Якщо перебування військовослужбовця під вартою в іншій країні підтверджене, він – військовополонений. Однак, якщо про полон є підозра, але офіційної інформації про це немає, військовий чи військова перебувають у статусі безвісти зниклих.
У Переяславі для рідних зниклих і полонених у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом між РФ та Україною представники Переяславської організації Товариства Червоного Хреста України організували координаційну зустріч сьогодні, 26 червня, розповідає Переяслав.Сity.
Такий захід волонтери Переяславського осередку Бориспільської районної організації Товариства Червоного Хреста України проводять уже вдруге. Зі слів Юлії Мурзаєвої, його керівниці, до них звернулися рідні зниклих безвісти, а також військовополонених із проханням посприяти в зустрічі з представниками таких організацій, як Міжнародний Комітет Червоного Хреста в Україні, ТЦК, Координаційного центру, СБУ, тощо.
– Звичайно ми відгукуємося і намагаємося максимально сприяти у реалізації таких ініціатив. Я вважаю, що подібні зустрічі дуже важливі. Люди між собою можуть поспілкуватися, познайомитися. Такі заходи дозволяють їм не бути у своїй біді одинокими.
Сьогодні з рідними зниклих безвісти і полонених будуть спілкуватися представники Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, представник 1 відділу Бориспільського РТЦК та СП, а також психолог. Вони зможуть запитати про те, що їх хвилює і отримати відповіді від фахівців.
Близькі військовослужбовців, котрі опинилися в такій ситуації, нині найбільше хочуть, щоб їхні чоловіки, діти, брати чи сестри повернулися додому. А ще бути впевненими, що вони живі.
Чоловіки Ольги та Марини зникли в один день. Вони разом виконували бойове завдання на фронті. Зараз обоє військових мають статус зниклих безвісти, але дружинам повідомили, що вони можливо в полоні.
– Тепер треба, щоб вороги підтвердили, що наші чоловіки в полоні, – кажуть переяславки. – Без цього ми не можемо рухатися далі. У нас є інформація, що їх окупанти взяли під варту, але це тільки слова. Ми хочемо бачити їхні прізвища та імена в офіційних списках.
Прийшли на зустріч, щоб детальніше дізнатися про сферу роботи тієї чи іншої організації, ми не розуміємо, хто і за що відповідає. Через це часто адресуємо свої запитання чи навіть претензії не тим людям, – наголосила Ольга.
У ще однієї переяславки Марини дещо інша ситуація. Її чоловік точно у полоні, це вже підтвердила інша сторона. Але, як зізналася жінка, запитань менше не стало.
– Росіяни виложили фото мого чоловіка і ще трьох, які разом з ним були взяті в полон. Потім також оприлюднили відео з їхньою участю. Згодом мені підтвердили його статус полоненого в НІБ (Національному інформаційному бюро, – авт.).
Тепер я чекаю на документи з інформаційного бюро з якими вже звертатимусь до військової частини і звідки мені дадуть документ, який буде офіційно підтверджувати, що мій чоловік у полоні. А от, що робити далі, я не знаю.
Інформаційно-консультативна подія проходила в конференц-залі Центру зайнятості. Її учасниками були жителі Переяславщини, а також дві мешканки Борисполя, чоловіки яких служили в одному батальйоні разом із нашими земляками і разом з ними зникли, імовірно потрапивши у полон.
Під час зустрічі присутнім розповіли, зокрема, про алгоритм їхніх дій у випадку, коли військовий чи військова зникли, нагадали, де можна дізнатися інформацію про полоненого, пояснили куди звертатися, у які двері стукати і як саме можуть допомогти конкретні організації в Україні, а також міжнародні.
Представниця Міжнародного Комітету Червоного хреста (МКЧХ), спеціалістка відділу захисту населення МКЧХ Ганна Медведєва роз'яснила специфіку їхньої роботи, наголосивши, що організація є нейтральною, неупередженою та незалежною.
– МКЧХ допомагає людям, що постраждали від збройних конфліктів та інших ситуацій насильства по всьому світі, і робить все можливе для захисту їхніх життя та гідності і полегшення їхніх страждань.
Наша організація не може допомогти з обміном полонених і не може жодним чином вплинути на ці процеси. Також ми не вивозимо тіла з поля бою.
Місія Червоного Хреста виключно гуманітарна, у своїй роботі комітет послуговується Женевськими конвенціями 1949 р.
Поспілкувався з рідними полонених і зниклих безвісти захисників сьогодні й фахівець відділу судово-медичної експертизи МКЧХ доктор Олексій Шевляков. Найперше наголосив, що цей відділ може діяти тільки в рамках визначених трьох моделей:
- бути спостерігачами;
- бути радниками;
- бути учасниками.
– Втручатися в будь-яку роботу чи української, чи російської сторони в процесі проведення судово-медичної експертизи ми не можемо. Але в нашій компетенції зафіксувати, як це все відбувається, чи дотримуються визначені норми Женевських конвенцій, чи не порушуються права тощо.
Учасники зустрічі активно комунікували з усіма спікерами. Ставили багато запитань, консультувалися і цікавилися можливими сценаріями подальшого розвитку подій. Мали можливість поспілкуватися також із представником ТЦК і психологом.
Провели для присутніх також невеликий тренінг із роз'яснення "невизначеної втрати" і заняття "Відновлення власних ресурсів".
– Багато питань так і залишилися без відповідей, – зауважує Ольга. – Але я принаймні тепер знаю, що я не там їх ставлю. А ще я зрозуміла, якими є обов'язки і можливості тих організацій, представники яких відгукнулися і провели з нами цю зустріч.
Це дуже важливо для нас. Ми розуміємо, що до нашої біди байдуже не всім.
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
