12 січня до Переяслава завітала на відпочинок група школярів та їхніх старших наставників зі Станиці Луганської, що розміщується на лінії розмежування збройного протистояння на Сході.
Гості приїхали із чотириденним візитом. Він став можливим завдяки ініціативі відомої на Переяславщині медику-добровольцю із села Дівички Тетяні Сушко (45 років). В нашому місті на цей час їх гостинно прийняв ліцей-інтернат "Патріот".
– У минулому, коли під час військових подій довелося працювати у Станиці, – розповіла Тетяна Сушко, – полюбила це містечко так само, як люблю нашу Переяславщину. Хотілося якимось чином налагодити міжлюдські стосунки між ними та нами, показати, що ми єдині. Адже на Сході нерідко говорять, що ми їх не підтримуємо, не розуміємо, що ми різні. Вирішили запросити дітей п’ятих-шостих класів, адже у такому віці вони дуже правдиві. Коли повернуться, розкажуть і своїм друзям, і батькам, як їх тут зустріли, як до них поставилися, що ми також співчуваємо їм у тих труднощах, які вони переживають. А саме цей ліцей для розміщення обрали, тому що тут справді виховують патріотів.
Зазначила також, що коли вперше побувала у Станиці, на тамтешню ЗОШ №2 звернула увагу тому, що ще на початку війни так сталося, що її приміщення вщент розбомбили. Після цього навчальний процес організували у приміщеннях районної газети та дитячого садочка. І сьогодні її 190 школярів, оскільки вільного місця бракує, навчаються у дві зміни.
Майстер-клас з писанкарства проводить знана майстриня з села Ковалин Капіталіна Шевченко
У організації і цього візиту, і взагалі дружніх стосунків між Станично-Луганським районом та Переяславщиною медикові-добровольцю багато хто допомагав. Раніше, ще коли до ліцею "Патріот" запрошували "кіборга" Олександра Терещенка (зараз заступник міністра у справах ветеранів) для презентації його книги, з директором закладу Василем Козієм та його заступником з виховної роботи Тетяною Тимченко обговорювали ідею запросити дітей з "передової". А десь місяців зо два тому за ініціативи Тетяни Сушко між Переяслав-Хмельницькою районною радою та Станично-Луганською райрадою було укладено меморандум про партнерство та співпрацю в соціально-гуманітарній сфері.
Проте, за її словами, найскладнішим в організації цього візиту виявилося фінансове питання. Адже хотілося зробити для луганчан їхню поїздку повністю безкоштовною, а їхнє перебування у нас насиченим та цікавим. Щоб зібрати для цього кошти, Сушко зверталася і до владних структур, і до підприємців, куди лише могла.
– Наприклад, щоб зустріти і привезти дітей з Києва, – поділилася, – за маршрутку потрібно було заплатити три тисячі гривень. Звернулася до керівника "ХатаNet" Олександра Петруні. Дав чотири тисячі. Каже: "Не потрібно звітуватися. Я вам довіряю". Олександр Ярема дав тисячу, Катерина Шеремета -- -- дві тисячі, Василь Козій – 600 грн, соціальний педагог ліцею Наталія Павленко – 500 грн. А от Сергій Шаменко оплатив для всіх квитки у київський цирк, Євгеній Грибков пригостив дітей піцами, а Артур Жук організував дозвілля луганчан в розважальному центрі "Дитяча мрія" зі значною знижкою. Районна влада забезпечила харчування, міська рада допомогла в організації кількох екскурсій до місцевих музеїв, участь у загальноміських дитячих святах. Допомагали і Тимофій Девко, Любов Онопрієнко, Олександр Якуба, Андрій Черновський та інші. Не відмовив майже ніхто, до кого зверталася.
Власне, цей візит можна назвати вже продовженням стосунків між двома навчальними закладами. Минулого року напередодні Дня святого Миколая між вихованцями переяславського ліцею та другої школи у Станиці відбувся телеміст. Після цього ліцеїсти за підтримки багатьох небайдужих зібрали і відправили подарунки для своїх однолітків, за що ті висловлювали їм щиру вдячність.
Програма цього візиту розпочалася одразу ж після того, як луганчани зійшли з потяга у Києві. Одразу ж їх запросили до "Макдональдсу", потім гуляли столицею, відвідали циркову виставу і таке інше. А у Переяславі їх чекала участь у майстер-класах з писанкарства та виготовлення ляльки-мотанки, щедрівках, відвідування центру розваг "Дитяча мрія", музеїв, і звичайно ж, багато спілкування з однолітками, знайомство з особливостями ліцею-інтернату.
