Інтерес громадськості до озеленення міста, ставлення до робіт щодо вуличних насаджень (маю на увазі передусім обрізання крон, а також повне видалення дерев) не спадає навіть з приходом холодної пори року. І він лише зріс, коли новообраний голова міської ради Вячеслав Саулко тимчасово заборонив проведення кронувань (обрізань) дерев на території громади, аргументуючи, що вони проводяться нерідко некваліфіковано та в неналежні терміни. Про це та інше журналіст Переяслав.City поспілкувався із завідувачем сектору благоустрою відділу капітального будівництва та ЖКГ міської ради Олександром Калашником (45 років), який безпосередньо відповідає за стан переяславських зелених насаджень.
– Олександре Григоровичу, як законодавчо урегульована організація робіт з догляду за зеленими насадженнями у населених пунктах?
– Вони регулюються нормами «Правил утримання зелених насаджень…» та «Порядку видалення дерев, кущів… у населених пунктах» (назви подані скорочено – ред.), затверджених відповідно у квітні та серпні 2006 року. Зокрема ними передбачено, що видалення дерев у населеному пункті не може бути проведено без залучення інспектора екологічної служби, а ось проведення кронування – можливе.
Олександр Калашник: «Подобається озеленення біля Центру зайнятості: і гарно в будь-яку пору року, і доглядати легко»Фото: Валерій Шкребтієнко
– Як організовується видалення дерев?
– Передусім потрібне звернення від фізичної чи юридичної особи, а також від організацій, які утримують інженерні мережі міста, – ВУКГ чи ВУЖКГ. Зазначу, що електрики роботи над своїми мережами проводять відповідно до своїх внутрішніх нормативів, але обов’язково повідомляють про них місцеву владу, особливо ж, коли це пов’язано з вимкненням світла на вулицях, де виконуються ці роботи. Тож мешканці про час відключень можуть завжди дізнатися в єдиному диспетчерському центрі міської ради. Коли заява-звернення про необхідність знесення дерева потрапляє до нашого відділу, ми організовуємо виїзд на місце міської комісії з питань обстеження зелених насаджень (до слова, у зв’язку із створенням міської ОТГ і, відповідно приєднання до міської громади дванадцяти сіл, зараз ця комісія перебуває у процесі формування нового складу). Комісія складає акт обстеження із зазначенням стану, віку дерев і на основі його оформляється ордер на їх видалення та наступне озеленення (це обов’язково!) цього місця. Після затвердження відповідного рішення на засіданні виконкому ордер видається організації, яка виконає роботи: ВУКГ чи ВУЖКГ. До слова, заявникові наш відділ зобов’язаний протягом місяця дати письмову відповідь про хід виконання даного рішення.
– У яких випадках проводиться зрізання дерев?
– Підстав на видалення дерев є кілька. Зокрема, якщо вони створюють аварійну ситуацію, розміщуючись над тепло- чи водопровідною мережею. Також, якщо самі є аварійними, створюючи небезпеку пішоходам, а також загрозу для транспортних засобів, будівель, ліній електропередач. Такі дерева нерідко з’являються після стихійних природних явищ. Підставою для знесення дерев може стати і перевищення ними так званої вікової межі експлуатації. Адже нормами передбачено, що вона, наприклад, для швидкоростучих дерев (акації, тополі, берези, верби), які ростуть на вулицях, площах, проїздах, не перевищує 45 років, для повільноростучих (дуб, каштан, ясен) – 60. Якщо ці дерева ростуть у парках, вікова межа збільшується на 20-30 років. Тобто нормами передбачено, що дерева, які досягли вікової межі, – потенційно небезпечні. І таких вікових дерев на наших вулицях безліч. Також безперечному видаленню підлягають сухостійні дерева, а також ті, які заважають проведенню поточних чи капітальних ремонтів об’єктів благоустрою (тротуарних та паркових зон, зон утримання комунальних мереж тощо).
Тротуаром поблизу швейної фабрики пройти нелегкоФото: Валерій Шкребтієнко
– А як визначаєте місця пріоритетного кронування?
