Уже традиційно в СГ "Альта" (керівник Василь Григоренко), яке розташоване в Дем’янцях, у листопаді з нагоди професійного свята працівників сільського господарства організовують два святкові заходи. Спершу для усіх 40 працівників у їдальні господарства влаштовують банкет з урочистостями та музичними вітаннями від народного аматорського ансамблю української пісні "Дем’янчанка" (музичний керівник Владислав Брик, художній керівник Віра Вірьовка), а через кілька днів у місцевому будинку культури – великий концерт за участі тієї ж "Дем’янчанки" та учнів Дем’янецької школи.
Цього року концерт припав на 29 листопада. На ньому побувала кореспондентка Переяслав.City.
"Під його керівництвом працювати було добре"
До початку святкового дійства ще майже година, а глядацька зала вже наполовину заповнена людьми. Дем’янчани та їхні гості заходять до будинку культури цілими сім’ями та компаніями. І це попри те, що того вечора йшов дощ.
– Я ще жодного разу не пропустив концерт "Дем’янчанки". Ми із дружиною навіть в районний будинок культури їдемо, як, бува, там виступають наші, – зізнається Василь Бурдун, 71 рік.
– Для нас, пенсіонерів, таке культурне дозвілля – саме те, що треба. Адже це колись лунала пісня на все село -- люди співали і йдучи на роботу, і повертаючись додому, – долучається до розмови Іван Погребний, 80 років. – Я ж свого часу, як закінчив 7 класів школи, то пішов на ферму пасти скот. Згодом мене перевели помічником тракториста, ще згодом пішов в армію. Там вивчився на шофера. Як повернувся, влаштувався у колгосп імені Ілліча водієм "ГАЗ-93" (самоскид – авт.). А останні роки своєї трудової діяльності я водив шкільний автобус. За кермо новенького автобуса мене посадив Василь Григоренко, який саме став керівником нашого колгоспу. Трудового стажу я маю аж 64 роки і зберігаю подяки та медалі, які Василь Миколайович мені вручав колись як кращому працівнику.
– І я працював під керівництвом Василя Григоренка. Й досі вдячний йому за те, що не скупився на зарплату. Велика вона була в мене! Ну а працював я і трактористом, і помічником бригадира тракторної бригади, – додав і собі Василь Бурдун.
"Як той святий Миколай, щедро обдаровує діток"
О 18.30 звучать фанфари, відкривається штора і на сцені з’являється Володимир Батрак (бубоніст "Дем’янчанки") із снопом збіжжя цьогорічного врожаю, перев’язаним блакитно-жовтою стрічкою. У супроводі дівчаток у національному вбранні цю реліквію свята він ставить на стіл перед сценою. Затим ансамбль "Дем’янчанка" під акомпанемент баяну Владислава Брика виконує Гімн України. Глядачі підспівують їм стоячи. "Ще не вмерла України ні слава, ні воля..." співають навіть маленькі діти, яких у залі немало. Після цього понад дві години глядацька аудиторія насолоджується кожним наступним номером не лише "Дем’янчанки", а й талановитої молоді села. Репертуар концертної програми, ведучою якої була Альона Мамітько, складався з вокальних, хореографічних та гумористичних номерів. Чимало пісень виконали Владислав та Наталія Брик зі своїми трьома доньками-підлітками. Пісню "Бегут года" виконав дует у складі подружжя Івана і Людмили Погребних. Вірш про солдатів, який чуттєво продекламувала Євдокія Кириченко із запаленою свічкою в руках, дехто з присутніх у залі слухав зі сльозами на очах. А ось Любов Молокова, вчителька початкових класів Дем’янецької школи, просльозилася ще й тоді, як особисто для неї заспівали пісню "День народження". Такий музичний дарунок їй зробила донька на день народження, який Любов Григорівна святкувала того ж дня, 29 листопада.
Не обійшлося на святі хліборобів і без такого обрядового дійства, як пригощання короваєм. По шматочку запашного здобного хліба отримали всі охочі.
Під кінець святкового вечора на сцену вийшов Заслужений працівник сільського господарства України, неодноразовий лауреат районної акції "Дорогою добра", керівник СГ "Альта" Василь Григоренко. Побажавши всіляких гараздів присутнім, він подякував усім, хто завітав на святкове дійство, а потім усім юним артистам, яких на святі було близько сорока, роздав по 100 гривень. За вчасно зібране з полів зерно, валовий збір якого цьогоріч становить понад 20 тисяч тонн, Василь Миколайович подякував усім працівникам, яких у господарстві налічується сорок. До слова, кожен із них напередодні отримав по грошовій винагороді у розмірі 2 тис. грн.
