– Мені хочеться передусім побувати у сусідніх країнах: Молдові, Польщі, Угорщині, Білорусі, – розповідає переяславець Олександр Максименко, фронтмен музичного гурту «X-Rays». – Здавалося б, наші країни у певний момент були на одному рівні, а потім інші дещо вирвалися вперед. Цікаво, чому так сталося і що саме в них змінилося.
П’ятничний день, 30 серпня, Олександр разом із клавішницею гурту Єлизаветою Савенко провели у Мінську, столиці Білорусі. Так вони проводять відпустку.
ЛЮДИ
– Білоруси дуже спокійні, але приязні, – зазначив Максименко. – Пояснюють туристам, куди і як краще пройти. Коли дізнавалися, що ми з України, цікавилися, яке наразі у нас політичне становище. Ми пояснювали, що тут аж ніяк не громадянська війна, що російські війська вдерлися на нашу територію. Вони дещо дивувалися, однак погоджувалися, що не можна вірити всьому, що показує їхнє телебачення. Одні білоруси нам навіть вигукували «Слава Україні!».
Помітно, що вони суворо дотримуються законів. Дороги чудові, однак ніхто не ганяє. Певно, там шалені штрафи. На власні очі бачив, як пішоходи на переході спеціально зупинялися, щоб пропустити швидку допомогу. А ще на тих же переходах ніхто не починає йти хоча б на секунду раніше, ніж засяє зелений, навіть якщо ніде немає жодної автівки. Транспорту, до слова, значно менше, ніж у Києві, проте всюди лише класні іномарки. На трасах по всій країні є спеціальні зони відпочинку з дитячими майданчика, де можна зупинитися, перекусити, розслабитися.
ЦІНИ
Один білоруський рубль – це близько дванадцяти гривень. Важко порівняти, наскільки там дешевше чи дорожче. Наприклад, ми гарно пообідали у ресторані (багато цікавих страв, випивка), обійшлося це у близько 500-600 гривень. У Києві точно вийшло б дорожче. У кожній новій країні, я вважаю, необхідно спробувати національну страву. Деруни в Мінську справді просто неймовірні: ситні, смачні. Трьох вистачило, щоб наїстися.
КУДИ СХОДИТИ?
Біля Національної бібліотеки Білорусі
Мене вразило, що у білоруській столиці дуже тихо. На вулицях майже немає людей. Може, всі були на роботі, все-таки – будень. За день обходити весь Мінськ цілком реально, тим паче, громадський транспорт курсує дуже зручно – не треба робити ніяких пересадок. Ми побували на стадіоні «Динамо». Його саме готували до легкоатлетичного матчу Європа – США (відбудеться 9-10 вересня – ред.). Спокійно пройшли усі кордони, а зупинили лише на підході до чаші стадіону. Ми сказали, що туристи з України і хотіли подивитися, як там всередині. Нам дали супроводжувача і пропустили. Отак легко пропустили на головний стадіон!
Обов’язково всім туристам варто прогулятися Площею незалежності, все найцікавіше та найкрасивіше там. Раджу піднятися на дах Національної бібліотеки Білорусі, з неї відкривається чудовий вид на місто (висота будівлі – 74 метри – ред.). Це нова споруда, у якій, окрім, власне, бібліотеки, є ще багато цікавого: музеї, галереї, пункти харчування, дитячі ігрові кімнати. У Мінську майже немає багатоповерхівок, тому немає й тіней – за день ми добряче засмагли. Проте, на диво, всюди дуже зелено.
Ще про кілька цікавих мінських місцин Олександр Максименко розповів у відео, яке підготував для соцмереж.
– Я роблю це, скоріше, для себе. Фото так не передають емоцій, які відчуваєш у поїздках. Класно – передивитися якесь своє давнє відео і змотивуватися поїхати ще кудись, – пояснює Олександр. – Я не можу заснути на спині, тому в автобусах ніколи не сплю. Цілу ніч, поки ми їхали з Білорусі, готував це відео. Знімаю все на айфон, у ньому ж і монтую.
Наступну поїздку Максименко планує через три тижні – до Кракова (Польща).
– Відпрацюємо на Дні міста і поїдемо, – зазначає. – До того часу розпочнемо й роботу над альбомом.
