З 1 грудня 2019 року провайдер «ХатаNet» безкоштовно підключає до інтернету жителів приватного сектору нашого міста. Таке у Переяславі раніше не робив ніхто. Про це мені розповів співзасновник компанії Олександр Петруня під час нещодавнього інтерв’ю. Тоді ж запропонував проїхатися із монтажниками на завдання і подивитися, як відбувається підключення наживо. Втілили ми цей задум минулої п’ятниці, 10 січня.
«Представляю компанію і повинен мати бездоганну репутацію»
Олександр Дубина під час роботи
Аби не втрачати час, прямісінько з дому автівкою мене забирає монтажник «ХатаNet» Олександр Дубина. Йому 24, у компанії працює майже чотири роки. Відразу зазначає, що у Студениках, де я живу, працює два інтернет-провайдери. Він зрозумів це лише за точками підключення, які помітив, доки їхав до мене. Дорогою розповідає про сім’ю, дружину, найближчі життєві плани.
– Я навчався у Міжрегіональному вищому професійному училищі зв’язку, закінчив його з відзнакою. Потім у Київському коледжі зв’язку здобув спеціальність «монтаж, ремонт і обслуговування дистанційного обладнання зв’язку». Зрештою слід було шукати роботу, не хотілося у батьків на шиї сидіти, – розповідає Олександр про те, як потрапив у «ХатаNet». – Робота тут різнопланова, багато чого навчився. До нас, буває, приходять люди, які навіть перфоратора не тримали в руках, з електрикою не мали справи. Всього навчають, ми всі тут поступово розвиваємося, головне, що це цікаво. За чотири роки я багато чого встиг переробити. Це – і будівництво ліній, і ремонтні роботи, і підключення абонентів, і проведення інтернету в навчальних закладах. Тепер я можу виявити помилки у будь-якому з цих етапів роботи. Наприклад, коли працював на підключенні, то бачив «косяки» тих, хто проводив лінію. Через їхні помилки й підключення тривало довше. Тож розумію, що маю виконувати свою роботу максимально якісно, щоб потім у моїх колег (або і в мене самого) не виникало проблем.
Владислав Пищик
– Але ж ваша робота не лише технічна. Доводиться ще й знаходити спільну мову з клієнтами. Бувало таке, що приїжджали щось ремонтувати, а людина на вас зривалася, мовляв, ви в чомусь винні?
– Бувають різні ситуації, але завжди треба бути трішечки психологом. Коли людина починає на мене кричати, щось пред’являти, я маю, так би мовити, припуститися, не показувати свого его. Я передусім на роботі, представляю компанію і повинен мати бездоганну репутацію. Тим паче, не хотілося б іти з дружиною вулицею і переживати, що хтось щось неприємне говоритиме в спину через ситуацію на роботі. А як же класно, коли після того, як ми все відремонтували, людина, яка кілька хвилин тому злилася, проводжає тебе з усмішкою і ми бажаємо одне одному гарного дня.
– Які кар’єрні перспективи ви маєте?
– Наша компанія розвивається, і мені здається, у майбутньому відкриватимуться нові посади. Звісно, мені, як будь-якому молодому чоловікові із власною сім’єю, хотілося б заробляти ще більше. Але як для Переяслава тут цілком конкурентна зарплата. Хочеш більше – працюй більше. Ми маємо певну фіксовану ставку, а решта залежить від виконаної роботи. От зараз за день ми в середньому робимо близько п’яти підключень. Було, що підключили дев’ять клієнтів. Але Петруня мріє, що одного разу бригада зможе підключити десять будинків.
«Конкуренти також почали безкоштовно підключати приватний сектор»
Під’їжджаємо до офісу «ХатаNet», щоб забрати другого монтажника (у кожній бригаді їх по двоє). Зустрічаємося із Олександром Петрунею (33 роки), він розповідає мені про ідею виникнення акції:
– У приватному секторі традиційно дорожче коштує підключення до інтернету. Щільність населення менша, відповідно матеріалів витрачається більше. Але ми все прорахували і зрозуміли, що така акція зрештою буде вигідною для «ХатаNet». Ми ростемо – чим більше буде абонентів, тим меншими стануть витрати на одного. Таким чином більше коштів ми зможемо виділити на розвиток, модернізацію або «соціалку». Зараз у рамках акції у нас є близько пів тисячі заявок. Три бригади монтажників працюють безупину. Акція не має конкретних термінів: триватиме, доки користуватиметься попитом. Знаю, що наші конкуренти також почали безкоштовні підключення у приватному секторі – у них просто немає іншого виходу.
– Окрім безкоштовного підключення, які ще є переваги для ваших абонентів?
– Передусім, це оптоволоконна пасивна мережа, це – навіть краща технологія, ніж у багатоповерхівках. Є кілька важливих вузлів по місту, і від них до абонента немає жодного іншого активного вузла. Тобто ми не залежимо ні від електрики, ні від погоди, ні від людського фактору, вандалізму. І зараз ми працюємо із думками про майбутнє: абонентам встановлюється гігабітне обладнання. Найближчим часом, коли люди потребуватимуть гігабітних швидкостей інтернету, ми їм зможемо це дати, навіть не перебудовуючи мережу, – просто змінимо тарифний план.
