Переяслав-Хмельницький районний соціальний гуртожиток для дітей і сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, працює в Гайшині із 2009 року. У ньому одночасно може проживати 16 осіб. Наразі там мешкає вимушена переселенка із Донеччини похилого віку та молода мама зі своїми чотирма дітками.
Як в умовах карантину працює цей заклад та яких заходів безпеки там дотримуються, розповіла його директорка Аліна Бояр, 30 років.
– У зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби ми не поселяємо в гуртожиток нових людей, а також нікого звідси не відселяємо. Вхід стороннім до гуртожитку також заборонений, – говорить вона. – Окрім цього, ми пильно стежимо за тим, аби мешканці гуртожитку не виходили за його межі без нагальної потреби. Усім, що необхідно для проживання, ми їх забезпечуємо. Продукти харчування (цукор, олію, борошно та інше) нам надав керівник агропідприємства "Земля Переяславщини" Олександр Ярема. Дещо з харчів напередодні Великодня дісталося цим людям і від районного центру соціального захисту населення, а також небайдужих людей.
Віра Папуліна живе в соцгуртожитку понад 4 роки, а Кріна Тобол зі своїми малюками потрапила туди незадовго до оголошення карантину
Із 2015 року тут проживає 82-річна Віра Папуліна із Горлівки, що на Донеччині. Потрапила вона сюди через війну на сході нашої країни. Очевидно, що на свою малу батьківщину вона вже не повернеться, бо її хату розбомбило. А звести нове житло їй не під силу, бо вік вже не той. Та й чи змогла б вона це зробити на саму лише пенсію?
– За понад чотири роки ця бабця тут вже гарно обжилася, – говорить про свою підопічну Аліна Бояр. – Як на свій вік, вона ще дуже жвава. А ще й нелінива. Вже посадила грядки, побілила бордюри і дерева. До роботи в садку залучає й інших мешканців цього закладу. Загалом Віра Папуліна дуже любить хазяйнувати. У сезон багато консервує, заготовляє на зиму сушку із ягід та фруктів, які збирає тут у садку. Немає з нею проблем і під час карантину: вологе прибирання проводить у своїй кімнаті частенько. Дезінфекцію ж на кухні, кімнатах відпочинку та гігієни, коридорі тощо проводять працівники закладу. Миючі засоби та дезінфікуючі розчини у гуртожитку є в достатній кількості. Його мешканці та працівники забезпечені й масками.
Тимчасовими мешканцями гуртожитку є також 24-річна Кріна Тобол та четверо її малолітніх діток із Воскресінського.
"Дякуємо за гостинці"
– Ця жінка зі своєю малечою потрапила сюди незадовго до оголошення карантину через скандал зі своїм цивільним чоловіком, – каже Аліна Бояр. – Вона уродженка Молдови. Але так сталося, що у свої 24 роки ця жінка ще не має паспорта. До України вона переїхала зі своєю мамою ще до свого повноліття. Тож паспорт вона не отримала ані там, на своїй малій батьківщині, ані тут, на Переяславщині. Зараз ми робимо все для того, аби Кріна змогла стати громадянкою України. До речі, таких веселих та кмітливих діток, як оце виховує Кріна, у нашому гуртожитку ще не було. Анні зараз сім років, Дар’ї – п’ять, Зоряні – чотири, а Олександрі – три. Якби цим хорошим дівчаткам хтось подарував розвиваючі ігри, велосипедики та самокати, вони були б дуже раді. Та й одяг у гарному стані, який лишився від діток наших земляків соціальними працівниками можна передати до гуртожитку.
Хто готовий зробити такі презенти, телефонуйте 093-903-06-64 (Шевчук Віра Анатоліївна).
