День міста — для переяславців це було найбільше і найкраще святкування в році. Зазвичай воно завершувалося в неділю концертом якоїсь "зірки" на центральній площі. Так було до повномасштабної війни. Останні роки цей день відзначають, але досить стримано: церемонія нагородження і виступи місцевих артистів.
Цьогоріч звання "Почесного жителя громади" присвоїли краєзнавиці Людмилі Набок. Давно заслужено. Її авторські дослідження-розповіді про історію міста стали як візитівкою авторки, так і унікальною скарбницею знань про древній Переяслав для сучасників і нащадків.
Напередодні цьогорічного свята Людмила Миколаївна підготувала історію саме про традицію Дня міста з першого зачину. В також пропонує дискусію про можливість і доцільність перегляду самої дати відзначення.
Перше свято: не День міста, а тисячолітній ювілей
Вперше Переяслав святкував не День міста, а свій тисячолітній ювілей — у 1907 році. Ось як описав це спеціальний кореспондент журналу «Нива», побувавши на святкуванні:
«В одному з закутків Полтавської губернії, в стороні від Дніпра знайшло притулок невеличке і занепале містечко Переяслав. Але це невеличке містечко має дуже велике минуле, настільки велике, що навіть дивно вимовити цифру років, які вже прожиті ним на білому світі: тисяча літ! … Навіть Москва …налічує від роду менше 800 літ… І лише Київ, що випливає золотими главами своїх монастирів зі щільного туману сивої давнини, а також ще дуже мало міст можуть посперечатися з цього приводу з повітовим містом Полтавської губернії…»
Автор, вживши зневажливі епітети щодо тогочасного стану міста, водночас щиро позаздрив його величному родоводу. Постає питання: як же так сталося, що при всій своїй економічній бідності Переяслав, єдиний на всю імперію, наважився організувати такий масштабний і затратний проект?
Все почалося з невеличкої замітки в журналі «Новое время» від 9 лютого 1894 р., де розповідалось про ювілей генерал-лейтенанта Олександра Савельєва. У своїй подячній промові він зауважив, що 1893 рік мав би бути відзначений святкуванням 900-річчя Переяслава Полтавської губернії.
Цю репліку не оминув увагою дослідник історії Андрій Володимирович Стороженко, який розпочав прискіпливі пошуки перших історичних згадок про давні українські міста, зокрема й Переяслав. До 1900 року він вивчив давньоруські літописи, а також думки різних істориків щодо оригінальності та фальсифікації їхніх текстів.
У результаті досліджень Стороженко визначив, що місто мало б у 1907 р. відзначати тисячу років саме від літописної згадки про похід князя Олега на Царгород, а не від дати 993 р., коли за легендою місто наказав заснувати святий рівноапостольний князь Володимир. Свої міркування дослідник опублікував 1900 року у статті «Какой юбилей предстоит праздновать г. Переяславу?», де й запропонував дату святкування — 15 серпня, у день Успіння Богородиці.
Переяслав святкує 1000-ліття., 1907 р.
Наукові дискусії та узгодження дати
Опонентів дослідженню Стороженка спершу не знайшлося, і питання здавалося закритим. Проте серед істориків та любителів давньої історії тривали дебати:
- 21 березня 1904 р. — член Полтавської Ученої Архівної Комісії Л. В. Падалка запропонував взяти участь у святкуванні тисячоліття Переяслава; розгляд питання відклали до травня.
- 24 травня 1904 р. — на засіданні комісії відбулось бурхливе обговорення через різні тлумачення джерел. Вирішено звернутися до Історичного Товариства Нестора Літописця з проханням встановити рік святкування.
- 22 травня 1905 р. — Київське історичне товариство Нестора Літописця, спираючись на дослідження П. В. Голубовського, погодилось: 1907 рік є найкращим і найзаконнішим моментом для святкування ювілею 1000-літньої діяльності Переяслава на історичній сцені.
Отже, у 1905 р. історики остаточно визначились із датою першої літописної згадки про Переяслав. А от святкувати цю подію чи ні — залежало вже від владних структур міста.
Переяслав святкує День міста, 2007р.
Хто ініціював свято
Ідею влаштувати містянам свято запропонував гласний міської думи, заступник міського голови Яків Пилипович Совачов. На засіданні думи 15 травня 1906 р. він зробив подання про відзначення рідкісної знаменної події.
Члени думи одразу утворили особливу комісію для розробки програми та обрання дня святкування — адже рік історики вже визначили, а щодо місяця і дня думки розділилися. Зрештою комісія обрала дату 15 липня — день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, як відновника і розбудовника укріплень Переяслава.
Програма святкування 1907 року включала:
- Служіння молебню
- Екстрене урочисте засідання думи
- Видання друкованої брошури з історії Переяслава
- Відкриття народної початкової школи
- Встановлення пам'ятника тисячоліттю
Із пропозиціями про спільне святкування та фінансування міська дума звернулась до земського зібрання. Члени земства прихильно поставились до ідей думи, але зауважили, що пам'ятник — марнотратство, а от будівництво народного дому з бібліотекою важливіше (його зрештою збудували аж у 1910 р.).
Як святкували 15 липня 1907 року
Напередодні дня святого Володимира, 14 липня 1907 р., до міста почали з'їжджатися численні гості — духівництво, кореспонденти, губернські військові та цивільні чиновники.