– Передусім це дерева, уражені омелою, а також ті, на яких багато сухих скелетних гілок. Протягом двох останніх років у місті суттєво знизилася частка дерев з омелою, розміщених обабіч доріг: якщо таких було 80 відсотків, то зараз – не більше тридцяти. Актуальне завдання – прибрати такі дерева на території шкіл та дитсадків. Навіть у центрі міста, на території ЗОШ №1 та дитсадочка «Сонечко», зараз багато дерев-сухостоїв. Натомість біля ЗОШ №5 безліч дерев, уражених омелою: і липи, і клени, і каштани. Деякі з них ще й небезпечно нахилені.
– А як щодо дерев на кладовищах?
– Там багато таких, які необхідно привести до порядку, а правильніше – зовсім знести. Проблема в тому, що на цвинтарях неможливо застосувати спецтехніку – банально не під’їдеш до потрібного місця. Таким чином потрібно залучати верхолазів, які мають необхідні допуски на такі роботи. На жаль, таких фахівців на Переяславщині немає. До того ж треба мати на увазі, що проведення робіт залученими верхолазами значно здорожчує їх. А, для прикладу, у бюджеті міста на весь 2020 рік на утримання кладовищ передбачено якихось 45 тисяч гривень.
– Якість проведення робіт з кронування частенько залежить від кваліфікації робітників. Вони вміють управлятися з пилкою, а чи завжди розуміються на тому, що таке – санітарне, а що таке – омолоджувальне обрізання?
– Можливо, й не завжди, але на щастя, ці роботи контролює майстер Олександр Артюх, професійний і досвідчений лісівник, тож щодо їх якості виконання сумніватися не доводиться.
Дерева ростуть на тротуаріФото: Валерій Шкребтієнко
Наша розмова відбувалася на робочому місці Олександра Калашника. Після її завершення він запропонував прокататися до автовокзалу і протягом навіть цього незначного переїзду продемонструвати, наскільки багато роботи щодо зелених насаджень в місті накопичилося. Спочатку їдемо вулицею Магдебурзького права. За метрів сто до вулиці Шевченка Олександр Григорович показує на крислатий дуб серед численної приватної забудови:
– Жителі звернулися з проханням зрізати його. Але ж подивіться, в якому він прекрасному стані – жодного ураження, жодної сухої гілки! Ми відмовили. А ось дерева від «народного» музею до музею Заболотного (ми вже повернули на Шевченка – ред.), що ростуть на тротуарі, я б видалив. Ось каштани, які були обрізані на прохання керівництва гімназії: вони в задовільному стані. Далі йде смуга дерев, які ростуть прямо під лінією електропередач. Тут їм не місце, тим більше, що вони ще й заважають вуличному освітленню. Тут належало б замість цих дерев висадити естетичні кущі, за якими легко доглядати, формувати. Та і при ДТП наслідки для здоров’я при ударі транспортного засобу в дерево чи при потраплянні його в кущову рослинність – різні речі. А ось тут, на відрізку від музею археології до повороту на вулицю Фабрична, зовсім кричуща ситуація: тут завдяки хаотичній посадці дерева розрослися прямо на тротуарній доріжці. Пройти, не те що проїхати, дитячим візочком майже нереально. Недарма ж люди, що мешкають поруч, облаштували тут стихійний смітник, постійно виносячи сюди непотріб. Дерева ці унеможливлюють проведення робіт з благоустрою на прилеглій частині швейної фабрики «НУС».
Цей дуб не має сухих гілок і ураженьФото: Валерій Шкребтієнко
Збереження всіх дерев у місті неможливе. Постійно частину їх потрібно зносити. Це нормальний процес. Але потім треба гарно подумати, чи в цьому місці потрібно садити нове дерево або кущ, чи взагалі – краще нічого. На жаль, не всі громадські активісти хочуть це розуміти. Подивіться, який гарний вигляд мають старі верби біля Альти (ми під’їхали до скверу ім. М. Сікорського – ред.), а скільки було негативу після того, як їх обрізали! Ось побачите, які вони стануть весною шикарні!
