріпаку, сої. Чи коли рослини відчувають стрес через кліматичні коливання, спеку, або обрати вдалий час для сівби озимих культур – вони мають увійти в зиму у певній фазі росту. Університетські знання допомагають правильно визначати урожайність чи, наприклад, відрізнити бактеріоз сої від опіку хімічними речовинами.
Серед усього, чим займається агроном, Івану найбільше подобається вивчати шкідників і боротися з ними. Каже, цікаво спостерігати, як вони поводяться, і знаходити способи захистити рослини вчасно.
– Особливо мене цікавлять комахи-шкідники. Спершу може видатися, що шкідників на полі дуже мало, або навіть одна гусениця на все поле. Але вже через місяць їх може бути стільки, що вони здатні будуть зіпсувати значний врожай. Тому я хочу поглибити свої знання в цій сфері, – це дуже цікава та важлива тема для агронома.
Одним із найбільших відкриттів для Івана стали інноваційні технології обробітку ґрунту: нульовий (no-till), стрічковий (strip-till) та прямий посів. Вони дають змогу зберігати вологу в землі, не виснажують ґрунт і допомагають вирощувати врожай навіть у посушливих умовах. Такі методи – сучасна відповідь аграріїв на зміни клімату та нестачу вологи.
– Мене вразило точне землеробство. Звичайний трактор працює «на око», а у нас стоять комп’ютери, які виконують кожну дію на полі автоматизовано з точністю до сантиметра. Посіви виходять ідеально рівними, техніка рухається за чіткими GPS-картами, а комбайни обробляють поле з максимальною ефективністю. Але робота механізаторів залишається надзвичайно важливою — без їхнього досвіду, уважності та контролю жодна система не працюватиме ефективно.
Іван відзначає, що працювати в команді МХП для нього в задоволення. Колектив дружній, підтримує новачків на кожному кроці. Компанія бачить потенціал у молодих спеціалістах, дає змогу отримати практичні навички, розвиватися в реальному виробничому середовищі та залишитися працювати після стажування чи виробничої практики.
– Завдяки наставнику й колегам новачку легко розібратися з помилками та незрозумілими моментами в роботі, – ділиться молодий агроном. – Мій наставник – досвідчений агроном, спершу супроводжував мене на полях, пояснював усе на практиці. Другий агроном – мій хороший приятель, ми майже однолітки, обидва на першому році після стажування. Старший агроном Микола Плащенкопрацює в агрономії понад 20 років, дуже компетентний. І його досвід для студентів і стажерів є безцінним.
Щодо планів на майбутнє після університету, то Іван має чітке бачення свого професійного та особистого розвитку.
– У мене нині відчуття, ніби я вже університет закінчив, але ще не отримав диплом, – сміється Іван. – Планую працювати в МХП, підвищувати кваліфікацію та вдосконалюватися як спеціаліст: вивчати нові технології, набиратися досвіду в різних виробничих умовах, щоб стати універсальним і впевненим у своїх навичках. У майбутньому хочу розвиватися в аграрній сфері, управляти великими обсягами, впроваджувати новітні підходи й стати керівником.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі, фейсбуці та TikTok
