У Переяславі в молодіжному хабі «Джем-Толоки» упродовж липня проводив навчання із написання конкурсних заявок та бізнес-планів на отримання грантів Петро ТЕСНОВСЬКИЙ. Людина немісцева, але прагне бути максимально корисним для переяславців і водночас реалізувати свої знання.
– Мені 64 роки, я народився в місті Сталіно. Так у 1929-1961 роках називався Донецьк. У Переяслав я приїхав з Маріуполя, але ще років зо два тому. Там жив з 2017 року. А до того був у Києві, куди в 2014 році переїхав з Донецька. Тут працюю на посаді заступника генерального директора ГСЦУ. Маю ідеї, як відродити колишню славу цього підприємства.
Петро Тесновський придумав етно-парк «Перехрестя епох»
Маю кілька дипломів про вищу освіту. Після школи вступив до Донецького політехнічного інституту на гірничо-електромеханічний факультет. Думав стати гірничим інженером-технологом, бо свого часу тато сказав, що в шахту, тобто під землю, він мене не пустить. А це був єдиний факультет, де здобували наземні спеціальності. До того ж технолог – командирська професія. Ця освіта вчить системному та структурному мисленню. Майже всі керівники гірничодобувних підприємств – це колишні технологи.
Ну я ще заочно закінчив Криворізький гірничо-рудний інститут. У 27 років мене призначили начальником основного виробництва гірничо-збагачувальної фабрики. На той час був наймолодим спеціалістом у цій царині.
Проте не завжди керівне крісло відповідає твоїй життєвій позиції. Іще в інституті я був кореспондентом студентської газети, актором у двох студентських театрах. І згодом творча жилка пересилила рутинну роботу керівника. Я пішов працювати до молодіжного кінооб’єднання «Апрель» у Донецьку. Потім було багато різних як приватних комерційних, так і державних підприємств. Я генерував ідеї, а для їх втілення шукав відповідні можливості.
Наприклад, у 1991 році я створив підприємство для виготовлення діафільмів. Ми випустили їх близько 600 тисяч. Потім зник попит. На початку 2000 року я ще отримав освіту психолога, але працювати ним не став: втручання в людську душу – занадто тонка матерія. Використовую нові знання у повсякденній роботі.
Поступово я перейшов до роботи в громадському секторі, заснував дві громадські організації. Одна із них «КПД» – Клуб підприємців Донбасу: у 2005 році зібралось 10 осіб і ми вирішили створити свою бізнес-асоціацію. На сьогодні вона, на жаль, не працює, проте між собою ми підтримуємо зв’язок.
Про клуб підприємців та його засновника у травні 2015 року написала газета «Кримська Світлиця». Кореспондент Анатолій Зборовський зазначав: «Нещодавно я познайомився з лідером Клубу підприємців Донбасу Петром Тесновським. Він займається бізнесом, проводив навчання для бізнесменів, а коли на Донбасі спалахнув конфлікт, то почав влаштовувати «Круглі столи примирення». І тут друзі попередили, що бачили його прізвище в певних списках. У Донецьку було лише дві особи з таким прізвищем – сам Петро Володимирович і його дядько. Тож вони у липні 1914 року залишили рідний Донецьк.
Тесновський говорить, що Донбас спеціально «накручували», щоб довести до такого становища. Особливо доклалися російські телеканали. Там постійно показують жах про Україну, але цей «жах» талановито зроблений. І люди на Донбасі це дивляться. За всі роки незалежності там не було справжніх виборів. Давали цифру за принципом «яка треба».
– Коли я займався маркетингом, зрозумів, що багато соціально активних груп мають ідеї, але не мають фінансової можливості їх реалізувати. Тож я створив «Агентство підтримки місцевих ініціатив».
Слухачів навчаю, як правильно зареєструвати громадську організацію, написати проект або бізнес-план для отримання грантів, сам теж їх отримую. Уже реалізував зо два десятки грантових проєктів. Найцікавішим був етно-історичний парк «Перехрестя епох» – цей проєкт у 2020 році реалізував у Приазов’ї. Маю надію відтворити його і у вашому легендарному місті музеїв.
«Лицарській стан» у курортних селах Приазов’я
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
