День волонтера 5 грудня: понад рік команда «Переяслав» готує страви, перекуси, чаї, мазі для воїнів

Володимир НАБОК Кореспондент

05 грудня 2024 11:06

Із початком війни росії проти України в 2014-му, а особливо після повномасштабного вторгнення, на Переяславщині сформувався потужний волонтерський рух. Одним із наймолодших, але досить активним є об'єднання «Переяслав», розповідає Переяслав.City.

Починали вдома на кухні

Лідерка об'єднання Жанна Федорук призначає зустріч у їхньому волонтерському хабі на Борисоглібській площі.

– Сюди ми переїхали 30 травня 2024 року. Дякуємо керівниці райспоживспілки Валентині Іваненко, яка надала це приміщення в безоплатне користування, ми оплачуємо тільки комунпослуги. За сприяння начальника відділу освіти Петра Ярмоленка та Ірини Матвієнко кілька шкіл передали нам столи та стільці. Тепер у нас є окремі зали для фасування і для приготування їжі, кімната для пакування посилок. Доти збиралися у мене вдома і все це робили на кухні.

Фото: Фб-сторінка Жани Федорук

Починали удвох із чоловіком у червні 2022 року. Йому виповнилося 60 років, тому до війська не взяли і він записався в ДФТГ – чергував на блокпостах. Коли його підрозділ розформували, вирішили відправляти хлопцям посилочки. Раз на місяць купували цукерки, печиво, шкарпетки, зубну пасту, мило, набори для бриття, гігієнічні серветки – те, що їм було потрібне. Витрачали понад дві тисячі гривень щоразу. Вдома пакували все це як персональний гостинець з дому кожному воїну.

Фото: Фб-сторінка Жани Федорук

Через соцмережі я познайомилась із волонтеркою з Борисполя Альоною Скітченко. Вона тоді возила передачі воїнам на Бахмутський напрямок, де стояли і хлопці з нашого міста. Через неї передавала їм свої коробки. Альонка іноді казала: "У нас там є іменинник, то зробіть для нього якийсь особливий гостинець". У відповідь вони надсилали свої фото. Он той прапор на стіні офісу з автографами захисників і написом "З великою подякою та вірою в нашу перемогу Віктору та Жанні Федорук" – був першим таким символом подяки від них. Потім були й інші.

Фото: Фб-сторінка Жани Федорук

Автор: Володимир Набок

Картопля за рік витримки – як щойно зготована!

– У вересні Альона везла передачі двома бусами, сказала, що може взяти більше наших ящичків. Але ж чим їх наповнити? Я подумала, що будуть доречні яблучні чіпси. Тоді садовина гарно вродила, у сусіда груша стояла "облита" плодами. От ми їх насушили, додали фініків, лущених горіхів, печива – розфасували в невеличкі пакетики, які вільно поміщаються в кишеню. Так народилися наші "перекуси".

Автор: Володимир Набок

Запит від хлопців на такі гостинці зростав. Я через соцмережі запросила долучатися на допомогу переяславців. Спочатку прийшла подруга Валя Іожиця, потім Надія Василенко, Світлана Помойницька, Наталя Мартинова, Валя Мартишко – всіх зараз і не перерахую. Збиралися у вихідний, хтось ходив постійно, хтось за змогою. І так гуртом дев'ять місяців сушили фрукти та фасували перекуси, вітамінні чаї, готували різні домашні страви.

Згодом люди почали приносити до мене консервацію. Увесь перший поверх і підвал був заставлений ящиками. Коли похолодало, ми почали робити ще й окопні свічки. Стало очевидно, що для такої діяльності нашої хати замало й потрібно підшукувати якесь окреме приміщення.

Першого листопада 2023 року ми зібралися всією командою і вирішили створити волонтерське об'єднання, та зареєструвати його змогли лише в січні наступного року. У листопаді купили і перший автоклав, їздили до Світлани Єпіфанової та її дівчат у Циблі навчатися. Першу партію картоплі з м'ясом виготовили 26 листопада. Страва вдалася, ми все запакували у вакуумні реторт-пакети та відправили на фронт. А один пакет залишили для тестування: як така їжа зберігатиметься? Пакет стояв не в холодильнику, а на столі в цьому приміщенні. І ось рівно через рік його відкрили – картопля смачна, немов тільки приготовлена!

Фото: Фб-сторінка Жани Федорук

Автор: Володимир Набок

Мають меню, як в ресторані – 23 страви

До волонтерського центру «Переяслав» постійно приходять люди – несуть овочі, фрукти, зелень. Уточнюють, допоки тут відчинено. Жанна Федорук зазначила, що в них нині працюють чотири жінки від служби зайнятості, отримуючи за це виплату. Тож чергують тут по черзі щодня з восьмої до шістнадцятої години і люди можуть приходити у зручний для них час.

У волонтерському хабі готують їжу майже безупинно – автоклави працюють ледь не цілодобово. Такого навантаження навіть німецька техніка не витримує – перегорають тени. Тож витрати йдуть і на ремонт.