«Безкоштовно? Чому б не скористатися такою можливістю?»
На 8:30 заплановане перше підключення – на вулиці Лагерній. Олександр Дубина дорогою жартує, що, раптом щось, може стати таксистом, бо Переяслав уже знає ідеально – до найменшого провулку. Знайомлюся із другим монтажником Владиславом Пищиком, 19 років. Він у «ХатаNet» працює один рік, говорить, що все тут його влаштовує:
– Із дитинства мені подобається копатися у комп’ютерах. Також займаюся спортом, люблю проводити час надворі, а не сидіти в приміщенні. Тому ця робота мені ідеально підходить. Коли прийшов у «ХатаNet», мене за рахунок компанії відправили на спеціальні курси. Це моя перша офіційна робота, тому порівнювати, власне, немає з чим, але колектив у нас дуже хороший. Ми всі настільки дружні! Навіть керівники наближені до нас, з ними у будь-який момент можна поговорити про що завгодно.
Коли хлопці взялися до роботи, Влад сказав, що впораються щонайбільше за півтори години (врешті вийшло менше години). Доки вони проводять оптоволоконний кабель, я спілкуюся із господарями будинку.
– Я, якщо чесно, не планував підключати інтернет, – говорить Микола Швець, 27 років. – Чому? Мені вистачає мобільного. А нашому сину сім років. Зараз же воно як? Зранку дитина прокинулася і зразу в телефон чи комп’ютер. Я такого для нього не хочу. Проте знайшли у дверях папірець – безкоштовне підключення від «ХатаNet». Чому б не скористатися такою можливістю? Зателефонували, замовили і от через кілька тижнів приїхали монтажники. Тепер буду якось сина відволікати від інтернету, щоб він не проводив весь свій час у гаджетах.
– Нас попередили, що зараз великі черги і доведеться почекати, – долучається до розмови його дружина Вікторія Швець, 28 років. – Але ми й не особливо поспішали з інтернетом. Дуже приємно було спілкуватися із оператором «ХатаNet», приємна дівчина. Ще двічі перед підключенням телефонували мені, уточнювали, чи будемо вдома, чи зручно нам у цей день.
Перед тим, як заходити до будинку, монтажники одягають бахіли. Про цю новацію під час інтерв’ю мені розповідав Петруня. Хлопці кажуть, що довго до цього звикали, зараз же довели до автоматизму.
– Бахіли мають бути і в машині, і в кишенях – всюди, – говорить Олександр Дубина. – Для монтажників це значно зручніше, не треба роззуватися, ми економимо власний час.
Хлопці закінчують підключення, фотографують кожен етап роботи (це необхідно для того, щоб у разі несправності її можна було виявити, навіть не приїжджаючи до будинку), вручають найменшому члену сім’ї шоколадний батончик (ще одна новація від «ХатаNet»). Прощаючись із господарем, бажають йому гарного дня – дрібничка, яка є обов’язковою в компанії і якої дотримуються далеко не всі інші структури.
«Для людей це буде наче магія»
Олександр Петруня
Хлопці підвозять мене до офісу «ХатаNet» і поспішають на наступне завдання. Я ж іще з пів годинки спілкуюся із Олександром Петрунею – про бізнес, Переяслав та хейтерів.
– Чи реагуєте якось на негативні коментарі про себе у соцмережах? – запитую.
– Ми зараз активно ведемо свої сторінки і постійно з’являємося у людей на екранах. Перше місце, куди можна подати свій негатив, – наші сторінки. Ніде й ніколи не буває такого, щоб взагалі не виникало проблем. Кожен коментар ми відслідковуємо. Якщо він від нашого абонента, ми передзвонюємо, якщо не наш – пишемо повідомлення, з’ясовуємо причину. Більшість, хто залишає негативні коментарі, – це не наші абоненти. Це мене дивує. Звідки людина може знати, як у нас зараз, якщо вона не наш абонент? Насправді ж негативні коментарі – це малесенький відсоток від усієї абонбази.
Але нам важливо знати, де саме ми косячимо. Для цього є ціла система моніторингу. У перший день після підключення ми телефонуємо абонентові і запитуємо, чи все було «ок», потім телефонуємо через місяць, потім через три, потім через рік. Так ми відслідковуємо реакцію наших клієнтів. Також ми контролюємо кожен параметр мережі, кожен сигнал до абонента, кожен порт, кожну втрату пакета. Якщо щось десь випадає із наших рамок, клієнт може навіть не помітити цього, а ми вже виїжджаємо, щоб підправити недолік. Так би мовити, працюємо на випередження. Зараз ця система моніторингу на етапі впровадження.
Протягом розмови у Олександра інколи вібрує телефон. «У нас є корпоративний телеграм-бот, який інформує про неполадки в мережі. Ось прийшло повідомлення, що на одній точці немає електрики, – пояснює він. – Для людей це буде наче магія: вони лише помітили, що щось не так, а ми вже тут як тут».
