Десятки висаджених декоративних дерев, кущів і квітів на березі річки Трубіж біля шлюзів – місця відпочинку багатьох містян. Доглянутий куточок природи – майже парковий дизайн у несподіваному місці є результатом 15-річної роботи одного переяславця. Сьогодні Переяслав розповідає чергову історію про те, як жителі з доброї волі створюють місця відпочинку і доброустрою в громаді.
Переяслав.City – медіа незалежне, майже волонтерське. Нас не фінансують ні влада, ні бізнес. А ідей і проєктів, а отже й медійної роботи – багато. Зафіксувати: як живе громада в часи війни. І для цього ми шукаємо однодумців. Так ми долучилися до проєкту «Голоси громад», який реалізуємо спільно з Агенцією медійного росту АБО.
Одна із проблем для висвітлення – це екологія міста, доброустрій, створення місць для відпочинку. Під час війни і тотального стресу людям необхідно відновлюватися, підтримувати своє емоційне здоров’я. І цьому найкраще допомагає природа.
Берег річки Трубіж біля шлюзів (вулиця Гімназійна)
«Наша земля має радувати нас»
Про озеленену декоративними деревами, кущами та квітами територію на березі Трубежа розповів друг редакції Олександр Чубай. Він туди добирається на риболовлю і знає достеменно про безкорисливу турботу переяславця.
– Я людина зайнята, але завжди намагаюся наводити порядок довкола місця, де живу. Бо наша земля має радувати нас, а для того маємо ми подбати, щоб вона була чистою й красивою, – починає розмову Іван Сидоров, зустрівши біля клумби на березі річки. Чоловік не захотів афішувати свого справжнього імені. Каже, його і так всі знають, а за людину найкраще говорять її справи, а не прізвища.
Переяславець Іван Сидоров упродовж 15 років саджає квіти, кущі й дерева на березі річки Трубіж
– Наше натхнення, наше життя – це природа. Якщо не буде в нас чистої води, чистого повітря, різноманіття здорової рослинності, то людству настане кінець. І не за рік чи місяць, а за 5 хвилин, – каже співрозмовник дещо з перебільшенням, але правдиво.
Переяславець переконаний, що парки й набережні річок могли б стати осередком для романтичних зустрічей і радісних прогулянок, однак поки що більше нагадують територію, куди іноді навіть ходити лячно.
– Подивіться самі – ось тут відпочивають люди. Але замість того, щоб берегти і доглядати це місце, вони прийшли, погуляли і… залишили після себе мішки сміття! – обурюється співрозмовник. – Ідіть зі мною, я покажу як люди «цінують» природу.
На березі Трубежа переяславець організував місця для утилізації сміття. Однак часто йому доводиться прибирати після тих, хто тут відпочиває
Приклади турботи й нелюбові до природи
Подивитися є на що. Щоправда, не без сліз. Біля мосту через річку Трубіж стоїть сміттєвий бак. Його встановлення ще кілька років тому ініціював Іван Сидоров.
– Спочатку цим контейнером користувалися тільки відпочивальники, робили це цивілізовано. А тепер сюди сміття зносять жителі з дворів, що на цьому кутку. І коли контейнер повний, вони його кладуть прямо на землю, а потім це розносить вітер, собаки… Словом, це своєрідний наглядний приклад викривленої «любові» переяславців до свого міста.
Чоловік власноруч встановлював тут уже й таблички «Не смітити! Буде штраф!». Одначе ефект виявився нетривалим:
– Дехто навіть сміявся: «Хто ти такий, щоб нам указувати?». І продовжували зносити на берег річки що завгодно: гілля, листя, гнилі яблука й помідори. Ну то ще не найгірше – перегниє і буде органіка. Але ж крім цього несуть використані підгузки, бляшанки, пластик та інший непотріб, який на сотні років забруднює не просто територію, а й цю річку, всю атмосферу.
Я вже не раз запитував людей: «Навіщо ви це робите?» Це ж просто жах. Жити серед цієї краси і так її засмічувати! Мені боляче це бачити…
Сміттєвий бак, встановлений біля мосту з ініціативи Івана Сидорова
Переяславець вважає, що облаштування публічних просторів, зелених зон, скверів та парків неможливе без прозорого громадського контролю:
– Я уздовж берега річки Трубіж виявив більше десятка труб – це каналізація, яка з приватних будинків виходить просто в річку. А ще прямо на річці деякі "господарі" облаштували місця для гною та інших відходів. Чи хтось має це контролювати? Де місцева влада, комунальники, екологічна чи якась інша інспекція? На жаль, ніхто цим не займається.
Чоловік показує на величний осокір поблизу річки. Каже, таких красивенних тут стояло шість – остався один. Дерева великі, в них з'явилися дупла – це нормально, це здорове дерево, яке здатне саме собі дати раду. Так люди, які живуть поряд, почали закидати в дупла різне сміття і спалювати там – дерево гине…
Створене жителями місце для гною та іншого сміття на березі річки Трубіж
Створене жителями місце для гною та іншого сміття на березі річки Трубіж
«Посаджу чорні сосни як пам'ять про себе»
На противагу такому байдужому споживацькому ставленню окремих людей до довкілля 70-річний пенсіонер створив біля Трубежу справжній маленький рай біорізноманіття.
Починаючи з 2010 року, відколи переїхав жити на це місце, переяславець окультурює простір на території, що прилягає до його двору на вулиці Гімназійній і на березі біля шлюзів. Там висаджує різні дерева, кущі, квіти, декоративні трави.
Тут росте вже велика катальпа, різні сорти туї та ялівців, барбарис, дерен, калина, бирючина, міскантуси, різні сорти кани, є навіть кактуси. Гарно вжилися поруч садова Зебріна (сорт декоративних злаків) і промисловий червоний амарант. На цій території кожен куточок милує око своїм різнобарв’ям.
– Я ні на що тут не претендую тим, що насаджую ці красиві рослини. Просто допомагаю комунальникам доглядати територію, косити траву. Я люблю саджати і вирощувати рослини. Ось цій калині сьомий рік, її ламали тричі нехороші люди, а вона тримається – росте! Насправді я пишаюся цією зоною. Хіба ж не красота? Яке різнотрав’я! – захоплено споглядає результат своєї праці пенсіонер.
Іван Сидоров вже понад 15 років саджає кущі, трави і квіти на березі річки Трубіж
Катальпа на березі Трубежа
Калина на березі Трубежа
На березі Трубежа переяславець висадив різні сорти кани
Осередок біорізноманіття біля Трубежу
Осередок біорізноманіття з квітами біля Трубежу
Осередок біорізноманіття з квітами біля Трубежу
Міскантус на березі Трубежа
Співрозмовник зізнається, що має плани й надалі покращувати цю територію відпочинку. Мовляв, на протилежному березі річки впорядкувати чагарник: викорчувати непотріб і посадити чорні австрійські сосни. Можливо, навіть зробити там ще й гарний паркан від «шкідників». Каже, хоче залишити після себе таку пам'ять.
– Я бачив різні парки: був у Швейцарії, в Італії. Там сосни – просто велетенські. Красиві. Я дві години ходив і милувався ними. Тому хочу, щоб у нас було так само: лавочки, чиста вода, місце для відпочинку сімей із дітьми.
Замовив камінь, щоб зробити східці до річки, і лавку. Поставити її біля річки, навпроти шлюзів, щоб люди могли сидіти і споглядати, як там тече вода. Бо доки вона тече – ми живем, – каже філософськи.
Виготовлення лавки наш співрозмовник «добродій інкогніто» вже замовив Олександру Чубаю. Він має інвалідність з юності, користується кріслом колісним. За роки адаптувався до умов життя в місті, а одне зі своїх хобі перетворив на ремесло – майструє декоративні лавки. Такі вже прикрашають сквер у середмісті, біля житлових будинків.
– Громада здатна разом облаштувати свій простір, – переконаний Іван Сидоров.
Тут переяславець планує посадити чорні сосни
«Не чекайте великих грошей, рухайтеся малими кроками»
Переяславець переконаний, що парки можуть бути не просто зеленими зонами, а просторами для спілкування, взаємодії та спільних добрих справ.
– Громада здатна разом облаштовувати простори. І в цій справі головне не кошти. Так, без фінансів не обійтися, але не обов’язково все робити зразу і витрачати прямо таки великі суми. Можна це робити поступово.
Я теж оце створюю вже впродовж 15 років. Багато різного тут саджаю, щось приймається, щось пропадає, бо земля тут не всім рослинам підходить. Тому експериментую. Можу стверджувати з досвіду: свою ідею втілюйте в життя поступово і виділяйте на це стільки коштів, скільки посильно. Але дійте. Робіть щось для цього щодня, – закликає земляків.
Через якийсь час після розмови ми знову прогулялися до шлюзів, подивитися на кани – саме сезон їхнього квітування. І це було розчарування. На клумбі від деяких лишилися тільки ямки – хтось украв з корінням, хтось варварськи позламував рослини, хтось просто квітку зірвав…
Натомість на іншій клумбі з'явилися барвисті кущі хризантем. Пенсіонер посадив їх на місці понівечених рослин. І це такий контраст, таке диво і символізм – побіля сміття і бур’янів, яких уздовж річки ще багато – несподівано гарна квіткова клумба. Як торжество життя і людської любові до прекрасного.
Про хороші приклади розповідайте!
У Переяславській громаді є кілька скверів і парків, однак більшість із них поки складно назвати місцем для комфортного відпочинку. Ми опитали містян, чого їм для цього бракує? Доріжок, зручних лавок, дитячих майданчиків, квітів і зелених зон як таких.
За останні два роки в місті зрізали декілька сотень дорослих дерев. На жаль, молодих дерев, які висадили комунальники, значно менше, та вони й не створюють поки що той зелений оазис затишку й прохолоди, якого шукають люди особливо у спекотні дні.
Журналісти-медіатори Переяслав.City висвітлюють тему міських парків як місць спільнотворення громадського доброустрою не задля хейту чи критики когось. Сподіваємося, що створення та відновлення місць для культурного відпочинку може стати спільною справою міської влади, депутатів, бізнесу, шкіл, громадських організацій тощо.
Адже в громаді є приклади того, як жителі змінюють ситуацію на краще самотужки, або об’єднавши зусилля з однодумцями, колегами чи сусідами. Ми розповідаємо ці історії. Якщо ви знаєте такі – пишіть нам!
"Живий" паркан довкола садиби Івана Сидорова неподалік річки Трубіж
Біорізноманіття на березі річки Трубіж
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
