«У першу ніч вдома не могла заснути». Тетяна Стойда повернулася до свого будинку після пожежі

Переяслав

15 червня 2020 18:37

Ремонт в будинку Тетяни Стойди зі Студеників триває. Як Переяслав.City вже повідомляв, 28 березня в ньому сталася пожежа. Ймовірна причина – коротке замикання електромережі. Повністю згоріли дах, веранда та кухня. Без житла залишилася жінка з трьома синами 18, 6 та 4 років та літньою мамою. Родині допомагали як односельчани, так і місцеві підприємці.

– Робимо потроху: дах відновили, пошкоджену пожежею стіну довелося знести, замість неї виклали нову, двері встановили, – розповідає 15 червня Тетяна Стойда (39 років). – Мій перший чоловік, батько Богдана, працює по газу, купив нам котел, приварив труби, сьогодні під обід мають встановити лічильник. А односельчанин (ми навіть не дуже добре знайомі) купив металопластикові вікна, пообіцяв повністю зайнятися ванною кімнатою. Він просто приїхав, мовчки подивився, сказав: «Це і це беру на себе». Попросив не афішувати свою допомогу. «Нива Переяславщини» допомогла нам будівельними матеріалами, а ОТГ виділила 15 тисяч та деревину. Дехто вирішив, що працівники з «Ниви» нам і ремонт роблять. Ні! Я найняла хлопців зі Студеників, одну кімнату (де спить мама) вони зробили безкоштовно: зачистили стіни, стелю, привели їх до колишнього вигляду. Інші – вже за гроші. Загалом на ремонт вже витратили 60-70 тисяч гривень. На роботі також дали 5 тисяч (працює в поштовому відділенні села – ред.). Скільки надходило на картку, не зможу сказати, бо все витрачалося буквально відразу. Немає часу чекати, мрію до холодної пори більш-менш до нормальних умов усе привести.

За два з половиною місяці зробили багатоВіталій Усик

У перші дні після пожежі Тетяна з дітьми мешкала у брата, мама – в сусідки. Повернулися додому вже через два тижні, коли зробили дах.

– Ще й дверей не було. Повісили на їхнє місце ковдру. Холоднеча була страшна, в одязі й спали. У першу ніч не могла заснути, боялася. Якщо навіть вдавалося задрімати, прокидалася від будь-якого шурхоту. Хлопці-ремонтники щось роблять у кімнаті, а я, наче дурна якась, питаю: «А воно не загориться?». Мабуть, цей страх на все життя залишиться. Малі, слава Богу, вже трохи заспокоїлися. Та і я ожила – господарство, городи, роботи вистачає, переключаєшся і розумієш, що життя триває. А в перші дні я щовечора плакала, бо не уявляла, як відновлювати будинок, за що. Деякі люди навіть говорили: «Оце тобі повезло. Раніше б так ніхто не допомагав після пожежі». Угу, везуча я, страшне.

Кухня потроху відновлюєтьсяВіталій Усик

Як зазначила Тетяна Стойда, ремонт залежить від того, наскільки вона буде спроможною у фінансовому плані:

– Оце мені кажуть хлопці: така-то сума треба, щоб зробити це. Якщо є, я їм кажу: «Робимо». Немає – чекаємо або робимо в борг (уже винна 10 тисяч). Розраховую, що восени отримаю щось за паї, і це дозволить нам просунутися. На жаль, Богдана влітку в армію забирають. Середньомісячна зарплата в нього залишиться, але ж тепер у мене не буде такої підтримки.