14 січня – Всесвітній день логіки: свята, події та народні прикмети

Сьогодні, 14 січня, – Всесвітній день логіки. Віряни вшановують пам'ять рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії. Про свята, події та важливі дати – у щоденному дайджесті від Переяслав.City.

1056-й день протистояння України агресії росії

• Схід сонця: 07:48
• Захід сонця: 16:19
• Тривалість дня: 08:31

Які свята в Україні і світі відзначають 14 січня

Всесвітній день логіки. Це міжнародне свято було засноване з ініціативи ЮНЕСКО та Міжнародної ради з філософії та гуманітарних наук (CIPSH) і вперше офіційно відзначене 2019 року. Ця дата вибрана на честь двох важливих подій: смерті Альфреда Тарського (14 січня 1983 року) — відомого логіка і математика, який зробив значний внесок у розвиток математичної логіки та теорії моделей та дні народження Курта Геделя (28 квітня 1906 року), але дата 14 січня символічно нагадує про його досягнення, зокрема його теореми про неповноту. Всесвітній день логіки допомагає оцінити фундаментальне значення логіки у формуванні критичного мислення та розвитку сучасного світу.

Міжнародний день повітряного змія. Це свято також відоме як Макар-Сакранті — традиційний індійський фестиваль, який символізує перехід Сонця у знак Козорога (макар) і початок нового астрономічного року. Цього дня люди масово запускають повітряні змії, що стало символом свята.

14 січня в православному церковному календарі

В церковному календарі – рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії.

Жінка все своє життя присвятила проповіді Євангелія, зціленню хворих і творенню див. Сьогодні її мощі зберігаються в Бодбійському монастирі, що в містечку Сігнахі. Ніна народилася приблизно в 280 році в Каппадокії, де з раннього дитинства її виховували в любові до Бога. У 20 років вона разом із батьками переїхала до Єрусалима, де її наставницею стала благочестива жінка на ім’я Ніанфора. Одного разу Мати Божа з'явилася Ніні й веліла вирушити до Грузії, де тоді мешкали язичники. Прибувши туди, Ніна почала проповідувати християнство. Згодом до неї приєдналися інші дівчата, і вони заснували монастир. Ніна померла 335 року.

Хто з відомих людей народився 14 січня

• 1855 — Опанас Сластіон, український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і етнограф.
• 1882 — Іван Огієнко (митрополит Іларіон), український православний митрополит, мовознавець, історик церкви, культурний діяч.
• 1883 — Всеволод Петрів, військовий міністр і генерал-хорунжий Армії УНР, учасник оборони Києва від бандформувань Муравйова.
• 1892 — Гордій Коцюба, український письменник з когорти Розстріляного відродження.
• 1898 — Юрій Горліс-Горський, український військовий і громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР.
• 1902 — Василь Минко, український драматург-комедіограф.
• 1907 — Василь Комісаренко, відомий український вчений, академік АН УРСР, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин.
• 1922 — Василь Гнєздилов, український архітектор і скульптор, лауреат Шевченківської премії.
• 1928 — Валентина Зимня, українська акторка, театральна педагогиня, заслужена акторка УРСР (1960).
• 1933 — Наталія Наум, українська акторка театру і кіно. Мати акторів Тараса та Олександра Денисенків.
• 1935 — Іван (Стінка), митрополит Української православної церкви Канади
• 1937 — Євген Гуцало, український прозаїк, поет, публіцист, кінодраматург, лауреат Шевченківської премії.

  • Василь Кардаш, український футболіст, півзахисник. У складі київського "Динамо" — п'ятиразовий чемпіон України, триразовий володар Кубка.

• 1997 — Сергій Пархоменко, офіцер Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).

Пам'ятні дати 14 січня

• 1794 — Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій успішно зроблений кесарів розтин.
• 1918
  • — отримано відповідь московської Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа.
  • — у ніч на понеділок підрозділи українського полку ім. Петра Дорошенка залишили м. Глухів після бою з червоногвардійським Московським загоном особливого призначення, підтриманим місцевими червоногвардійцями
  • — українські частини Центральної Ради після 19-годинного бою змушені були під тиском більшовицьких підрозділів залишити м. Рівне, яке було захоплене ними напередодні. У Рівному проходив III (Надзвичайний) з'їзд Південно-Західного фронту. Українські вояки заарештували голову військово-революційного комітету Особливої армії Ю. Гузарського та ще деяких членів комітету, штаб Окремої армії та її командувача В. Єгор'єва, комісара Південно-Західного фронту Г. Чудновського, представників загальноармійського ВРК Боярського і Єфімова, близько 40 делегатів з'їзду і реквізували в армійській касі понад 5 млн крб. Кількох заарештованих зразу ж вивезли до Бердичева. Фронтовий з'їзд, що відновив свою роботу 1 січня, надіслав УЦР ультиматум, вимагаючи звільнити всіх заарештованих на території Окремої армії, припинити роззброєння "революційних частин", повернути захоплені гроші. З'їзд заявив, що в разі невиконання цих вимог "революційні війська" виступлять проти УЦР.

