Рік війни для громад Переяславщини, завдячуючи мужності і героїзму воїнів ЗСУ, минув не так трагічно, порівнюючи з іншими територіями навіть на Київщині. Найбільша втрата, яку зазнали, – загибель наших земляків-героїв. Вічна їм слава і шана. Та попри всі виклики минулого року, це був період і можливостей, завдання з відбудови і розвитку України. Як розвивалася в цей час Дівичківська громада, розповів Переяслав.City її голова Олександр СЛЮСАР.
Олександр Слюсар керує Дівчиківською громадою два роки
– Олександре Миколайовичу, як складався бюджет вашої громади упродовж минулого року?
– Після 24 лютого ніхто не міг спрогнозувати, що і як буде далі. Тому на початку дуже економили. Працівники ішли у чергову відпустку чи за власний рахунок, трохи побули всі без премії. Я вдячний, що люди це сприйняли як належить. Та в червні вже побачили надходження до бюджету і зрозуміли, що діяльність відновлюється, ми потроху повернулися до звичного режиму роботи й оплати праці.
Моя принципова позиція була така, що премія голові як складова оплати становитиме лиш 100%. Вважаю, це оптимально в умовах війни, бо 150 чи 200% – то забагато. Зараз моя зарплата, з усіма надбавками, становить 30 тисяч гривень.
Олександр Слюсар (у центрі) з працівниками комунгоспу біля нового трактора
– Зважаючи, скільки зробили в громаді за цей час, у вас є ресурси?
– Як не парадоксально, але в період війни у громад з’явилися більші фінансові можливості. Основна стаття наших доходів – ПДФО, ці надходження зросли майже удвічі. Втім некоректно буде сказати, що ми настільки ж і розбагатіли. Ці доходи регулюються Бюджетним кодексом, залежно від кількості населення.
У нас громада невелика, близько 5 тисяч осіб. Тому з 1 січня 2023 року іде реверсне вилучення, загальна сума складе майже 62 мільйона гривень за рік. Ці кошти на наш рахунок і не заходять, а на рівні казначейства відразу розподіляються на інші громади, які є дотаційними.
– Підтримка армії і воїнів-земляків була в пріоритеті?
– Не можу сказати точно, скільки людей із сіл нашої громади зараз служить у ЗСУ, бо кількість змінюється, але це не менше двохсот осіб. Ми їм постійно допомагаємо з перших днів. Хлопці звертаються, коли на ротацію чи у відпустку приходять, родичі щось просять, самі бачимо потребу. Особливо в перші місяці не вистачало бронежилетів, кевларових касок та іншого оснащення, то я особисто це шукав, купував, і все це передавали нашим воїнам. Вже не пам’ятаю, скільки це було разів, але не два-три, а значно більше.
Колектив сільської ради зі своєї ініціативи склався власними коштами і купив три автомобілі для військовиків, складалися на ремонт їхньої техніки, коли хлопці сюди приїжджали. І, звісно, різну продовольчу допомогу, буржуйки, інструменти, які їм треба було, та інше – збирали і відправляли.
Автомобілі для ЗСУ працівники Дівичківської сільської ради придбали за власні кошти
З бюджету кошти на це спочатку не могли виділяти. А вже з другого півріччя під відповідну програму передбачили цільові видатки – по одному мільйону гривень на 137-ий батальйон ТРО Бориспільського району та на в/ч А 2399, ще 1,750 млн грн – 43-ій бригаді, для підтримки діяльності нашої роти ДФТГ – 700 тисяч гривень.
Також заклали до місцевого бюджету допомогу на поховання сім’ї загиблого воїна – 30 тис. грн. Виплата належить тільки зареєстрованим мешканцям громади. У Єрківцях на честь загиблого воїна Бориса Долженка встановимо меморіальну дошку на школі, де він вчився. Плануємо назвати його ім’ям одну з вулиць. Та спочатку поспілкуємося про це з його батьками.
– Водночас встигли ще багато чого в громаді оновити. Вкладати в це гроші під час війни доцільно?
– Хоч і війна, дякувати Богу, що передова від нас далеко, та для людей має щось неодмінно робитися, бо інакше за що наші хлопці воюють? І зараз ми активно вкладаємося в капітальні проєкти. На жаль, 590-а постанова Кабміну обмежує видатки, бо планів у нас було більше.
Наприклад, ми виготовили проєкт капітального ремонту Ковалинського будинку культури, провели експертизу, заклали кошти в бюджеті і збиралися це зробити, але війна все зупинила. Так само планували ремонти Стовп’язького БК, ФАПів у Дівичках, Ковалині, а в Дівчиках-2 – будівництво нового медпункту. На це передбачили і цього року в бюджеті кошти, сподіваємося втілити задумане.
Зате оновили водопровід на чорнобильському масиві у Ковалині. Там спочатку планувалися будинки на трьох майданчиках, тому поклали водопровідні труби з великим діаметром. Та забудували тільки третину запланованого, відтак відбір води жителями там був дуже малий і вона застоювалася. Тому ми замінили труби на менший діаметр, щоб люди мали чисту воду. У нас в усіх селах є централізована вода. Регулярно робимо аналіз, якість її скрізь відмінна. Запланували в Дівичках ще нову свердловину з системою запасу води при вимкнені електрики на декілька годин.
В Єрковецькій амбулаторії відкрили свою лабораторію
– А що все ж змогли зробити?
