У багатьох родинах не уявляють обідній стіл без свинини. І немало хто з нас полюбляє купувати її по неділях на "Даринку". А позаяк через карантин он уже який день усі ринки закриті, деякі торговці приймають замовлення на продаж цього товару через фейсбук або ж телефоном. Однією з таких продавчинь є Наталія Філімончук зі Світанку.
– Ось мине карантин, – каже вона, – і я знову торгуватиму свининою на "Даринку" (її торговельне місце посеред павільйону у центральному ряду, – авт.). А коли щойно його оголосили, то до мене почали дзвонити чи не усі мої постійні клієнти і просити, аби сало, м’ясо чи ще там щось із тушки поросяти я привезла їм додому. Їх прохання я виконую, дотримуючись правил карантину: товар фасую вдома, передаю його замовнику на безпечній відстані, будучи при цьому в масці та рукавичках.
Як зізнається пані Наталія, торгувати свининою вона почала випадково. Це сталося ще у 1997 році.
"Наталія Філімончук: "Ось мине карантин і "Даринок" знову запрацює"
– Я живу у селі, тож, як і багато селян, завжди тримала велике хазяйство, зокрема свиней, – розповідає вона. – Одного разу я зі своїм чоловіком (на жаль, Льоні вже немає на цьому світі), зарізали свиню і попросили своїх друзів-підприємців допомогти нам продати її, бо ніколи раніше цього не робили. Як продали ту свинину (до речі, дуже вдало), то ці ж друзі нам сказали: "А чому б і вам не зайнятися таким бізнесом". Ото так після тих торгів Льоня навчився правильно розбирати свинячі тушки, аби продукція мала належний товарний вигляд, і ми чи не кожної неділі стали їздити на базар. Тоді пропозицій від односельців, а ще згодом і від мешканців навколишніх сіл купити у них свиню чи кабанчика живою вагою надходило чимало. Особливо у Хоцьках було багато людей, які вирощували свиней на продаж. У ветеринарній амбулаторії села навіть на список писали тих, хто хоче здати свою живність. Було, як не мали можливості зважити тварину на вагах, то її масу обраховували за допомогою рулетки, якою обмірювали довжину тулуба і обхват грудей свині за лопатками. А вже потім за спеціальною формулою визначали вагу тварини і так розраховувалися з її господарями.
За 27 років торгів Наталія Філімончук має дуже багато постійних покупців, бо свинину продає якісну. Зазвичай свиней вона купує у перевірених господарів.
– Я вже, як-то кажуть, на око можу визначити, чим годували тварину – домашнім кормом чи преміксами, завдяки яким свиня виростає за пів року і її м’ясо є не таким смачним, – зазначає пані Наталія. – Я ж багато років, як не вирощую вже свиней. А ось бройлери зі свого курятника зараз продаю. Тож, якщо треба, замовляйте – привезу, куди скажете!
P.S. 29 квітня уряд ухвалив рішення про те, що за певних умов з 1 травня в Україні відкриють всі продовольчі ринки. Як це відбудеться у Переяславі, поки що невідомо.
