Я дуже люблю читати вашу газету "Вісник Переяславщини", виписую її багато років, і хочу розповісти про те, що, думаю, з цікавістю почитають й інші люди», – з таким зверненням днями зателефонувала до редакції пенсіонерка з Дем’янець Галина Петрівна Погребна. Вона переповіла дві історії, які почула від своїх односельців, і ними ділиться зі своїми чтачами Переяслав.City.
Як дика качка «покликала» людину на допомогу
Отож, її сусідське подружжя, буває, їздить покупатися до Дніпра через стовп’язький ліс. Якогось разу посеред лісової дороги ледве не під колеса їхньої автівки кинулася дика качка. Чоловік зупинився, вийшов відігнати пташину, бо подумав, що вона просто втратила орієнтацію.
Наблизився, давай її відволікати, та де там! Качка почала дуже голосно крякати і сильно метушитися: то відбіжить трохи від людини, то знову повертається, крилами махає, привертаючи увагу.
Зрештою чоловік здогадався, що пташина таким чином кличе його на допомогу. Пішов слідом за нею, і справді, недалеко від дороги почув пташине пищання. Підійшов ближче, а там маленькі каченята у ямі! Очевидно, вони туди якось усі впали. Яма була досить глибокою, аби малі пташки вибралися самотужки, а мама-качка теж ніяк не могла їм зарадити. Ось і «попросила» людину про допомогу.
У диких качок сильний "материнський" інстинкт
"Урок" з правил дорожнього руху від сімейки лебедів
А ще був такий випадок. У селі Дем'янці є річка Альта – вже невеличка, майже вся пересохла, але в одному місці, де води більше, чи не кожного року селяться лебеді. Від того місця через дорогу також лишилася болотиста частина річки.
І то якось дем’янчанин їде тією дорогою, дивиться, а посеред проїжджої частини стоїть лебідь – крила розправив і ні руш з місця – машини не боїться! Чоловік пригальмував, думає, що ж таке? Сидить в автівці, спостерігає. Аж за якісь пару хвилин з берега через дорогу почали переходити малесенькі сірі лебедята, за ними – мама-лебедиха. А може, і навпаки – на дорозі стала захисною перепоною якраз самка – чоловік не розібрався.
Одначе такий розумний вчинок диких птахів здивував "знанням" правил дорожнього руху, і водночас став повчальним. Адже тварини про своє потомство так дбають і турбуються, як не всі люди переймаються про власних дітей. Ось тобі і дика природа! І в неї люди можуть ще багато чому повчитися.
Лебедина сім'я на річці Альта
Про "бридке каченя" і лебедину вірність
В Україні з усіх видів лебедів найчастіше зустрічається саме лебідь-шипун – великий птах з червоним дзьобом. Він гніздиться біля води в очеретах на дрібних озерах або в заплавах великих річок.
Пари утворюються на все життя. Щовесни самка відкладає 5-9 яєць, які висиджують 34-38 днів. Новонароджені пташенята покриті густим сірим пухом і, ледь обсохнувши, готові покинути гніздо. Про те, як із бридкого каченяти виростає прекрасний птах є навіть казка.
У тримісячному віці молоді лебеді вже добре літають і разом із дорослими прямують до місць зимівлі. До наступної весни молодь тримається разом з батьками, а потім згуртовується в окремі групи. Тільки у трирічному віці молодий лебідь стає бездоганно білим, а статевої зрілості досягає на 4 році. Середня тривалість життя лебедів – 23–25 років.
Люди з давніх часів вважали цих прекрасних і граціозних птахів символом чистоти і благородства, а пара лебедів була втіленням подружньої вірності. Пари розпадаються тільки через загибель одного з партнерів. Українці про це склали багато пісень.
Зимують лебеді-шипуни на узбережжях Чорного й Азовського морів, а повертаються в рідні краї в другій половині березня – на початку квітня. Це зазвичай о тій порі, коли починає скресати крига на водоймі.
Лебідь-шипун заважить 7–13 кг, довжина разом із шиєю – 160 см, а розмах крил – 240 см. Немає йому рівних також у відвазі. Захищаючи гніздо чи молоде потомство, лебідь ударом свого могутнього крила може вбити навіть лисицю або собаку, чи й зламати руку людині. Коли лебеді нападають чи обороняються, захищаючи своє сімейство, в хід пускають і потужний дзьоб.
Нагадаємо, лебідь-шипун перебуває під охороною Директиви ЄС про охорону диких птахів, Бернської та Боннської конвенцій та Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