– Василь Миколайович, як той святий Миколай, щедро обдаровує й діток, які беруть участь у тому чи іншому концерті, – радо каже Людмила Погребна вже після концертної програми. – Зазвичай після таких заоохочень школярі наввипередки біжать записуватися у вокальний гурток, який я веду в Дем’янецькій школі. Впевнена, що й цього разу у багатьох дітей проявиться спонтанний інтерес до пісні, а тоді, дивись, і на сцені їх побачимо.
– І ми дякуємо Василю Миколайовичу Григоренку та його дружині Тетяні Миколаївні за неабияку опіку "Дем’янчанкою" із самого початку заснування, а створився наш колектив ще у 2005 році. Вони мов ті ангели-охоронці для нас. З чим би не звернулися до них, завжди підтримають. Та вони так і до інших людей, – говорить Віра Вірьовка. – Спасибі їм і за винагороду, яку ми отримали під час святкування Дня працівників сільського господарства (усім одинадцятьом учасникам нашого ансамблю було виділено по тисячі гривень).
Наш колектив має кілька комплектів сценічних костюмів. Як для сільського ансамблю це – велика рідкість. За це окрема подяка. За майже 15 років існування нашої "Дем’янчанки" де ми тільки не виступали! Завдяки матеріальній підтримці Василя та Тетяни Григоренків зі своїми концертами ми об’їздили майже всі села нашого району. Неодноразово виступали в Національному музеї в Пирогові. Брали участь в телепроєкті "Фольк-music", на сільськогосподарських виставках, що проходять в Чубинському. Бували з концертами і в музеї просто неба, і на Сорочинському ярмарку, на святі до Дня незалежності в Леляках Баришівського району. А не так давно подружжя Григоренків організувало безкоштовну для нас екскурсію в прекрасне село Ковалівка, що в Васильківському районі. І завжди після таких поїздок на нас чекає багатий стіл чи то в якомусь ресторані, чи то на природі.
-- Приємно відзначити і те, що Василь Григоренко постійно виділяє кошти на розвиток нашої школи. Завдяки його спонсорській допомозі для учнів перших класів було придбано ноутбуки, інтерактивну дошку та інше. А ще було заасфальтовано доріжку, що веде до школи. Виділяє Василь Миколайович гроші й на церкву та на ремонт доріг у Дем’янцях. За кошти місцевого господарства ведуться роботи і з розчистки річки Альта, – сказала ще одна учасниця "Дем’янчанки" Лідія Бурдун, вчителька української мови та літератури Дем’янецької школи.
"Таких гарних умов праці та високої оплати не маю ніде"
За святковим столом, який після концерту було накрито у кафе "Регіна" в центрі Дем’янець, висловлювали вдячність подружжю Григоренків за постійну опіку "Дем’янчанки" й інші учасники ансамблю: Євдокія Кириченко, Надія Погребна, Любов Кабанова, Лідія Шевченко, Ольга Гайсан, Галина Мороз, Володимир Батрак та Микола Васильченко.
– У "Дем’янчанку" я прийшов наприкінці 2017-го, – згадує Владислав Брик. – Мене запросила Тетяна Миколаївна і за це я їй дуже вдячний. Адже таких гарних умов праці та високої оплати я, як музичний керівник ще трьох інших ансамблів, не мав і не маю ніде. Загалом тут шанують усіх учасників "Дем’янчанки". Адже Григоренки виділяють кошти на пальне, не лише, як їдемо кудись з концертом, а й навіть тоді, як збираємося на репетиції і треба підвезти артистів до офісу господарства, де нам виділили залу для цього діла. За таке шанобливе ставлення до нашого ансамблю ми викладаємося, як тільки можна краще. Не хочеться хвалитися, але результат діяльності нашої "Дем’янчанки" помітний – нас запрошують на концерти звідусіль. Лишень встигали б оновлювати репертуар.
Насамкінець Василь та Тетяна Григоренки побажали "Дем’янчанці" нових творчих злетів, а власнику кафе "Регіна" Володимиру Миколаєнку та працівницям цього закладу Тамарі Лихоті і Наталії Шелист подякували за смачні наїдки, які завжди тут готують.
P.S. Минулого року СГ "Альта" придбало три нові сучасні комбайни "Нью холанд". Ціна одного становить 7 мільйонів 500 тисяч гривень. Цього сезону гараж господарства поповнився новими сівалками та обприскувачами. Ці покупки обійшлися "Альті" також в кільканадцять мільйонів. Зарплата механізаторів цього господарства – гідна тяжкої праці.
