Не вперше волонтерка Інна Марченко приходить на зібрання Переяславської міськради, щоб нагадати депутатам, міському голові і громаді загалом: триває тотальна смертоносна війна, і нашим захисникам вкрай потрібна невідкладна й постійна допомога, аби вони тримали фронт. «Хлопцям нічого вже не треба, коли вони в землі, допоможіть, поки вони живі», – цю емоційну фразу вона сказала на одній із сесій ще взимку. Втім вона досі є актуальною. Про чергову розмову у міськраді щодо потреб військових, переповідає Переяслав.City.
На сесію 20 червня, яку проводив міський голова Вячеслав Саулко, волонтерка прийшла знову клопотати щодо матеріальної допомоги військовикам, яку надають із місцевого бюджету.
Сесію проводив міський голова Вячеслав Саулко
– Хлопці подають звернення у міську раду на матеріальну допомогу, але її не отримують, у відповідь – «листи щастя» з відмовою. Чому? Хто це вирішує: давати допомогу чи ні? Бо до мене приходить багато хлопців із такою історією, – наголосила Інна Марченко.
– Ці питання розглядає не міський голова або хтось із заступників, а відповідна комісія. Є певний перелік вимог. Були одиничні випадки, коли військові надавали неповний пакет документів, то їх повертали, але їхні звернення були повторно розглянуті й абсолютно всі задоволені. На сьогоднішній день я офіційно заявляю, що таких людей, яким би відмовили, взагалі – немає, – запевнив мер. Зауважив, що вирішив питання і для тих, хто звертався до нього особисто на прийомі.
Інна Марченко заперечила, що це не так і таких відмов багато. Згадала військовослужбовицю з Вовчкова Тетяну на позивний «Аптечка», яка отримала відмову. У залі був присутній боєць із 72-ї бригади, уже «списаний», який теж звертався за допомогою, але і йому відмовили. Зауважила, що Дівичківська громада, наприклад, фінансово підтримує земляків, як тільки їх мобілізували, збирає мінімально необхідне екіпірування, виділяє кошти на лікування воїнів.
Тож запропонувала меру визначити людину, яка би консультувала і покроково допомагала військовим і в Переяславській громаді:
– Хлопці після війни вже не такі, як ми, і їм повертатися в це наше життя дуже тяжко. Вони знають, як тримати зброю, знають, що таке кулі, але вони не розуміють, як усе правильно зробити з документами.
У відповідь мер постійно повторював тезу: допомога має бути надана всім, заяви розглядає комісія, всі вони задовольняються, але «винятково згідно з тим положенням, яке затверджено депутатами міської ради». При цьому зауважив, що в разі, якщо комісія комусь із військових відмовила, «ми готові розглянути питання повторно й, повірте, вони будуть вирішені».
Зрештою зазначив, що цим опікується заступниця голови Оксана Степаненко, а допомога йде через управління соцзахисту населення (на виконання програми «Турбота» – авт). Втім Інна Марченко кілька разів зауважила, що, на її думку, у міській раді чомусь усі питання «зводяться на одну людину – Тетяну Олексіївну» (Тетяну Гич, керуючу справами виконкому-заступницю міського голови). Вячеслав Саулко апелював, що вона не вирішує всі питання, для цього є депутати міської ради, міський голова, виконавчий комітет. Тоді волонтерка запропонувала депутатам, «щоб Тетяна Олексіївна теж зробила звіт своєї роботи, як і міський голова».
За порядок надання допомоги військовим інформує Оксана Степаненко
– Аналогічно в порядку денному пропоную, щоб Ви теж звітувалися про свою роботу як волонтери, про те, що Ви везете, кому і куди, – зреагував мер.
– Мої хлопці знають, кому я везу. І кожен приїде сюди і розповість, що й куди та на яку суму я привезла. А я не буду перед міською радою падати на коліна. Ви не знаєте, куди я відвожу, бо не берете в цьому участі і жодного разу не запитали, чи потрібна якась допомога. Вам не подобається, що я до вас не вітаюся, але я вітаюся і прошу допомоги лише в тих людей, кого поважаю, – як «відрізала» Інна Марченко.
Втім ділові стосунки у міського голови не з усіма волонтерами однакові. Того ж дня на сесії виступала й Алла Святенко – говорила про можливості надання медичних послуг пораненим бійцям, їх реабілітацію після повернення з зони бойових дій.
«Її безцінний досвід допоможе знайти ключові механізми, які дадуть змогу воїнам з Переяславської і сусідніх громад не почуватися покинутими. Ми, зі свого боку, будемо співпрацювати й підтримувати. Це є дійсно дуже важливим», – такий коментар про сесію написав у фейсбуці Вячеслав Саулко.
Алла Святенко розповідає про реабілітацію військових у своїй клініці
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
