Директором комунального закладу «Переяславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» призначено Віктора Олеговича АТАМАНЕНКА (38 років), згідно з відповідним розпорядженням міського голови Переяслава Вячеслава Саулка 6 квітня. Наступного дня колектив лікарні познайомився з новим керівником, а затим із ним поспілкувалася і журналістка Переяслав. City.
Згідно зі статутом комунального закладу та призначення його керівника мало би відбуватися на конкурсній основі. Проте Законом України «Про правовий режим воєнного стану» (частина 5 ст 10) визначено, що під час дії воєнного стану керівники комунальних підприємств, установ, організацій можуть бути призначені без конкурсу сільським чи міським головою на підставі поданої заяви від кандидата на посаду.
Віктор Атаманенко – випускник Національного медичного університету ім. О. Богомольця, серцево-судинний і ендоваскулярний лікар-хірург вищої кваліфікаційної категорії. Киянин, одружений, має двох дітей.
– Вікторе Олеговичу, розкажіть, будь ласка, який у Вас досвід у медицині?
– У студентські роки я працював на підстанції «швидкої допомоги», набував практичного досвіду і в кардіологічній реанімації. Після університету отримав розподілення в Олександрівську клінічну лікарню міста Києва на посаду лікаря-хірурга відділення рентген-васкулярної хірургії.
Там працював, допоки не зламалося обладнання і я перейшов на роботу в Центр дитячої кардіології та кардіохірургії Клініки для дорослих. Після того, як в Олександрійській лікарні відновили обладнання, я повернувся у те ж відділення, але вже на посаду серцево-судинного лікаря-хірурга. А з 2015 по 2020 рік очолював це відділення. За цей час роботи було створено три ангіографічні операційні з новітнім обладнанням, в кардіохірургічному відділенні теж відкрили нову операційну з палатами інтенсивної терапії. За рік виконували близько 3-3,5 тисяч оперативних втручань.
У 2020 році я погодився на пропозицію очолити медичний центр з ендоваскулярною хірургією, з амбулаторним прийомом пацієнтів комерційної клініки групи компанії «Адоніс». З кінця 2022 року працював заввідділенням у КНП «Київська обласна лікарня» до призначення в Переяславі.
– Яким чином Ви потрапили сюди?
– Міська рада, як очевидно, шукала кандидатів на вакантну посаду, консультувалися з обласною та районною військовою державною адміністрацією. Я ж раніше, у 2018 році, брав участь у конкурсі на вакантну посаду директора Київської міської клінічної лікарні. На той час я був і головним експертом з хірургії серця і магістральних судин департаменту охорони здоров’я міста Києва. Як уже згадував, мав досвід керівної роботи в медичному закладі.
Тож мені й запропонували очолити лікарню в Переяславі, у військово-цивільній адміністрації сказали, що я потрібен тут для розвитку лікарні. На період воєнного стану я призначений згідно з розпорядженням, а потім буде, безумовно, конкурс.
Я розумію всю відповідальність своєї роботи на цій посаді і те, що, особливо на перших порах, маю бути тут на зв’язку в режимі 24/7. А якщо моя присутність буде потрібна в суботу-неділю, то я тут буду.
– У Вас надзвичайно важлива лікарська спеціалізація. Ви будете й надалі практикувати?
– Так, кардіохірургія нині дуже затребувана, тому я практику не полишатиму. Оперував тиждень тому. Навіть як керівник медзакладу маю право суміщати з роботою лікаря-хірурга. Операції нині проводжу в Бориспільській центральній районній лікарні.
Ендоваскулярна хірургія – це оперативні втручання без розрізу для лікування пацієнтів із гострим інфарктом міокарда чи при стабільній стенокардії (в народі «грудна жаба») зі стентуванням. Тобто робимо розширення судини, яка звужена, і через це на певний відсоток кров не потрапляє до живого серцевого м’язу.
Також це імплантація штучних водіїв ритму кардіостимуляторів при порушенні ритму серця. В разі патології периферії – це коли є бляшки в судинах, які постачають кров до рук і ніг. Також закриваємо судини при емболізації, коли є утворення, наприклад, фіброміома матки. Достатньо буває закрити судинку, яка її живить, і не потрібно робити відкриту операцію з видаленням органу. Судина закривається, і тоді міома поступово сама зменшується. Такий спектр оперативних втручань, які я виконую.
А ще – імплантація аортальних клапанів без розрізу. Таке мало де в Україні виконують, більшість цих операцій зроблені мною і моєю командою.
– Наші читачі, коли дізналися про Ваш лікарський фах, уже цікавилися, чи можна до Вас потрапити на консультацію чи прийом?
– Я це плануватиму – вести прийом пацієнтів як лікар на добровільній основі. Але згодом, бо поки розбираюся з адміністративною роботою. Знайомлюся з колективом, з лікарнею, з усіма її проблемами. Моя попередниця Лариса Кузьменчук, яка тепер працює завідувачкою дитячим відділенням, показала мені заклад.
Та ж сьогодні (11 квітня) я фактично другий день на роботі, і треба ще детально з кожним відділенням ознайомитися, поговорити з працівниками, з’ясувати, що там треба, аби пацієнт нікуди не їхав за меддопомогою, а приходив сюди, у свою лікарню. Є кадрове питання, бо штатний розпис не укомплектований повністю. Добре, що колеги намагаються перекривати, зокрема, ургенцію (критичні стани), чергування. Але туди, де потрібно 8 хірургів, а є тільки 6, залучатимемо нових спеціалістів.
Розумію, що лікарня має розвиватися й далі, аби бути конкурентоспроможною, яку б обирали пацієнти з-поміж інших закладів. Це моє завдання. Для цього потрібно ще дуже багато зробити: оновити застаріле обладнання, ліжковий фонд. Ті лікарні, які мають сучасне обладнання, апаратуру, готельні умови для пацієнтів, мають і розвиток. Адже куди йде пацієнт – туди спрямовується і державне фінансування через НСЗУ.
– Вікторе Олеговичу, Ви сказали, що як хірург маєте свою команду. А як формуватимете її тут як директор лікарні?
– Тут є фахові спеціалісти, які знають свою роботу. Якщо вони справлятимуться з завданнями і до них не буде претензій, то перевага надаватимуться їм. Водночас я й залучатиму спеціалістів з досвідом роботи на ті ділянки, які потребуватимуть кадрового підсилення. Так само і щодо орендарів, які працюють на території лікарні, і з яких громада питатиме щодо їхньої ефективності.
Загалом же в нас немає багато часу, щоб розкачуватися. Сподіваюся, що через місяць ми зможемо предметніше поговорити щодо стану справ та перспектив розвитку лікарні.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
