У ці важкі часи війни, коли наші воїни дорогою ціною виборюють з лап окупанта загарбані ним українські землі, прадавня історія України набуває особливої сили і сенсу. На прохання читачів редакція Переяслав.City розпочинає цикл публікацій про історію сіл Переяславщини. Сьогодні — розповідь про невелике село Вінинці, яке на сьогодні у складі Циблівської громади.
Вінинці – село козаче
Вінинці – село тепер входить до складу Лецьківського старостинського округу Циблівської громади Бориспільського району Київської області. Займає площу 3,11 км². Станом на 2023 рік у ньому проживало близько 450 осіб. Є в населеному пункті шість вулиць:
- Польова
- Героїв Дніпра
- Набережна
- Ветеранів
- Молодіжна
- Загребельна
Раніше село називалося Войнинці, яке з часом трансформувалося в теперішню назву – Вінинці. Звідки вона походить, нинішні жителі села вже не знають. припускають, що вона якимось чином пов’язана зі словом «война» або «воїн». А загалом розповідають, що чули від старожилів як про село Вінинці казали «козаче», буцім-то тут козаків було багато.
Історію села розповідають його жителі
– Чи багато було козаків, я тобі, дитя, не скажу. Я сюди переїхала, як заміж вийшла, у 1959 році, то тоді людей тут жило дуже багато, а зараз уже нема нікого, тільки я да панський Ваня, як каже приказка, – розповідає мешканка села Вінинці Катерина Красовська (15 вересня Катерині Панфилівній виповнилося 85 років, авт).
Жителька Вінинців Катерина Красовська
До Голодомору 1932-33 років у селі було 340 дворів і проживало 2065 мешканців. Під час Голодомору голодною смертю були вбиті 530 чоловік. У вцілілій книзі реєстрації актів про смерть числиться 493 чоловіки. У більшості померлих причиною смерті записано: «виснаження». Поховані жертви масових комуністичних убивств на сільському кладовищі. З ініціативи сільської ради та мешканців села на кладовищі встановлено дерев'яний хрест з написом: Жертвам Голодомору 1932-1933 років.
Було колись село заможне, – зазначає жителька Вінинців, депутатка Циблівської сільської ради Олена Захарченко. – Тут до війни була церква, потім на її місці працювали дитячі ясла, поруч був клуб та школа. У центрі села колись працювала пилорама. На території Вінинців та Лецьок діяв раніше колгосп «Зоря». При ньому було організовано ансамбль «Зоряни» (він, до речі, своїми піснями жителів Лецківського старостинського округу радує й до нині, автр).
– Я в колгоспі проробила 40 років, починаючи від тоді, як сім класів закінчила, із колгоспу пішла на пенсію. Землі в обробітку було дуже багато тоді при колгоспі, аж дві ланки, – згадує Катерина Панфилівна.
Сучасні Вінинці
Зараз у селі є фельдшерсько-акушерський пункт, магазин та млин. Працюють на території населеного пункту два приватних підприємства «Саланг Агро» та «Земля Переяславщини», а також фермери-одноосібники.
У центрі села жителі облаштували зону для відпочинку дітей з каруселями та качелями, заручившись підтримкою місцевої влади.
Дитячий майданчик у центрі Вінинців
Поблизу млина (а також поруч із будівлями колись давно діючих школи, ясел та клубу) стоїть пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Другої світової війни.
Пам'ятник воїнам Другої світової
Є на околиці Вінинців також Давньоруське городище «Сковорода», датоване XI ст. Історики вважають його рештками феодальних поселень, які належали середньовічним землевласникам. Це був своєрідний центр феодальних володінь.
Давньоруське городище "Сковорода" в с. Вінинці
Жителі села про городище мало що знають, однак помітили, що протягом останніх років подивитися на місце давнього поселення приїздять туристи. Кажуть: «Треба щоб місцева влада цій території приділяла більше уваги, прибирати тут треба, косити, якийсь підхід до городища облаштувати».
Інформативний знак поблизу городища
Розташоване Давньоруське городище «Сковорода» на західній околиці с. Вінинці на підвищенні правого берега р. Броварки за 97 м на північ від водойми. У плані кругле, складається із двох концентричних ліній валів та такої ж кількості ровів. Має два вузьких протилежних проходи, що орієнтовані по лінії північний схід – південний захід. Загальний діаметр – 97 м, діаметр внутрішнього майданчика – близько 60 м. Площа: загальна – 0,7 га, внутрішнього майданчика – 0,34 га. У межах майданчика розташований давній цвинтар. Вали та зовнішній рів частково зайняті сучасними похованнями.
Посилання на відео-ролик присвячений городищу у рамках реалізації проєкту "Корінь нації – мандрівка Україною крізь віки" ТУТ.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
