Свято Хрещення Господнього жителі Переяславщини вперше відзначають сьогодні – 6 січня. Після переходу Православної Церкви України на новоюліанський календар Водохреще залишилося незмінно важливим третім святом різдвяно-новорічного циклу. Як його відзначили, які традиції, прикмети та історія Водохреща, розповідає Переяслав.City.
Воду освячували навіть у музейному храмі
На Переяславщині на Водохреще проводилися богослужіння у церквах 5 січня звечора та 6 січня зранку. Дехто вважає, що саме "вечірня" йорданська вода має найсильнішу зцілюючу енергетику та силу. Тож освячувати воду віряни йшли упродовж двох днів.
У день Хрещення Господнього, зокрема, і на території Музею просто неба НІЕЗ "Переяслав" вже традиційно відбулося обрядове дійство Водохреще.
Священник о. Михайло Юрченко звернувся із вітальним словом до присутніх, прочитав молитви за Україну, молився за упокій душі усіх військових, мирних жителів, які загинули, та здійснив чин освячення води.
Купання заборонене, але переяславці занурювалися
В Україні через воєнний стан досі триває заборона як на купання у відкритих водоймах, так і на масові святкування. Втім не всі переяславці відмовилися від багаторічної традиції. Ще торік відділ культури Переяславської міськради проводив організоване масове дійство з купанням у Дніпрі поблизу "Любокраю".
Цьогоріч такого заходу не було. Втім дехто з охочих приїхав на звичне місце і все ж занурювався у воду: хтось заради традиції, хтось із щирою вірою у цілющу силу такого ритуалу.
– Це особисте бажання і право кожної людини, в цьому нічого поганого немає, – коментує протоієрей Іван Бобітко. – Але хто на це зважується, то важливо, щоб робив із вірою, а не просто так, за компанію. Бо ці купання стали просто традицією, причому, світською. Українці ж завжди в це свято приходили до храму на службу, освячували воду, приносили її додому: омивали обличчя, споживали і в такий спосіб очищалися – саме так святкували Водохреща.
Воду освячували у всіх храмах
Настоятель Свято-Успенського собору, отець Іван Поліжак розповів Переяслав.City, як раніше у цей день християни приймали хрещення та звідки взялася така традиція.
– У минулі часи людина приймала свідоме рішення похреститися і готувалася до цього дуже ретельно – молилася, відвідувала служби у храмі, намагалася не грішити тощо. Козаки приходили на Водохреще до річок і спочатку випускали голубів, а потім охрещувалися.
У Єрусалимі є традиція заходити в річку Йордан для освячення свого тіла, а також щоб дістати вінок із хрестом, який попередньо вкидають у воду, щоб бути здоровими упродовж усього року.
А ось в Україні купання на Водохреще – це народна традиція, яка виникла в 90-х роках. Звичайно, християни вірять, що вода цього дня є цілющою, святинею, тому, власне, люди вірять, що пірнувши у водойму, вони очистяться та оздоровляться. У цьому нічого поганого немає, та все ж краще прийти до храму, помолитися, попросити прощення та благословіння у Господа, освятити воду.
Сьогодні вже о 8-ій ранку я проводив службу в Помоклях, а потім із 10:00 – у Переяславі. Людей було дуже багато – по освячену воду до храму віряни приходили навіть після обіду. Під час служби ми здійснювали велике освячення води, а також молилися за мир в Україні, – зауважив отець Іоан.
Освячення води біля Свято-Єфремівського храму
ПОЛОГИ-ВЕРГУНИ. Віряни Свято-Миколаївської релігійної громади долучилися до святкування Хрещення Господнього за новим календарем, прийнятим ПЦУ. Чин великого освячення води здійснив настоятель місцевого храму Василія Великого отець Андрій Орловський.
Священнослужитель привітав вірян з Хрещенням, нагадав про потребу людини в Бозі, в молитві, особливо в такі дні випробувань. А ще він сповістив, що найближчими днями відвідає з хрещенським привітанням наших військових на передовій. Тому кожен, хто має можливість приготувати і передати щось смачне для воїнів, може це зробити. Освячення осель отець Андрій здійснить після повернення з позицій військовиків.
Велике освячення води відбулося і в ТАШАНІ, у храмі Святого Сергія Радонежського
Богослужіння на Водохреще у ПРИСТРОМАХ у храмі Архистратига Михаїла.
