Науковці НІЕЗ "Переяслав" розпочали екскурсійне обслуговування комплексом споруд Михайлівської церкви ХVІІІ ст. після тривалої перерви. На офіційне відкриття 13 липня зібралося багато музейників, жителів та гостей міста. Першу екскурсію провів завідувач науково-дослідного відділу археології Олександр Колибенко. Побував там і Переяслав.City.
Олександр Володимирович розпочав розповідь на локації, звідки Тарас Шевченко малював церкву в 1845 році.
– Якщо не враховувати те, що на місці колишнього бастіону розміщені житлові будинки і ростуть дерева, місцевість цілком впізнавана, – сказав науковець. – Загалом це місце – сакральне, його історія йде в глибину тисячоліть. Саме звідси починався давній Переяслав, під нами – його древня історія, яка ще не досліджена. Адже на місці навіть уже проведених археологічних розкопок ще залишилося безліч унікальних пам’яток, які чекають на своїх дослідників.
Олександр Колибенко розповів, що саме на цій території стояли головні ворота в древній Переяслав. Там, де нині приватні будинки за рогом церкви, були Єпископські ворота. Навпроти є невеликий майданчик, де за літописними свідченнями, розміщувалася церква св. Андрія. Її фрагменти були досліджені в 1953 році. Св. апостол Андрій Первозванний вважався покровителем князя Всеволода Ярославича, засновника переяславської княжої династії Мономаховичів, тому вона освячена на його честь.
На території храму є пам’ятний знак на честь єпископа Сильвестра, який є автором «Повісті временних літ». Писемна пам’ятка такого типу – єдина в Європі, бо європейські хроніки писалися латиною, а «Повість» – мовою етносу, який проживав на нашій території. Саме єпископ Сильвестр був автором і Переяславського літопису. Його текст не зберігся як окрема книга, а найбільше його фрагментів увійшло до Лаврентіївського літописного зводу.
Михайлівський собор був кафедральним, тобто головним храмом усієї Переяславської землі. Усі двадцять три переяславських князі отримували благословення на княжіння саме в ньому. Звичайно, вони були тут на великі свята, багато жертвували на потреби та убранство собору.
А п’ятеро князів Мономаховичів були навіть поховані під його стінами. Утім під час розкопок 1950-х років тут було виявлено шість кістяків: одне з п'яти поховань було парним, у ньому лишилися останки чоловіка і жінки. Були знайдені поховання: Андрія Володимировича Доброго (помер у 1142 р.), Святослава Володимировича (помер у 1114 р.), Ростислава Юрійовича (онука Володимира Мономаха, помер у 1151 р.), Ярослава Мстиславовича Красного (помер у 1199 р.), князя Володимира Глібовича (помер у 1187, саме з його ім’ям пов’язана перша літописна згадка топоніму «Україна»), зазначив Олександр Колибенко.
Перші екскурсанти оглянули інтер’єр Михайлівської церкви, Музей архітектури давньоруського Переяслава, а також трапезну, де розмістилися дві виставки. Науковці створили виставку світлин «Михайлівська церква – свідок різних епох», яка розкриває етапи історії храму – від величного собору до невеликої кам’яної церкви, зведеної Переяславським єпископом Арсенієм Берло у 1743 – 1750 рр., яка збереглася дотепер. Окремі розділи присвячені археологічним розкопкам 1950-х та 1970-х рр. і функціонуванню експозицій – етнографічного відділу історичного музею та Музею українського народного одягу Середньої Наддніпрянщини.
Натхненницею імпровізованої виставки лікарських рослин стала краєзнавиця Людмила Набок, зауваживши, що тут за часів Гетьманщини був чоловічий монастир, а ченці здавна займалися травництвом. Відвідувачі можуть оглянути лікарські рослини у вазах та кошиках та ознайомитися з їхніми цілющими властивостями з допомогою інформативних анотацій.
Загалом переяславці та гості міста з нетерпінням чекали на відкриття музейного комплексу. Майже кожного вечора люди підходили до охорони і розпитували, коли вже можна буде приходити на екскурсії або хоча б прогулятися територією.
Співробітники наукового підрозділу – Олександр Павлик, Олена Калінович та Марина Вирівська висловлюють щиру подяку за надання інформаційних матеріалів та допомогу в створенні виставкових експозицій дослідниці історії Переяслава, краєзнавиці Людмилі Набок, старшій науковій співробітниці археологічного відділу Галині Бузян, провідній науковій співробітниці Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Олені Жам, співробітниці Заповідника Тетяні Виногородській.
Комплекс споруди Михайлівської церкви та Музей архітектури давньоруського Переяслава приймають відвідувачів з 9.00 до 17.00 вихідні дні – субота, неділя.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі, фейсбуці та TikTok
