Громадський активіст Микола Богатир на зустрічі із Олександром Пироговським сказав, що подальша робота фабрики художніх виробів, унікального підприємства, непевна. Його приміщення виставлені власниками на продаж. Чи можна якось допомогти?
За словами Олександра Юрійовича, вперше з питанням щодо перспектив цієї фабрики, зіткнувся у минулому, коли ще був депутатом Київської обласної ради. Тоді до нього звернулися члени міського товариства єврейської культури. Просили, як депутата, допомогти, щоб їм в адмінкорпусі фабрики, який є історичним приміщенням, оскільки там свого часу розміщувалася центральна синагога Переяслава, виділили кімнату для їхніх зібрань. Після певних перемовин тоді (це був 1994 рік) питання було вирішено. Згодом довідався, що власники вирішили продати цю фабрику. Вона їм не вигідна, не профільна для їхнього основного бізнесу. Коли вони прийняли рішення про це, звернулися до нього, чи не хотів би придбати.
– Ми подивилися ці приміщення, – сказав. – Вони не коштували тих грошей, які власники за них просили. То відповіли, що вони нам не потрібні. Минуло вже немало часу, і, як видно, на це майно не знайшлися й інші покупці. Очевидно, ще й тому, що тут мало землі.
Пізніше цілісний майновий комплекс було розподілено на три частини. Тепер майно продається частинами. Вартість цієї виробничої нерухомості поступово падає, але її все ще не можуть продати, хоча не виключено, що це колись станеться.
– Постає питання: що робити тим людям, які ще працюють на цій фабриці? – зазначив. – Директор нашого підприємства ТОВ «НУС» Олексій Дикий запропонував забрати їхнє виробництво до нас на швейну фабрику, оформити на роботу. Вони довго думали і не погодилися. Ми не знаємо причини. То їхня справа.
