– Я не прихильник того, щоб птахів утримували в домашніх умовах, але так у нас доля склалася, – говорить переяславець Віталій Коцур. У його будинку живе вухата сова. Принесла її дружина Леся. Символічно, що цей птах, який вважається символом мудрості, росте у родині науковців: Віталій – кандидат політичних наук, а Леся – історичних, обоє працюють в нашому педуніверситеті. Як вдалося виростити сову, розповіли журналістові Переяслав.City.
Де взяли?
Ось так сова виросла за кілька місяців
– Совенятко 12 червня знайшли на подвір’ї університету мої студенти, – каже Леся Коцур (30 років). – Хлопці зателефонували і кажуть: «Лесю Михайлівно, вам совеня не треба?». Я спочатку така: «Що-що? Совеня? Зараз прийду, подивлюся, що у вам там». На території університету живе кілька сімей сов. Приходжу, бачу: лежить під ялинкою маленький клубочок, облізлий, ледь-ледь почав пушком покриватися. Йому, мабуть, днів три було, бо, як згодом дізналися, у них лише на четвертий день оченята розплющуються. Повернути його назад у гніздо було складно: спробуй задерися туди та й інших сов не хотілося розлякати. Думаю, гаразд, заберу, хоча б поховаю вдома, якщо раптом помре. Віталій саме відпочивав тоді, кажу йому: «Я совеня принесла». Він аж підскочив: «Що принесла?». Почали думати, що ж із ним робити. Виявляється, в інтернеті є цілі форуми, де любителі сов обмінюються порадами.
Що їсть?
Сова ручна, але інколи може розгулятися
Пишуть: у домашніх умовах можна вигодувати лише подрібненим перепелиним м’ясом. У мене паніка: «Де ж його взяти?». У магазині купила куряче стегенце подрібнила, не хоче їсти. Розчепірила йому дзьобика, туди напхала, проковтнуло. У корзинці обладнали йому гніздо, думаємо, почекаємо. Через годину приходимо – о, покакало, значить, жити буде. До вечора ще разів чотири-п’ять поїло і потроху почало міцніти. Перший тиждень його кожну годину треба було годувати. Також у домашніх умовах необхідно слідкувати, щоб у пташеняти не розвивався рахіт, – ми йому кальцій товкли у м'ясо для зміцнення кісточок. Пити давала я йому із нігтя, набирала трішки і переливала у дзьобик – хоч для чогось манікюр знадобився (сміється). Чим більшало воно, тим рідше їло. Оце зараз їсть тричі на день, однієї тушки перепілки вистачає на три-чотири дні.
Який характер?
Сова любить увагу
– Дехто купує для сов маленьких мишок, щоб вони полювали, – зазначає Віталій Коцур (33 роки). – Але не бажано привчати до цього. Якщо сова стає домашньою, то до дикої природи вже все одно не повернеться. А наша й так до цих пір напівдика. Це не папуга чи канарейка. З одного боку ніби й ручна, а з іншого – може так розгулятися, що практично нереально спіймати. Сова, якщо відчуває небезпеку, розпускає пір’я і може кинутися. Буває, надягаю шапку, вона, не розуміючи, що це та сама людина, починає атакувати. На чужих може напасти, охороняє дім не гірше за собаку. Якось вона сиділа у вольєрі (Віталій сам його зробив, на коліщатках, розміри: довжина – 120 см, ширина – 70 см, висота – 150 см – авт.), а один знайомий її дражнив, щоб покрутила головою на 180 градусів. Кажу йому: «Зараз випущу, буде атакувати». Він не повірив, а вона злопам’ятна: вилетіла і трішки подряпала йому лисину.
Чим займається?
Мабуть, справді символ мудрості
– Ми назвали її Пуа – публічне управління і адміністрування (ПУА), – сміється Леся. – Ми не могли придумати нейтральне ім’я, бо не знаємо, хлопчик це чи дівчинка (для цього треба пір’я здавати на спеціальну експертизу). А хлопці, які її знайшли, навчаються на цій спеціальності, тож і вирішили, що буде Пуа.
Із хати вивозимо її лише у вольєрі, щоб нікуди не полетіла. А по дому літає досхочу, так тихо-тихо. Вона активніша вночі. Якщо випускаємо вдень, трохи політає, а потім знаходить якесь зручне місце і може сидіти там до вечора. Може подзьобати якийсь аркуш, приміром, документи чи заяви, порозтягувати по дому шкарпетки, залишити деінде послід. Ще у нас в хаті є два коти. Поки були кошенятами, то вона на них кидалася, типу полювала, а тепер навпаки – коти за нею ганяються.
– Чому саме сова – символ мудрості, ми поки що не зрозуміли, – зізнається Віталій. – Але те, що це справді розумний птах, – факт. Пуа дуже спостережлива: помічає, коли ми збираємося її закривати у вольєр, починає втікати, ще й дражниться, мовляв, спробуй впіймати. Любить увагу до себе: то на голову задереться, то в ногу клюне, щоб її помітили. Цікава пташка і незручностей від неї практично немає.
