Завершуємо презентацію всіх одинадцяти учасників цьогорічної першості району з футболу. Про одну із найсильніших команд районного чемпіонату – села Гайшин – розповідає її капітан Олександр Видолоб, 37 років, який проводить цьогоріч за неї 25-й сезон.
Зміни. Втрат порівняно небагато. Андрій Полуденний пішов у баришівський "Патріот", грає в обласному чемпіонаті. А ще Влад Петровський та Євген Левченко дуже мало (по одній-дві гри) виступали за нас на попередньому етапі, включившись повноцінно вже у вищій лізі. Наші поповнення: Олег Черненко та Олег Розовик з Вовчкова, Влад Глушко з Пристром, Вітя Канівець з Мазінок, Назар Боровик з Цибель.
Кістяк. Почнемо з легіонерів. Їх – двоє: Вадим Іщенко із Сошникова та Вадим Онищенко (універсал: може грати справа чи зліва, у футзалі займає місце у рамці воріт) – він хоча й живе давно на Переяславщині, але прописаний на рідній Черкащині. Воротар – Юрій Галайтата. Нападник – Євген Левченко та Олег Розовик (вони можуть і хавами, тож приймаємо щодо цього рішення перед самою грою). Напівзахист – Вадим Іщенко, Вадим Самань, Олександр Антоненко (у двох останніх – неймовірно вдалий сезон!). Захист – Вадим Виноградній, Віталій Хобта, Андрій Середа, Вадим Онищенко, Віктор Канівець. Сподіваюсь, нікого не забув й нікого не образив. Цього сезону в нас у складі – реальні 23 гравці, це вперше є вибір перед кожною грою. А торік – у заявці було якихось 18, при цьому на гру збиралося ледве 13-14.
Гайшин втратив очки із "Солонцями"
Фінанси. Ми вдячні сільському голові Олександру Туру та керівникові ТОВ "Стейкагро" Іванові Забарі за оплату членського внеску за участь в чемпіонаті та придбання 28 комплектів форми (включаючи дві воротарські). Також забезпечують нас на кожну гру двома упаковками води і талонами на пальне (якщо матч на виїзді), адже добираємося власними автівками. Це все. Ніякого стимулювання за перемоги чи бодай коштів на якийсь перекус не маємо. При цьому впевнений, якби було достатнє фінансування, гра команди була б на порядок вище, адже це логічно – віддача, виконана робота мають гідно бути винагородженими. Тож граємо, можна сказати, на голому ентузіазмі. При цьому вдається зберігати високий командний дух.
Але важлива не лише фінансова підтримка. Ми вдячні Миколі Виноградньому, Олексію Виноградньому (батькові Вадима), Борису Саманю, цим нашим найвідданішим уболівальникам, за постійну підтримку в будь-якій ситуації – і коли гра вдається, і коли в нас щось не клеїться. Якби таких було більше!
Плани. В цьому сезоні у нас через значні зміни у складі змінився малюнок гри, передусім в атаці. Тож відбувається "притирання" команди. Але завдання одне – чемпіонство. Шкода, що втратили очки із "Солонцями", але відставання від Дем’янців ще можна надолужити: у нас ще дві гри з ними, та і ще вони з кимось очки втратять. Цієї суботи, 14 вересня, ми зобов’язані брати 3 очки в Дем’янцях, налаштовуємось відповідно. А ще в більшості з нашої команди є велике бажання грати в обласному чемпіонаті, хоча б у першій лізі. Але це знову таки стане можливим лише при відповідному фінансуванні.