Велике водосвяття у ВОВЧКОВІ в храмі св. Параскеви П'ятниці.
Історія свята Хрещення Господнього
Свято Водохреще, відоме також як Хрещення Господнє, – це одне із найважливіших християнських свят, яке вшановується у пам'ять хрещення Ісуса Христа у віці тридцяти років у ріці Йордан пророком Іоаном Предтечею, якого пізніше стали іменувати Іоанном Хрестителем.
Ця подія знаменується ще одним святом – Богоявленням. У Біблії зазначено, що після хрещення на Ісуса з небес зійшов Святий Дух у вигляді білого голуба, як підтвердження того, що Ісус є Сином Божим.
У Літописі Руському, що датований 1148 роком згадується подія з життя Ростислава Мстиславича та Водохреще так: "У той же час Ростислав смоленський попросив дочку у Святослава в Ольговича за Романа, сина свого, до Смоленська. І виведено її з Новгорода-Сіверського в неділю по Водохрещах, місяця січня в дев’ятий день".
Символічно свято Хрещення Господнього пов'язане з процесом очищення, переродження та внутрішнього оновлення. Цей день насичений духовною силою, коли особливого значення набуває процес освячення води, після чого вона одержує особливі властивості та широко використовується як своєрідний оберіг чи джерело благодаті.
Раніше, за юліанським календарем, Водохреще припадало на 19 січня, але з переходом на новий календар дата його святкування змістилася на 13 днів. Тож, відтепер в Україні його щороку відзначатимуть 6 січня.
А от напередодні, 5 січня, – Надвечір՚я Богоявлення, яке у народі ще зветься Другий Святвечір або ж "Голодна кутя". У цей день, після Божественної літургії, священнослужителі звершують особливий Чин великого водосвяття. За церковним уставом, цей чин звершується лише двічі на рік з нагоди Хрещення Господнього: у Хрещенський святвечір і в сам день свята Богоявлення. Ця освячена під час виголошення особливих молитов вода зветься агіасмою – великою святинею, хрещенською, або богоявленською святою водою. Вона є носієм благодаті Божої та вшановується та вживається відповідно.
До речі, до другої половини ІV століття святкування Різдва Христового і Богоявлення на Сході звершувалося в один день. А потім святкування події Різдва Христового було виокремлене і перенесене на інший день з метою підкреслити значення народження по плоті Сина Божого.
Традиції на Водохреще
5 січня, у Надвечір՚я Богоявлення, освячення води звершується зазвичай у храмах, а от 6 січня – і на відкритих водоймах чи джерелах. Ця традиція пов՚язана з тим, що в минулому в Надвечір’я Богоявлення звершували хрещення оголошених – тих, хто готувався прийняти Таїнство Хрещення.
Єрусалимська Церква встановила традицію на Богоявлення звершувати урочистий хід на річку Йордан і освячувати воду там – на спомин про подію Хрещення Спасителя. Тому нині ми звершуємо Велике водосвяття двічі. Але вся освячена вода в ці дні є агіасмою – великою святинею.
Повернувшись із храму, віряни окроплюють святою водою власні оселі та рідних, споживають її з вірою на зцілення душевних і тілесних хвороб.
Нехай же вода, яка для християн є святинею, допомагає українцям в особистісному очищенні, оновленні та освяченні, щоб отримати благословення Господнє та допомогу Божу у вигнанні з нашої землі ворога, що на неї зазіхає, проливаючи кров мирних людей.
Храм у селі Помоклі Ташанської громади
Народні прикмети на Водохреще
Наші пращури вірили, що від погоди у день Хрещення Господнього залежить увесь наступний рік. Зокрема, здавна вважається:
- Якщо у цей день ясна, однак морозна погода, літо буде спекотним та сухим.
- Снігопад обіцяє щедрий врожай на цілий рік.
- На Водохреща заметіль – і в квітні буде хуртовина.
- На дереві ви побачили іній, а на небі хмари – то до родючого року.
- Теплий день обіцяє багато хліба.
- Якщо день був сонячним та теплим, така погода протримається ще кілька тижнів.
Крім того, у народі вірили – проливання сліз у це свято віщує людині плакати упродовж усього року.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