• 1919
  • — у Києві постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів гетьмана Павла Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
  • — у Харкові опубліковано постанови т. зв. Тимчасового робітничо-селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
  • — 14-19 січня у Одесі відбулися переговори уповноваженого представника УНР, військового міністра генерала Олександра Грекова з командувачем союзних військ на півдні Росії генералом Д'Ансельмом.

• 1920
  • — у Луцьку Волинської губернії відбулася аудієнція міністра закордонних справ УНР Андрія Лівицького з начальником Польської держави Юзефом Пілсудським, на якій останньому було вручено "Меморандум Голови Директорії УНР в справі поводження польських військових властей на території України, зайнятій польським військом".
  • — отримання командуванням армії УНР відомостей про укладення у Вінниці 24 грудня 1919 р. угоди ("нової злуки") армії УНР і УГА. Реального об'єднання між арміями не відбулося.
  • — у Львові відбулося перше засідання Української головної професіональної ради, головою якої обрано П. Буняка.
  • — у Бердянському та Мелітопольському повітах Запорізької губернії розпочалася активна боротьба більшовиків з махновцями. До складу ревкомів у волостях активного повстанського селянського руху вводилися члени комнезамів. Також було організовано загони самооборони членів КНС. Внаслідок роботи, проведеної комнезамами, селяни Ново-Василівської, Кизнярської та Акимівської волостей Мелітопольського повіту та Ново-Спаської волості Бердянського повіту, згідно з відомостями більшовицької пропаганди, перейшли на бік радянської влади.

• 1922
  • — у Харкові ВУЦВК затвердив "Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ)". Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК.
  • — у Харкові ВУЦВК ратифікував російсько-українсько-австрійський попередній торговельний договір від 7 грудня 1921 р.
  • — у Москві з метою боротьби з мішечництвом у врожайних губерніях РСФРР НКВС зобов'язав завідувачів відділів управління максимально скоротити видачу перепусток на в'їзд і виїзд із заборонених місцевостей і дозволив видавати такі перепустки тільки у випадках особливого державного значення.
  • — у Катеринославі відділ охорони праці губернської ради профспілок виявив факти експлуатації дитячої праці на численних підприємствах, коли діти у віці від 8 до 14 років за десятигодинну працю отримували зарплатню, якої вистачало на придбання шматка макухи. Ознайомившись з цими фактами, губвиконком постановив оштрафувати підприємців, порушників трудового законодавства і залучити їх до судової відповідальності.
  • — у Харкові РНК УСРР прийняла постанову "Про зниження продовольчого натурподатку, заміну його грошима і про звільнення від нього у губерніях і повітах, що оголошені неврожайними".
  • — у Харкові РНК УСРР затвердила "Угоду між американською адміністрацією допомоги і Українською соціалістичною республікою" про організацію допомоги голодуючим УСРР.

• 1923 — у Харкові Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР запропонував губуправлінням взяти на облік усі єврейські сільськогосподарські колективи та артілі для надання їм виробничої допомоги з метою стимулювання переходу міського єврейського населення до землеробської праці.
• 1925 — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв'язку центру з округами. У комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.
  • — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввезення мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.

• 1928 — у Львові з нагоди 40-річчя існування щоденної української газети "Діло" вийшло 32-сторінкове число з ілюстрованим додатком у збільшеному накладі.
• 1933 — посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на шигельоз (тоді називали дизентерією).
• 1942 — на ім'я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А. Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М. Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М. Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А. Шептицьким, де висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
• 1946 — Генеральна Асамблея ООН обрала Українську РСР членом Економічної і соціальної ради ООН.
• 1953 — у Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу зі швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О. Гончаренко (193,143 очок).
• 1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала "негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану".
• 1989 — долаючи опір комуністичного керівництва та промосковських сил відбулись Установчі збори Донецького обласного Товариства української мови ім. Т. Шевченка. Невдовзі обласна організація була представлена понад 60-ма міськими, районними та сільськими осередками і нараховувала близько 3000 членів.
  • — міліція розігнала установчі збори ініціативної групи Тернопільської обласної філії Української Гельсінської спілки.

• 1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Мексикою.
• 2004 — після близько 500-річної перерви прапор "п'яти хрестів" став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.
• 2005 — космічний зонд "Гюйгенс" здійснив вдалу посадку на поверхню Титану.
• 2010 — годинник Судного дня переведений на одну хвилину назад.
• 2023 — ракетний удар по житловому будинку в м. Дніпро

Народні прикмети 14 січня

• іній на деревах — прийде потепління;
• вранці співають пташки — до відлиги;
• вночі на небі ясні зірки і місяць — почне знижуватися температура;
• птахи низько над землею літають — чекайте на опади.

Хто святкує іменини 14 січня

• День ангела святкують: Адам, Андрій, Давид, Іван, Ілля, Йосип, Макар, Марк, Павло, Сергій, Степан, Ніна.

Талісманом людини, 14 січня, є родоніт. Камінь допомагає заспокоїти нервову систему і нормалізувати сон. А ще родоніт пробуджує приховані таланти людини.

Читайте також: Церковний православний календар на січень 2025: Хрещення Господнє і Трьох святих

Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці