Упродовж уже місяця переяславці та гості міста споглядають на білбордах портрет захисника Максима Гаєвського з Переяслава з написом: "Герої не вмирають. Бути воїном – жити вічно". Їх розмістила мама Людмила Гаєвська.до третіх роковин пам'яті сина-захисника, який загинув якраз у День Незалежності України, розповідає Переяслав.
– Один портрет розмістили на білборді на в'їзді в місто, – розповідає мама. – Ще два – біля ліцею імені Володимира Мономаха, навпроти будинку на Леваді, де він проживав. Там двосторонній білборд. А також його портрет є на вулиці Богдана Хмельницького.
Білборд з портретом Героя Максима Гаєвського на в'їзді в Переяслав, біля КПП
За словами Людмили Петрівни, зробила вона це, щоб нагадати переяславцям про сина і про війну, яка триває.
– Так я вирішила нагадати про нього, про те, що в нас триває війна і вона жорстока, вона позбавляє життів молодих хлопців. На жаль, для багатьох війни немає і це дуже страшно.
У мого сина стільки друзів було, а на роковини прийшли декілька. Побратими не змогли, бо хто в шпиталях, хто в інвалідних візках. Максим воював з 2014 року, то казав, що повномасштабна війна з 2022 року – зовсім інша, жорстокіша, кровопролитніша. Казав, що вона страшна…
Білборд з портретом Героя Максима Гаєвського біля ліцею імені Володимира Мономаха
Білборд з портретом Героя Максима Гаєвського біля ліцею імені Володимира Мономаха
Білборд з портретом Героя Максима Гаєвського на вулиці Богдана Хмельницького, біля "Сінево"
Розмістити портрети Героя на білбордах Людмилі Гаєвській допомогли депутатка міськради Яна Поліч та член виконавчого комітету Олександр Якименко.
– Вони все повністю зробили і я їм щиро вдячна. Власнику цих рекламних білбордів Олександру Якименку я заплатила лише за поклейку портретів, а за їх виготовлення та власне оренду самих щитів з мене нічого не взяли. Дякую Богові, що є такі люди. З ними я у своєму горі не залишаюся одна. Це для мене дуже важлива підтримка, – наголосила мама Героя.
Максим Миколайович Гаєвський народився 1 березня 1994 року.
У 2014 році був призваний на строкову службу в ряди ЗСУ, а через рік він підписав контракт і пішов воювати в АТО. Через півтора року повернувся додому. 23 лютого 2022 року він отримав повістку з військкомату, а наступного дня почалася війна.
Служив стрільцем-помічником гранатометника у складі легендарної 72-ої окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців. Їхнє гасло "Україна або смерть" стало пророчим і для Максима – він загинув за Україну саме в день її незалежності 24 серпня 2022 року поблизу населеного пункту Павлівка Волноваського району Донецької області.
Похований на Заальтицькому кладовищі.
Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня посмертно.
25 жовтня 2023 року на фасаді Переяславського ліцею ім. Володимира Мономаха Максиму відкрили меморіальну дошку.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