15 липня відбулися:
- молебні в Успенській церкві та на площі
- хресний хід
- екстрене засідання думи
- урочисті обіди на території монастиря для простого люду й у семінарії для гостей
- вечірні гуляння у супроводі військового духового оркестру в міському саду
Втім, переяславці зрадили б себе, якби не заявили про свої політичні амбіції у такий знаменний день. Напередодні в центрі міста, під керівництвом сестри голови Петербурзької ради робітничих депутатів Хрустальова-Носаря, зібралось понад сто осіб молоді. Щойно мітингувальники почали виголошувати ідеї соціал-демократичної робітничої партії, на площу верхи увірвався загін донських козаків — учасників зібрання заарештували й доправили до в'язниці. Величезний натовп переяславців супроводжував їх усім шляхом. Після цього святкування продовжилось за планом.
Від 1907-го до 1986-го: свято, якого не було
Із 1907 р. і до 1986 р. Переяслав гучно відзначав різні події, але тільки не День свого заснування.
Лише 1986 року, за пропозицією нової завідувачки відділу культури Глушко Г. І., відбулося перше свято міста Переяслава-Хмельницького, головною концепцією якого стало висвітлення давності його історичного життя.
Щодо дня і місяця пропонувались різні варіанти — 24 липня, 3 серпня. Зрештою визначили 21 вересня як найзручнішу дату (розпочинався навчальний рік у закладах освіти, завершувався відпускний сезон), приурочивши свято до днів визволення міста від німецько-фашистських загарбників.
Місцем проведення стала площа Богдана Хмельницького, а головними акцентами:
- виступи мистецьких колективів міста
- марші спортивних секцій та клубів
- інсценізація літописних подій, пов'язаних з історією міста
- пошанування ветеранів праці та Другої світової війни
- вітання подружніх пар
- історико-документальна виставка, виставка квітів і дитячих малюнків
Свято настільки сподобалось, що його включили до щорічних заходів. З кожним роком воно набувало все більшого масштабу: додались обов'язкові виставки продукції підприємств міста, ярмарки народної творчості й книжкові ярмарки, спортивні естафети.
Свято спонукало й до розвитку музичної культури — створення пісень, присвячених місту:
- 1987 р. — міська рада вперше замовила пісню про Переяслав (сл. А. Драгомирецького, муз. В. Міщенка), якою кілька років поспіль розпочинали святкові заходи.
- До 2003 р. з'явилося декілька пісень, присвячених місту, які вперше прозвучали саме на День міста:
- сл. О. Демиденка, муз. В. Кас'янова
- сл. О. Матвієнка, муз. О. Гриценка
- сл. П. Ярмоленка, муз. М. Губаря
- сл. і муз. Г. Кутас
- 2009 р. — сесія міської ради затвердила славень Переяслава (зі змінами у 2020 р.) — муз. П. Мрежука, сл. О. Демиденка, який і донині є офіційною музичною візитівкою міста.
Дата свята сьогодні: чи варто її переглянути?
Святкування Дня міста міцно увійшло до традиційних, улюблених свят жителів. Ми всі звикли, що відбувається воно в третю неділю вересня і має, так би мовити, «перехідну» дату. Безперечно, це зручно з погляду кліматичного й туристичного сезонів, проте ця дата прив'язана до днів «визволення» міста від нацистських загарбників.
Та насправді зараз, у роки страшної війни за Незалежність нашої держави, ми розуміємо: у місто тоді не прийшла українська влада — один окупаційний режим просто змінив інший. Справжні незалежність і визволення відбулися 1991 року, а 1943-го було лише вигнання одного загарбника іншим. Подібні вигнання загарбників відбувались і раніше — у 993 р., 1630 р., 1648 р., 1918 р.
Ключові дати з історії міста
Режими змінювались, а самостійним князівським містом Переяслав був лише:
- з 20 лютого 1054 р., коли князь Всеволод Ярославич став першим удільним переяславським князем
- до 1239 р., коли місто було знищене ханом Батиєм
Інші знакові дати:
- 18 квітня 1185 р. — під час поховання князя Володимира Глібовича в Михайлівському соборі Переяслава вперше згадується назва «Україна» як державна територія.
- 6 березня 1585 р. — польський король Стефан Баторій надав право Костянтину Острозькому на володіння Переяславом («…городіще местце пустое, називаемое Переяслав»), разом із грамотою було надано Магдебурзьке право і герб. Дослідники зауважують, що надання Магдебурзького права містам України розглядалося поляками як елемент полонізації.
- 13 листопада 1975 р. — місту надано статус обласного підпорядкування (хоча вже й до цієї дати воно було адміністративно-територіальним центром).
Одним із варіантів може стати й «церковний» підхід — день святого Володимира, який відзначається 15 липня. Саме цього дня місто вперше святкувало своє тисячоліття.
З приводу нової дати для Дня міста можна і треба дискутувати — адже Переяслав із понад 1100-річною історією не має бути прив'язаним лише до подій 80-річної давнини. Проте дискусія про визначення дати проведення Дня міста має відбутися тільки після Перемоги над рашистами і за участю воїнів-захисників нашої Незалежності, нашого життя.
Зрештою, день можна визначити й не прив'язуючись до конкретної дати…
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі, фейсбуці та TikTok
