У Переяславі нині весняне оновлення. Комунальники вже висадили багаторічні кущі спіреї японської Little Princess. Вони простягалися двома смужками по обидва боки нового тротуару з бруківки-"вишиванки", який веде вздовж вулиці Богдана Хмельницького від Борисоглібської площі до автовокзалу, розповідає про це Переяслав.City.
Від дороги – суцільні насадження, з боку забудов – переривчасті, бо подекуди заважають каналізаційні люки, під’їзди до магазинів тощо. Справжню красу такого озеленення переяславці зможуть оцінити хіба що влітку, або й наступного сезону, доки саджанці вкоріняться і розростуться. Бо поки це мало тішить око.
По обидва боки тротуару комунальники висадили спірею
Зате здалеку приваблює погляд буяння ранніх весняних квітів біля будинку на вул. Богдана Хмельницького, 76. На вході до аптеки, яка тут розміщена, дві жіночки з лопатами пораються на прилеглих клумбах.
– Це ж комунальники навпроти нашого будинку вирішили не садити спірею і пропустили ділянку, сказали, що у нас і так красиво, тюльпани є. Ну звісно! Тільки про це дотепер ніхто й не згадував. Але ж і спіреї хай би росли! То наша «управдом» Наталія Александрова подзвонила в комунгосп і витребувала, щоб нам теж виділили саджанці. Привезли, то ми їх самі вже оце гарненько й посадили, – розповідає 65-річна Галина Іванівна Глоба.
На цій ділянці, яку комунальники оминули, переяславки посадили кущики самостійно
Каже, що квіти для неї стали втіхою і розрадою, додають життєвої енергії. Почала їх висаджувати, як прийшла працювати в аптеку санітаркою – сім років тому, з 2016-го.
– Я живу в цьому ж будинку, на шостому поверсі, вікна виходять на мої клумби. То я з ними починаю ранок і завершую вечір. Прийду з роботи і у вікно ще видивляюся: чи гарно вийшло, чи ніхто не шкодить. Але ж це вулиця, і люди, знаєте, бувають такі… Торік така красівенна роза тут цвіла – обламали… А в мене й душа за неї болить.
– Зате як нам приємно, коли люди йдуть і зупиняються, дивляться на наші клумби, «спасибі» кажуть! Тут і фотографуються багато, особливо з дітками, – долучається до розмови Ніна Миколаївна Буряк, яка працює в цій аптеці фармацевтом. – Це ми ж із Галею удвох і починали: я була якось посіяла тут петуній. Вони гарно розрослися, розквітли, і тоді пішло-поїхало.
Радіють жінки, коли люди дякують за їхню працю
– Як побачили знайомі, що ми тут красу розводимо, почали приносити нам саджанці: хтось одну квітку, хтось іншу. То посаджу, а потім пересаджую, бо розростається, або дивишся, що треба його в інше місце, аби до ладу. Ми ж тут плануємо конвеєр – клумби цвітуть безперервно з ранньої весни і до самих морозів! – захоплено каже Галина Іванівна. Її очі сяють, усмішка на обличчі – видно, що розповідає про улюблену справу. – Вже першоцвіти відійшли, нарциси саме буяють, навіть пізні простячки вже розкрилися. Їм тут добре, бо під ними теплотраса йде.
Посередині ота фігурна клумба – нова. Там трава стояла, то ми восени з Наталією Леонідівною домовилися і розкопали ділянку. Вона ж артистка, теж любить і цінує красиве, і нас підтримує в цій справі. Ми висадили тюльпани і нарциси – вже й результат видно! Вдома висіяла сальвію на розсаду, вона квітує довго.
Галина Глоба біля свого квітника, який квітує з весни до морозів
Он далі ото діляночку теж уже зайняла: «уксусні» деревця посадила. Вони й дають поросль, то я зрізаю, бо ж гарне декоративне, особливо восени. Там ще півонії, а то два кущики гібіскусу...
Оці дві рози принесли співробітниці, а той кущ ми вже склалися і купили. Синок мені зробив опори для плетистих, огородив квітник, щоб не топтали – не так собаки, як двоногі. Навесні все попідсапувала, посадила-посіяла – так треба ж іти комусь по тому! Каже: а що ж, воно ще не зійшло. – Так і не зійде, як стежку втопчете!
Позитивні емоції і краса природи лікує часом краще ніж пігулки
Мешканці будинку не дуже рвуться долучатися. Це важкий процес – залучити до такого людей, ну хоча б не псували. Щоправда, он під будинком деревце посадив один чоловік, потім і жінка вийшла, квіти понасаджувала, підсапує. То аби так усі, то й по всьому місту було б красиво.
Я вже як іду де вулицею, то тільки те й роблю, що кругом роздивляюся. Як де бур’яни ростуть, то думаю: «Ну невже ж не можна їх прибрати і насадити красоту?». Або хтось гарне висадив, то дивлюся, може, і нам підійде.
Якби було в молоді роки чи більше часу, чи можливостей, щоб цим займатися. А то я вже як прийшла в аптеку працювати, то захопилася квітами. Раніше ж, як у селі: городи, картопля, цибуля, сіно. Діти виросли: маю два сини і дочку, п’ятеро онучат – то мої діти і мої квіти – уже для душі!
На клумбі безперервно квітує
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
