У день Соборності України Переяслав відвідав Микола Томенко, засновник благодійного фонду «Рідна країна». З міським головою Вячеславом Саулком обговорили ідеї та можливості відновлення історичних об’єктів у середмісті Переяслава. Зустріч відбулася в будівлі колишньої райради, куди невдовзі переїде мерія.
У розмові йшлося про мазепинський Вознесенський собор як один із найвизначніших архітектурних ансамблів доби Гетьманщини національного значення. Реставрації та відродження потребують як сам собор та дзвіниця, так і прилегла територія колишнього монастиря з уже, на жаль, руїнами каплички та мурів.
– Для мене як міського голови це надзвичайно велике і важливе завдання – відбудувати і відродити святиню не тільки Переяслава і й України в цілому – собор Івана Мазепи. Маю на увазі весь комплекс, – підкреслив Вячеслав Саулко. – Маю за мету не до кінця каденції, а в найближчі кілька років відновити його і показати, що ненька-Переяславщина починається саме з цієї святої споруди.
Вознесенький собор та дзвіниця Фото: архів Переяслав.City
Поки що не вирішена проблема з власністю території, яку в минулому займала військова частина. Між тим міська рада вже ухвалила ряд рішень щодо впорядкування земельно-архітектурної документації на ці два квартали на плані міста. За задумом міського голови, історичний комплекс відновлюватимуть водночас із парком та нинішньою центральною площею Богдана Хмельницького.
– Це земля унікальна, цінна, на тій території є якісь давні могили, підземелля – їх мають досліджувати фахівці. Цю частину Переяслава я бачу як найбільшу історичну цінність нашого міста.
Навесні ми тут в центрі будемо все реконструювати. Зокрема і цю площу перед будівлею мерії, яку ми називаємо площею Слави. В майбутньому тут буде родзинка міста, – сказав Вячеслав Саулко про своє бачення щодо реконструкції та перейменування центральної площі Переяслава.
На площі Богдана Хмельницького цілісний архітектурний ансамбль Фото: архів Переяслав.City
Як зауважив Микола Томенко, самостійно «витягнути» фінансування реставрації історичних пам’яток та створення проєкту громада не зможе. Потрібно шукати можливість дофінансування з програми «Велике будівництво» чи через Український культурний фонд, залучати й громаду, область, меценатів.
Запевнив, що буде й підтримка фонду «Рідна країна». Адже маємо на порозі три важливі дати: 160-річчя пам’яті Шевченка, 175 років Кирило-Мефодіївського братства (його засновник історик Микола Костомаров відвідував Переяслав у 1883 році), а через рік – 300 років Григорію Сковороді.
– Довкола трьох постатей – Мазепи, Сковороди і Шевченка – варто й вибудовувати проєкт, залучати до цього державу, – наголосив Микола Томенко. – Є ідея увіковічнити місце, з якого Шевченко у 1845 році змальовував собор і потім у «Близнецах» похвалив «той собор красивий, що Мазепа збудував». Треба радитися з фахівцями, як презентувати весь комплекс, що зберігся.
Проєкт амбіційний, але є сподівання його реалізувати. Зокрема, щоб ювілейну шевченківську дату святкувати на державному рівні у Переяславі. Свого часу я з цим допоміг Чорнухам, на батьківщині Сковороди. Хоч там і немає такої меморіальності й автентики, якою може похвалитися Переяслав.
Меморіальний музей Григорія Сковороди Фото: архів Переяслав.City
А загалом у мене великий амбітний план – реконструювати цей комплекс і потім його як історичну частину Переяслава запропонувати до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Це план на п’ятирічку, але він мусить нас усіх стимулювати.
До речі, ще в листопаді минулого року парламентом ухвалена постанова «Про відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди». У переліку рекомендованих заходів передбачено й ремонт будівель меморіального музею Григорія Сковороди НІЕЗ «Переяслав».
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу (там актуальні новини Переяславщини) та стежте за нами у фейсбуці
