«Дітям до року не можна показувати дзеркало. Немовлят не можна фотографувати» – такі і подібні їм народні прикмети-застороги супроводжують людину від самого народження усе життя. І часто той, хто їх проголошує, до пуття і сам не знає, чому треба вчиняти саме так, а не інакше. Кожен з нас сам вирішує: вірити в ці прикмети, чи вважати їх забобонами, які гідні лише того, щоб із них посміятися. Та все ж – чи є з-поміж тисяч народних прикмет бодай кілька, в які жителі Переяславщини вірять?
Анатолій Шевчук, 42 роки, місто:
– Із дружиною Світланою, буває, й зараз зі сміхом згадуємо, як вона незабаром після весілля пробувала напівжартома «качати права». Мовляв, я ж весільного короваю більший шматок одхопила, то й керувати в сім’ї саме мені належить. А я їй теж напівжартома нагадував, що в ЗАГСі на весільний рушник ми ступили разом, тож і права – пополам. А взагалі найбільше шаную звичай присісти перед дорогою. Він і справді корисний – без поспіху пригадати, чи чогось не забувся. Моя мама, коли ще студентом був, навчала: «Перед дальньою дорогою завжди переконайся, чи взяв документи, гроші, проїзні квитки». Я й зараз про це не забуваю, хіба що до цього списку додав ще мобілку. А ось народні прикмети щодо погоди, здається, всі перестали бути правдивими. Недарма ж, народні прогнозисти в передбаченнях почали програвати професійним синоптикам начисто.
Тетяна Зайцева, 50 років, с. Харківці:
– Я завжди зауважувала: не свистіть у домі, бо грошей не буде. Казала це жартома, але й напівсерйозно про себе щось та примічала. Та в якийсь період мої погляди на всі ці прикмети й повір’я змінилися, переоцінила їх. Адже в житті ми отримуємо лиш те, що самі зуміли надбати.
Потім, подивіться, які великі зміни в природі у всьому світі відбулися! У нас он які безсніжні зими настали! А весною-літом стоїть засуха. Дивлюся, ластівки літають низько-низько, а дощу все немає і немає… Так що і прикмети щодо природи тепер уже треба нові придумувати.
Валентина Данильченко, місто, 66 років:
– Я довіряю тим прикметам, про які дізналася ще в дитинстві від старожилів. От наприклад, прикмета, яка стосується першого дня нового року: якщо в оселю зайде перший чоловік, то щасливим буде цілий рік. Щодо зимових свят, то я завжди з нетерпінням чекаю на посівальників та щедрувальників. Щедро пригощаю їх гостинцями, щоб і далі жити у добрі та при здоров’ї. Прикметі «Не винось сміття з дому пізно ввечері, бо не буде благополуччя і удачі» також вірю. У дитинстві я ще обходила стороною чорних кішок. Зараз же, коли кішка перебігає мені дорогу, то я беруся за ґудзик, а як, бува, ґудзика на одязі немає, то просто перехрещуся і йду собі далі. Колись також уникала зустрічі з людьми, які переходили дорогу з порожніми відрами.
Микола Іващенко, 64 роки, с. Пристроми:
– У мене є кілька прикмет, перевірених часом. Ось, наприклад, о шостій ранку я випускаю надвір курей. Якщо мій півень починає співати й перегукуватись із сусідськими, значить, буде змінюватись погода, як правило, в гірший бік. Якщо ж півні перегукуються під вечір – на біду. Ось зовсім недавно: я зайшов у хату, було десь під 16 годин, півні співали, як ненормальні, а вранці дізнаємось, що під Вовчковом розбились на машині два наших сільських хлопці. Напередодні чиєїсь смерті виє мій собака Шарик, йому вісімнадцять років, ніколи не помиляється. Писком повертається в той бік, в якій хаті покійник.
Наталія Кучеренко, 54 роки, місто:
– У природі настільки все змінилося, що важко щось передбачити. Раніше на Водохреще завжди був мороз. А тепер буває, що й криги на річці немає. Грудень був настільки теплий, що в мене першоцвіти зацвіли. І полуниця цвіла до початку зими. Тому народним прикметам щодо погоди вже менше довіряю. За поведінкою тварин ще можна передбачити погоду. Якщо горобці в пилюці купаються, ластівки низько літають, то буде дощ. Перед заморозками мій кіт шукає тепліше місце. Якщо скрутився клубочком біля теплої труби, то буде холодати. А найкраще орієнтуюся за своїм самопочуттям. Якщо голова болить, ноги-руки крутять, то сто відсотків буде зміна погоди.
Віталіна Опанасенко, 38 років, с. Велика Каратуль:
– Пам’ятаю, ще в дитинстві хочеться піти погуляти, а надворі саме дощ йде. Кажу: «Коли той дощ закінчиться?» А мама підказує: «Он, дивися, на калюжах від крапель з’являються бульбашки, значить, дощ ще триватиме». Отак і рідні, й інші підказували різні прикмети, що потім збувалися. Наприклад, якщо взимку сонце сідає і захід червоний – на мороз, якщо влітку ластівки низько літають – чекай дощу. Та їх багато, цих народних прикмет. Ще ж мені і бабусі, і мама розповідали про ті, що пов’язані з церковними святами. Проте зараз клімат настільки змінився, що, бачу, давні народні прикмети не завжди вже і співпадають. Та й менше на них зараз звертаєш уваги. В інтернеті можна дізнатися прогноз погоди в будь-який час.
