У Музеї козацької слави Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» наразі діє виставка «Магія кольорового скла». Відвідувачі можуть помилуватися різноманітними вазами, наборами, настільними скульптурками, які потішать око красою, витонченістю і гармонією кольорів, розповідає Переяслав.City.
"Такої краси в Україні вже не виробляють"
– Гості, які приходять до музею, не можуть відійти від нашої виставки, – говорить одна з авторок виставкового проєкту Світлана Пригонюк. – Наразі в Україні такої краси, на жаль, не виробляють, її можна побачити тільки на виставках та в приватних колекціях.
Відвідувачі милуються, захоплюються, фотографують. Найбільше всім подобається ось ця кізонька та композиція з зображенням дівчини з ягнятами. Це гутне скло, виготовлення таких скляних звірів і птахів потребує неабиякої майстерності.
Розпечену скляну масу особливим чином надувають, рухають, обертають, таким чином формують майбутній виріб. А декоруються гутні вази чи статуетки, поки скло ще гаряче, «живе», зберігає пластичність та тягучість. Майстер має лише кілька хвилин для оздоблення, що вимагає творчої фантазії та досвіду. При цьому застосовуються різноманітні прийоми обробки скла: ліплення, витягування, згинання, кручення.
Кольори у склі створюють не фарбуванням, а додаванням оксидів металів. Наприклад, додавання кобальту до скляної маси створить синій колір, міді – червоний або зелений, сірки чи заліза – жовті та коричневі відтінки.
А взагалі у фондовому зібранні Заповідника зберігається багато такої краси, ми вже плануємо наступну виставку чудових високохудожніх предметів.
На виставці в переяславському музеї представлені вироби таких майстрів:
- Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики – Андрія Бокотея, Мар’яна Тарнавського, Ярослава Мацієвського, Богдана Валька, Романа Жука;
- Київського заводу художнього скла – Володимира Затинайка, Сусанни Сміян, Альберта Балабіна, Василя Міцлера, Петра Аверківа, виготовлені у 1950-1980-х роках.
Роботи цих українських майстрів-віртуозів склоробства відзначаються життєрадісним характером, яскравим декором, своєрідною формою, тісним зв`язком із традиціями народного мистецтва.
Про гутне скло
Художнє скло – яскраве, своєрідне явище, оригінальний і самобутній вид декоративного мистецтва, який має власну багатовікову історію.
В Україні склодувне ремесло набуває популярності з XVI-XVII ст. Для виробів з гутного скла були характерні пластичність форм, прозорість, використання кольору та неповторність кожного екземпляру.
У 2-й пол. ХХ ст. це стародавнє ремесло почало відроджуватися як художній промисел. Починаючи з 1960-х рр., розширилася база художнього скла, почали використовуватися різні способи його обробки (гранування, хімічне травлення, розпис). Великого значення набула техніка вільної, фантазійної формотворчості й прикрашання житлового простору виробами зі скла.
Використання форм на скляних заводах та фабриках у ХХ ст. стало поширеним під час виготовлення товарів широкого побутового вжитку, але в художньому виробництві зберігалася традиція вільного формування.
У гутному склі межа між функціональністю та мистецтвом є умовною: навіть побутові речі часто мають художнє оздоблення.
«Це вже не масові вироби, які сходять із потокової автоматичної лінії великими тиражами, а до певної міри індивідуалізовані предмети, кожен із яких виготовляється не машиною, а руками майстра. Виконуються в такий спосіб вироби одного певного зразка порівняно невеликими партіями. Тому кожен із них якоюсь мірою неповторний, оригінальний твір», – стверджують дослідники українського художнього скла.
У 1960-80-х роках центрами виробництва гутного скла в Україні були Київський завод художнього скла та Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика (ЛЕКСФ). Художники та скульптори створювали унікальні за красою та витонченістю вироби, поєднували в своїй роботі техніку, творчість і експеримент.
Київський завод художнього скла заснований ще у 1882 р. як Деміївський скляний завод. За період існування став справжньої школою для багатьох художників-склярів, які перетворили утилітарні вироби на високе мистецтво. Вироби Київського заводу вирізнялися використанням «сульфідно-цинкового» скла, яке змінювало колір залежно від освітлення, мало неймовірну прозорість та характерний «алмазний» блиск завдяки майстерному грануванню.
Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика як цілісне підприємство сформувалася у 1949 р. Львівське скло вирізняється масивністю, фактурністю форм, використанням кольорових плям у виробі та повітряними бульбашками всередині маси.
На сьогодні ці підприємства припинили діяльність.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі, фейсбуці та TikTok
