Забезпечення переяславців питною водою було різним у всі періоди, і зазвичай проблемним. Переяслав.City дослідив архівні публікації на цю тему і знайшов чимало цікавих фактів, які подаємо мовою оригіналу.
Згідно з публікацією в газеті «Киевлянин» №318 від 16 листопада 1900 року, на той час переяславці вживали воду із викопних колодязів та із річки Трубіж. Ось як про це тоді писали: «ПЕРЕЯСЛАВЪ. Ждутъ не дождутся обыватели нашего города необходимой замены нынешняго отвратителнаго и неисправимаго источника водоснабженія другимъ, лучшимъ. Вь настоящее время для удовлетворенія своей потребности въ питьевой воде населеніе обслуживается обхватывающим дугою нашъ городъ Трубежемъ, но вода въ этой реке, являющейся пріемникомъ для всячесвихъ городскихъ нечистотъ, можетъ лишь служить, і по отзывам местныхъ врачей, действительно служит самым вернымъ и неизсякаемымъ источником серьезнейших заболеваній».
Газета «Нова Рада» №110 від 10 липня 1918 року.
«Цими днями од міністерства народнього здоровля й опікування виїздить в м. Переяслав комісія задля огляду бурової щілини (артезіанська криниця), з котрої виникло джерело мінеральної води (щелочна). Досі є два аналізи води переяславського джерела, зроблених в приватних лабораторіях. Незабаром мав бути ряд командіровок в місця, де по анкетних відомостях, знаходяться джерела лікарчого характеру».
Центральна вулиця Переяслава. Фото 1930 року. Ліворуч будка з артезіанською свердловиною збудована в 1911 році, ліквідована в 1953 році.
Газета «Переяславські вісті» №54 від 14 липня 1943 року.
Від автора: Це період німецької окупації. І в той час німці будували в місті колодязі. Нині рашисти руйнують всю інфраструктуру, намагаючись повернути нас у старі часи, щоб ми жили без світла та знову брали воду із річок.
«Дбаючи про забезпечення населення доброякісною водою, Переяславська Міська Управа за перше півріччя цього року збудувала три нові абіссінські колодязі по Гімназичній, Шевченківській і Старо-Київській вулицях, та відремонтовано чотири старих – на Базарній площі, Ламаній, Ярмарковій вулицях та башті. В справі проведення санітарних заходів виконана велика робота по відводу води з центрального водогону, прокладені нові труби, прочищені напрямки стоку води і тепер вся невикористана вода буде стікати в річку Трубіж».
1911 рік. В правому куті видно триногу для пробивання свердловини
Газета «Прапор Переяслава-Хмельницького», 1953 рік.
«На засіданні виконкому міської Ради затверджено проектне завдання з водопостачання міста Переяслав-Хмельницький у зв’язку зі змінами планіровки центру міста. Передбачено прокладання водопровідної сітки та спорудження водопроводу: влаштування 1-ї артезіанської скважини з насосною станцією 1-го підйому над нею; 1-го підземного залізобетонного резервуару ємністю 300 куб. м та насосної станції 2-го підйому з хлораторною; будівництво водонапірної башти. З метою збереження дзвіниці Вознесенського монастиря, як історичного пам’ятника, виконком міської Ради депутатів трудящих вважає за необхідне використовувати дзвіницю під водонапірну вежу, що обумовлене вимогами Управління у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР».
Будівництво артезіанського колодязя. Фото початок 1950-х роківФото: З Архіву НІЕЗ «Переяслав»
В книзі Івана Грабовського «Переяслав-Хмельницький» за 1954 рік зазначено: «До реконструкції благоустрій в Переяславі-Хмельницькому, зокрема у водопостачанні, знаходився на низькому рівні. В центральній частині міста було всього дві артезіанські свердловини. Довжина водопровідної мережі складала лише 490 метрів».
Копають траншею під водопровід у 1953 році по вул. Жовтнева нині Покровська
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