– Найвагоміший наш проєкт – це капітальний ремонт сімейної амбулаторії в Єрківцях. Коли я прийшов на посаду, там була драна покрівля, під час дощів протікало всередину. Ми повністю замінили й утеплили дах – на це отримали кошти з обласного бюджету і впоралися до кінця 2021 року. Під час війни відремонтували кілька кабінетів для лікарів та денного стаціонару, відкрили там лабораторію. В процесі заміна опалення і котельні – обладнаємо новий теплопункт. Загалом там велика двоповерхова будівля, і маємо плани поступово її відновлювати. Мета – зробити повноцінну лікарню. І ми це зробимо.
Кабінет лікаря в Єрківецькій сімейній амбулаторії
– До слова, згадали про котельню, як ви пережили цю складну зиму?
– Відносно благополучно, завдяки роботі нашої успішної команди. До початку холодів зробили запас пального по 5 тисяч літрів дизелю і бензину для генераторів. Ми їх завчасно купили за бюджетні кошти і забезпечили всі важливі заклади: школи, об’єкти укриття, пункти незламності. Один невеликої потужності отримали з обласної адміністрації на освіту. На зараз є запас пального, потужні генератори навіть для того, щоб піднімати воду зі свердловин.
До зими реалізували ще один великий проєкт – нову котельню для п’ятиповерхівок у Дівичках-2. Там послуги з опалення надавала приватна фірма. У червні повідомили, що сезон не розпочнуть і вивезли свої котли.
Генератори для котельні до житлових багатоповерхівок у Дівчиках-2
Це була дуже екстремальна ситуація. Я, відверто кажучи, не знав, що робити. Залишалося дуже мало часу, аби виготовити проєктну документацію, пройти експертизу, тендерну закупівлю обладнання, змонтувати і запустити нову котельню. І все це в умовах воєнного стану. Але ми справилися і вчасно розпочали опалювальний сезон. Наше комунальне підприємство обслуговує цю котельню: там три твердопаливні котли по одному мегавату кожен, потужні генератори на випадок перебоїв з електрикою.
– Ви за цей час змогли ще й технічно оновитися?
– Так, насамперед купили «Шкільний автобус», який обійшовся у 2,4 млн. грн, на Стовп’язьку гімназію, він підвозить дітей із сіл Гречаники та Веселе.
У комунальників була старенька техніка ще 70-х років, то ми її оновили екскаватором-навантажувачем Manitou, новим трактором із причепом і снігоочисною лопатою.
Придбаємо легковий автомобіль для медика на Стовп’язький ФАП, вже купили ще одну автівку для другого поліцейського офіцера громади, поки іде добір кандидата. Офіційне відкриття першої станції поліцейського було заплановано на 24 лютого 2022 року… Відкрили вже влітку.
– Ви у фейсбуці демонстрували відео, як їдете новенькою сільською дорогою. Це така форма звіту?
– Для керівника зробити десь дорогу, щоб прозвітуватися, – це не показник його ефективності. Якщо люди звертаються, їхні потреби вирішуються і вони задоволені – оце, вважаю, є головний показник.
Ми провели довгоочікуваний капітальний ремонт вулиці Мисливська в Єрківцях – це майже 2 км асфальту і ще близько кілометра щебеневої висипки. Вже закупили на 3 млн грн щебеневої суміші, проводимо тендер іще на 5 млн грн. У Ковалині та Єрківцях висипали ряд вулиць, є матеріал – продовжимо на інших дорогах.
Ремонт дороги в Єрковцях
У Стовп’ягах заасфальтували вулицю Соснівську, у Єрківцях ще вулиці Заводська і Зоряна частково з новим покриттям, на Кавказі, у Дівичках – також. У кожному селі громади потроху щось робимо. На цей рік теж багато планів щодо доріг, і кошти на це передбачені.
– Скільки є об’єктів укриття у ваших освітніх закладах?
– Вони є в кожному. З місцевого бюджету витратили 1,2 млн грн на ці ремонти. Батьки допомагали розмальовувати стіни та облаштовувати. Грошей вони не здають ні на що, окрім як на харчування. А певна категорія дітей харчується пільгово. Укриття ж повністю зробили в Ковалинській початковій школі та в Єрківецькій гімназії – вони можуть вмістити до 300 осіб кожне. Там, зокрема, забетонували підлогу, вкрили її плитами ОСБ та лінолеумом. В укриття та дитячий садочок закупили нові меблі.
Дівичківський ліцей, на жаль, не має підвального приміщення, тому для їхніх потреб орендуємо його у приватного власника, що навпроти ліцею в будівлі сільської ради, зробили там мінімальний ремонт. Укриття там розраховане на 65 осіб. За рішенням батьків навчання в ліцеї на змішаній системі.
Таке укриття обладнали для дітей громади
У Стовп’язькій гімназії облаштували поки найпростіше укриття на 200 осіб. Ми виграли грант на ремонт цього закладу майже на 45 млн грн. З них 20% – кошти громади, решту дає ЄБРР.
Це буде заміна і утеплення покрівлі, цоколя, заміна водопроводу, електропроводки, ремонт коридорів і харчоблоку. А ще буде капітальний ремонт укриття на 300 осіб. Тому чекаємо старту.
Живемо в тих умовах, коли ці укриття потрібні. У нас вони повністю всім оснащені і в разі потреби можуть прихистити й жителів громади. Війна закінчиться, коли щезне росія як держава. А поки вона є, загроза війни буде завжди. І про укриття для людей треба дбати.
Таке укриття обладнали для дітей громади
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
