Київська обласна ТВК встановила результати виборів депутатів до Київської обласної ради. Серед п’яти представників Переяславщини, які отримали депутатський мандат, обрано й Віктора Шеремету, за нього проголосували 2 711 виборців.
– Вікторе Васильовичу, серед наших депутатів облради за кількістю голосів у вас найвищий рейтинг?
– За це я щиро вдячний людям, за їхню довіру. Насамперед дуже дякую виборцям Переяславщини, бо саме вони підтримали мене найбільше. Навіть їхніх голосів було би достатньо, щоб отримати депутатський мандат. Водночас приємно усвідомлювати, що чимало голосів отримав і від виборців з інших територій нашого нового Бориспільського району.
– Такий результат ймовірно очікуваний, бо ви відома особистість. Між тим у виборчу кампанію особисто їздили селами, спілкувалися з людьми?
– Так, бо побоювався, що за останні п’ять років, коли я працював у Асоціації фермерів України, заступником міністра аграрної політики та продовольства, земляки мене таки призабули. Я трохи втратив контакти з районом, але напрацював їх більше з усією Україною.
Проїхав у свій час від Закарпаття до Станиці Луганської, де в селах живе україномовне населення, тримає худобу і не знає, що може отримати на це державну підтримку. Хоча, як з’ясувалося, у Київській області у віддалених селах люди теж мало обізнані з програмами дотацій для сільського населення.
Насправді я орієнтувався, що мій виборець – це людина, яка живе в селі. Тож не агітував на міських та приміській територіях, хоча стратегічно це було б вигідніше, бо там основна кількість виборців. Між тим приємно був вражений, що й такі громади, той же Бориспіль, за мене активно проголосували. Це попри те, що навіть у фейсбуці я мало розміщував агітації, було всього пару відеороликів та постів.
– У виборчій кампанії вам допомагала фахова команда?
– Так, у мене є команда! Насамперед це родина, яка мене підтримує в усьому. Це однодумці з Яготина, Борисполя, Переяслава. Моя команда – це кожна людина, яка за мене проголосувала, і та, яка ще не встигла цього зробити. Але в нас багато спільної роботи задля розбудови громад, тому кожен, хто в цьому допомагатиме, й буде у моїй команді.
– Які ви як депутат облради матимете можливості, важелі впливу задля підтримки свого регіону?
– Коли мені надходили вітання з обранням і від земляків, і від колишніх колег з міністерства та інших урядових відомств, то я їм уже натякав. Мовляв, ваші побажання здійсняться тоді, коли ви сприятимете просуванню проєктів з розвитку сільських територій, які ми спільно розробили, задля втілення їх на території Бориспільського району.
Хоча й досі достеменно невідомо, які повноваження, фінансові ресурси матимуть обласні ради, які суми виділятимуться на регіональні проєкти та зрештою яким буде державний бюджет. Між тим програми розвитку будуть однозначно, і ними потрібно скористатися.
Нещодавно була зустріч з депутатами облради, я багатьох знаю, в тому числі й попереднього скликання. Від одного з таких почув, як багато він залучив коштів з обласного бюджету на розвиток свого регіону.
Я ж переконаний – це завдяки тому, що водночас зекономили на Переяславщині й не додали належного фінансування. У раді не було кому відстоювати інтереси нашої громади. Так що виходить, область нам заборгувала, будемо надолужувати втрачене.
– Тим більше вже за такого потужного представництва?
– Можна утворювати свою переяславську фракцію депутатів (сміється)! Між тим це додає надії. І ще один момент, про який мене часто запитували: чому представляю партію «Слуга народу»? Мій досвід роботи свідчить: якщо депутат представляє провладну партію, то йому простіше лобіювати, просувати і підтримувати проєкти на користь певної території.
На мій погляд, це неправильно, але така практика існує. І я завжди виступав за те, що у місцевих радах і навіть обласного рівня не може бути партійної системи. Депутати повинні представляти не партії, а свої території. Тоді буде представницький баланс, інша ступінь відповідальності перед виборцями. Але поки що маємо іншу систему.
– У чому буде складність роботи наших громад, які після виборів починають працювати за новими правилами?
– По суті, три з п’яти громад, які нарешті отримають пряме міжбюджетне фінансування, розпочнуть своє становлення. Це потребуватиме великих зусиль від них і допомоги від нас. Є чимало місцевих проєктів, які область навіть включила у свої програми, але недофінансувала.
Є проєкти державного масштабу, які фінансуються через урядові відомства. Зрештою, є доступні міжнародні гранти.
Дуже важливо, щоб люди хотіли це робити. Якщо громада буде активна, розроблятиме свої проєкти, то я готовий їх підтримати і знаю, як це робити. Ще раз кажу: це не зовсім правильно, але треба бути прагматичним.
Я знаю, як це працює, і маємо прийняти ці правила. Бо одна справа – написати й підготувати проєкт, але його втілення залежить, щоб хтось, просто кажучи, його проштовхував.
– Чи можна це розцінювати як заклик і пропозицію громадам до співпраці?
– Однозначно. Це є і частиною моєї передвиборчої програми, і власне тим завданням, заради чого я балотувався в депутати.
Ще зауважу, що реформа децентралізації успішно працює. Більшість мерів на виборах перемогла, бо люди побачили, що на місцях щось робилося. А все тому, що мери отримали для цього потужний фінансовий інструмент. Змістилися пріоритети й увага до конкретних територій, гроші пішли напряму в громади, минаючи кілька рівнів чиновницьких структур.
Віктор Шеремета з тваринниками Волині
Я ж збираюсмя підтримувати не тільки громади, громадські організації, а й фізичних осіб-підприємців, одноосібників. Працюватиму, щоб у нас аграрне виробництво розвивалося на рівні не великих підприємств, а насамперед особистого селянського господарства, сімейного фермерства, сільгосппідприємництва.
Це ж зайнятість населення, покращення демографічної ситуації, соціального розвитку сільських територій. І поки для підтримки цього є дієві державні програми, ними потрібно скористатися.
