2020-й, що розпочався, міський голова Тарас Костін оголосив роком туризму в Переяславі. Як відомо, саме цей напрямок вже давно є стратегічним у розвитку нашого міста. Питання про різні можливості його поліпшення піднімалися і продовжують підніматися на різних заходах. Про це ж, зокрема, йшлося на зустрічі власника ТОВ "НУС" (колишня швейна фабрика) Олександра Пироговського з журналістами місцевих ЗМІ та представниками громадськості.
Відомий на Переяславщині активіст туристичного руху та збереження історичної спадщини Микола Богатир нагадав присутнім, що на території колишньої фабрики росте Спаський дуб, якому за деякими оцінками може бути до 500 років. Він є не лише одним із найбільших дерев у місті та районі, а й найдавнішим живим свідком багатьох історичних подій, що відбувалися у нашому краї.
Богатир подякував власникові за належне ставлення до цього дерева, бажання його зберегти. Разом з тим попросив, якщо є можливість, провести на ньому певні лікувально-профілактичні заходи, оскільки за останні років п’ятнадцять він втратив частину своєї крони. Інше питання – це доступ до цього дуба, можливість його оглядати. Адже територія підприємства огороджена і охороняється.
Спаський дуб
Відповідаючи на ці запитання, Олександр Пироговський зазначив, що про зовсім відкритий доступ мови йти не може. Територія фабрики, як і будь-яке підприємство, завжди була закритою. Проте, якщо це будуть організовані групи, які хочуть його подивитися, то такі питання завжди можна погодити з керівництвом фабрики. Її директор Олексій Дикий доповнив, що таке не раз бувало і раніше. Для туристичних груп дерево доступне.
Щодо унікальності цього дерева, то про це теж відомо. Власник розповів, як п’ять років тому під вагою снігу з дуба впала гілка вагою півтори тонни. Зателефонували Миколі Богатирю: "Що з нею робити?" Той попросив порізати і скласти. Так ця деревина зберігалася на подвір’ї підприємства два роки.
Оскільки в ході зустрічі, що відбувалася на фабриці, мова йшла про різні аспекти, Олександр Пироговський, заторкнувши тему розвитку цього майнового комплексу, зазначив, що хоч він у власності вже вісім років, територія всіх приміщень, а це разом зі складами майже 18 тисяч квадратних метрів, зайнята поки що лише на половину. У перспективі вільних площ, які тут можна використовувати та заселяти, може вистачити років на п’ять.
– Ви спілкуєтеся з потенційними орендарями цих приміщень, підприємцями, – висловив свою пропозицію Микола Богатир, – можливо б когось зацікавила ідея заснування хостелу (найдешевший тип готелю – авт.)? Бо в Переяславі, якщо б приїхав великий екскурсійний автобус на сімдесят місць, заночувати такій групі ніде.
– Щодо такого типу готелю, то, на мою думку, його місту не вистачає, – відповів Олександр Пироговський. – Проте перш ніж щось робити, людина прораховує, чи матиме від цього той чи інший зиск. Для прикладу можна взяти той же готель "Пектораль". Хоча там лише дванадцять номерів, господарювати не так і просто. Бувають періоди, коли їх не вистачає. Але здебільшого вони не заповнені. У середньорічному підрахунку наповненість цього готелю лише 50-60%. Хоча це і більше, ніж ще кілька років тому. Тоді наповнюваність становила лише 25 %. Готель сам себе не окуповував. Потрібно було його фінансово підтримувати.
Ми вже думали про можливість облаштування хостелу в приміщенні швейної фабрики, що має автономний вхід. Якби у цьому була потреба, то під нього можна було б віддати навіть увесь другий поверх адмінприміщення. Та робити такий заклад заради того, що, можливо, лише раз на тиждень чи два приїде велика група туристів, недоцільно. Тож поки ця ідея розглядалася лише теоретично.
