Наприкінці жовтня жителі Переяслава звернули увагу, наскільки змінився вигляд території біля магазинного комплексу на розі Шкільної та Грушевського, навпроти ліцею-інтернату. Там повністю оновили доріжку тротуарною плиткою, впорядкували газони та кущі.
Сонячного дня сюди охоче виходять погуляти мами з дітками, молодь фотографується в красивих пейзажах. Найпривабливішими об’єктами тут стали декоративна лавка та зелені фігури, вистрижені з багаторічних туй.
Як розповів власник магазину Віктор Погребний, ця прилегла територія – комунальна власність міста. Та її впорядкуванням, схоже, міська влада поки й не планувала займатися, а стара доріжка вже розсипалася.
Тож підприємець вирішив зробити це за власний рахунок, залучивши зокрема і кошти з орендної плати господарів магазину «Цукерня». Фірмову лавочку вони зробили самостійно. Водночас власник магазину погодився на пропозицію впорядкувати висаджені ним колись туї.
– До цього місця я придивлявся років три, ще як тільки почав вчитися декоративно стригти дерева, – розповідає майстер топіару 32-річний Олександр Палатний. – Стільки дорослих дерев – підходь, дивися і роби з ними, що хочеш!
Тож я дуже вдячний пану Віктору, що він прийняв мою пропозицію. Я давно хотів спробувати постригти нові форми, але для мене як майстра не було підходящого «полотна», тобто дерев чи кущів, де я зміг би поекспериментувати. А тут стояла така розкіш для творчої людини!
Олександр вказує на вже готові зелені фігури, які сформував уперше саме тут: чотиригранні піраміди, подвійна спіраль, «бутон тюльпана» і розкішне зелене «серце». Каже, хоч це і була його «проба художника», та результатом він дуже задоволений. Зараз же у приватних садах більше просять стригти модні нівакі, спіралі на туях чи колони, кулі із самшиту.
– Я ж просто «малюю» те, що мені підказує природа, – зазначає топіарник. – Підходжу до деревини чи куща і можу з пів години роздивлятися. Мені сама рослина підказує, який у неї потенціал, задатки, форми і що з того може вийти.
Загалом можна вистригти, що завгодно, але треба час – кілька років, аби вималювалися-обросли потрібні контури. А є дерева, які самі просяться в певну форму чи фігуру.
Буває і таке, що починаю стригти, навіть достеменно не знаючи, що навіть приблизно вийде. І вже в процесі вимальовується ідея, з рук, як мовиться, самі випливають-ліпляться обриси зеленої скульптури.
На початку листопада упродовж кількох днів у цьому місці виставлялися в контейнерах зелені хвойники різних розмірів і сортів. Це Олександр ініціював невеличку виставку «Сад мрії». Таким чином рекламував свої послуги та реалізував вирощені ним же вічнозелені рослини.
Молодий чоловік має інтерес не просто розмножувати рідкісні хвойники, а в міру їх зростання відразу формувати, аби надалі продавати вже цілком унікальні саджанці, бо такого в місті ще немає.
– Мені дуже хочеться таким чином прикрашати Переяслав, – щиро каже Чоловік. – Адже створити в ньому унікальну атмосферу природної дивовижі насправді не так складно, не потрібно великих фінансових затрат. Для початку було б достатньо впорядкувати-постригти ті насадження, які повсюдно є в парках, скверах, біля будівель, але вони недоглянуті.
Саша зауважує, що в дні виставки чимало людей підходило просто розпитати-поцікавитися. Охочим він із задоволенням розповідав про рослини, і те як можна зробити зелену фігурку. Зокрема, і такого слоника, якого він представив сформованим уже з чималих кущів, просто заправивши гілки у каркас. Каже, це зразок тільки для демонстрації, тимчасовий.
– Бо насправді цього літа збулася ще одна моя мрія – я почав вирощувати справжній каркасний топіар в садибі одного із замовників. Це кілька фігурок тварин, які поступово в міру росту рослин формуватиму, вистригаючи з них густу зелену основу.
Такою виставкою я не прагнув просто заробити грошей, продавши рослини в контейнерах. Це була швидше як рекламна акція, спосіб привернути увагу людей до того, що краса доступна, що такі унікальні композиції можна облаштувати у своєму дворі і милуватися ними наживо, а не тільки бачити десь на курортах чи в телевізорі.
Зі слів майстра топіарної справи, саме туї та ялівці є найкращим пластичним матеріалом для порівняно швидкого формування.
– Буває, що я говорю з деревами. Так, це всерйоз, бо ж кожна рослина жива і вона справді відчуває та реагує на позитив. У мене були такі потенційні клієнти, з якими я просто емоційно не зійшовся і замовлення на роботу не брав. Зате коли я на одній хвилі з людиною, яка запрошує мене працювати у свій сад, то виходить і гарний результат.
Загалом же навіть ті ж популярні тепер нівакі – це завжди ексклюзив, це те, що ні за яких умов я не повторю в іншому місці. Адже природа загалом і кожна деревинка чи кущик скрізь унікальні. А я підходжу до них просто як художник, тільки в руках маю не пензель, а секатор. І це мій інструмент для створення дива!