Волонтерки дотепер розширили асортимент і готують наразі 23 види різноманітних страв: різні супи, борщ, капусняк, каші з м'ясом пшеничні, перлові, гречані, картопля, голубці, гречаники, бендерики, тефтелі, салати із буряка, капусти, моркви.

– Іванка Невертій нам виготовляє етикетки на кожний пакетик, якось пожартувала, що в нас уже таке меню, як у ресторані, – каже Жанна Володимирівна. – Значні витрати у нас ідуть на електроенергію та реторт-пакети. На місяць роботи нам потрібно їх півтори тисячі штук, а це коштує близько дев'яти тисяч гривень. Тож ми раді кожному донату.

Фото: Фб-сторінка Жани Федорук

Автор: Володимир Набок

Готують домашнє сало, чаї і мазі

Із м'ясом для страв допомагає керівник птахофабрики у Мирному Сергій Міщенко – щомісяця безоплатно дають 40-50 кілограмів фаршу. Якщо не вистачає, то докуповуємо. Іноді переяславці приносять свинину чи й готову домашню тушенку. А буває, що бійці із передової через волонтерів передають банки з тушонкою – вона доволі жирна, тож просять із неї щось приготувати. Ми зварили капусняк й відправили їм – хлопці хвалили, бо по-домашньому смачно й клопоту із приготуванням немає. А ще ми на прохання воїнів стали вакуумувати для них сало. Назвали його "наркотик для наших котиків".

Продовжуємо фасувати цілющі чаї, їх уже є 17 видів: заспокійливий "Тиха ніч", із сушеною малиною та полуницею, цвітом липи та листям смородини, з карпатських трав, з лісових ягід та трав, трояндовий. Зараз фасуємо їх у спеціальні фільтр-пакети – один на кружку гарячої води. Хлопцям подобається, постійно їх замовляють і побільше.

На холодну пору знову готуємо «еліксир здоров'я» – подрібнені у блендері імбир, лимон та мед. Воїни додають його до чаю, це гарно підтримує імунітет. Минулого року син купив цілий бідон меду, з нього залишилось декілька літрів, то будемо фасувати, доки вистачить. А ще робимо цукати із гарбуза.

– Нам приємно, коли воїни дякують не лише у соцмережах, а й особисто. Якось до нас заїхав представник штурмової бригади й розповів, що завдяки нашим гостинцям його підрозділ протримався четверо діб без доставки їжі. Один пакетик "перекусу" ділили на чотирьох... Коли дівчата слухали його розповідь, то плакали.

Автор: Володимир Набок

Відкрили філіал на Хмельниччині

Жанна Володимирівна розповіла, що їхня організація має вже свій філіал на Хмельниччині.

– З приходом у команду Тані Мартинової у нас з'явився Наркевицько-Личовецький філіал ВО "Переяслав". Вона родом із Хмельниччини, там її подруги організувалися і плетуть теплі шкарпетки, рукавички, балаклави та прислають нам. А ще ми для танкістів та артилеристів шиємо спеціальні пояси, які трохи розвантажують спину бійцям, які заряджають важкі снаряди.

На літо шиємо москітні сітки від комарів і готуємо мазі для захисту від комах, на зиму – від обмороження. Основа з оливкової олії та бджолиного воску, туди додаємо ефірні олії череди, розмарину, евкаліпта, виноградної кісточки.

Автор: Володимир Набок

Запускають генератор і працюють безупинно

– Якось до нас прийшла мама воїна, який лежав у шпиталі, запитала, чи могли б ми туди відправити передачу. Ми зконтактували із волонтеркою Людмилою Романенко, яка зібрала різні медикаменти та перев’язувальні матеріали. Ми доклали свої "перекуси" та мед з горішками і відправили. Загалом за потреби контактуємо з іншими волонтерськими організаціями, обмінюємося своєю продукцією, щоб хлопцям відправляти за раз все, що їм потрібно. З нами співпрацюють колективи шкіл із Великої Каратулі та Дем'янець – діти виготовляють окопні свічки, малюнки.

Майже щомісяця я звітуюся у фейсбуці про використання коштів. У нас є ревізійна комісія, бухгалтер. У журналах реєструємо надходження грошей, їх витрату, для підтвердження підклеюємо чеки. Ревізійна комісія раз на квартал готує звіт щодо витрати коштів. А ще маємо журнали з виробництва та відправлень – щодня фіксуємо, скільки виготовили та відправили на передову.

Щоб працювати безперебійно, коли відключають електроенергію, купили генератор, бо маємо багато замовлень. За місяць у нас 14-16 відправлень, тобто це 110-115 ящиків провізії. Відправляємо Новою поштою, компанія нам надала пільгу в 5 тисяч гривень на місяць. Але не завжди цього вистачає. Наприклад, днями мусила доплачувати тисячу гривень із нашої картки, щоб відпровадити хлопцям посилочки.

Дівчата, які працюють на кухні, проходять медогляд. На велике фасування всі працюють в одноразових рукавичках. Загалом у нас працює на добровільних засадах 35 переяславок та 13 жінок у Наркевицько-Личовецькому філіалі.

Автор: Володимир Набок