Найвідомішою зоозахисною організацією в Україні є UAnimals, яка працює десять років. Але саме останні чотири, на тлі повномасштабної війни, стали для команди найважчим випробуванням. Частина працівників долучилася до війська, інші продовжили рятувати тварин у прифронтових і деокупованих регіонах. Історію переповідає Переяслав.City.
UAnimals заснували у 2016 році. Відтоді організація системно працює над тим, щоб в Україні було менше жорстокості до тварин і більше гуманних практик. На своєму офіційному сайті команда зазначає, що вони захищають тварин від експлуатації та знущань, просувають зміни в законодавстві, виступають проти цирків з тваринами, хутрових ферм і жорстоких розваг.
Однак після 24 лютого 2022 року значна частина роботи змінилася. Якщо раніше йшлося насамперед про адвокацію, просвіту й кампанії проти жорстокого поводження, то тепер у центрі уваги опинився буквальний порятунок із зони бойових дій.
За час повномасштабної війни допомогли 660 тисячам тварин. Йдеться не лише про хатніх улюбленців. Допомогу отримували також сільськогосподарські, дикі та екзотичні тварини, які через бойові дії залишилися без догляду, їжі, лікування або шансу на евакуацію.
Цуцики з Краматорська, яких по небезпечних дорогах Донабасу команда UAnimals вивезла далі від обстрілів
Із прифронтових територій евакуювали понад 9 600 тварин. Лікування забезпечили для більше ніж 339 тисяч. Понад 48 тисяч тварин стерилізували. Також провели 26 ветеринарних місій. У прифронтові області передали понад 1,3 мільйона тонн корму. Ці цифри допомагають зрозуміти, що йдеться вже не про поодинокі рятувальні історії, а про велику систему підтримки, без якої тисячі тварин просто не вижили б.
Коли організація лише починала роботу, війна вже тривала, однак тоді команда не могла уявити, якими будуть масштаби майбутньої біди. Щоденний досвід болю, втрат і неможливості врятувати всіх – це той бік зоозахисту під час війни, який часто залишається поза статистикою. Водночас організація наголошує: саме завдяки підтримці людей їм вдається примножувати добро навіть у найскладніших умовах.
Показово, що UAnimals не згорнули й ту роботу, яка не залежить безпосередньо від бойових дій. Організація продовжує захищати тварин від жорстокості та експлуатації, просувати гуманні законодавчі зміни, проводити уроки гуманності для дітей, організовувати вигули у притулках та екологічні ініціативи.
Для українців такі заходи мають особливу вагу ще й тому, що війна зробила вразливими всіх, хто не може захистити себе сам. Тварини в прифронтових зонах залишаються без господарів, страждають від обстрілів, голоду, стресу й поранень. Часто евакуювати людей без їхніх домашніх улюбленців узагалі неможливо, бо багато хто відмовляється виїжджати без кота чи собаки. Цю реальність не раз описували і українські медіа, і волонтери на місцях.
Тема гуманного ставлення до тварин важлива і для громад, які знаходяться далеко від фронту, адже жорстокість не пов'язана з територією. Вона проявляється як в містах, так і в селах, коли тварин отруюють, викидають або залишають напризволяще, тому ця проблема потребує особливої уваги. Історія UAnimals – це не лише всеукраїнський приклад великої допомоги, а й нагадування кожній громаді про те, що гуманність починається з повсякденних рішень людей поруч.
За десять років UAnimals виросли з ініціативи, що говорила про права тварин, у велику організацію, яка в умовах війни фактично стала одним із центрів порятунку. Її досвід показує: навіть тоді, коли навколо руйнування, суспільство здатне не тільки виживати, а й зберігати людяність. І, можливо, саме в цьому сьогодні один із найважливіших сенсів їхньої роботи – не дати війні знищити в людях співчуття.
Таїсія ФЕДЧЕНКО, студентка факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка
Евакуювані травмований козлик з Оріхова та рідкісний лебідь-кликун з Таврійського у Запорізькій області до центру ГО «Центр порятунку і реабілітації диких тварин»
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі, фейсбуці та TikTok
