Зацікавлені люди – представники ГО "Гільдія професійних екскурсоводів та гідів-перекладачів" – днями відвідали Переяслав. Це ті, хто хоче і може заробити певні гроші на краєзнавчих цінностях Переяславщини і водночас ще раз її прорекламувати. А чим привабити туристів до нашого міста, де погодувати і купити сувеніри – обговорювали під час одноденного промо-туру.
Його організували у рамках обласної програми «Туризм Київщини. Перезавантаження», головним же лобістом цієї справи в нас є Микола Богатир – лідер громадської ініціативи "Корінь нації", методист РБК. І його наполегливість добре відома, тож варто очікувати практичного результату від чергової дискусії про те, як Переяславу дорости до рівня сучасного туристичного?
Було близько двадцяти гідів та організаторів туристичних послуг, які працюють у різних містах, переважно в столиці. Микола Богатир презентував їм новинки, провівши своїм авторським маршрутом "Незвідана Переяславщина". Він переконаний, що попри широко знане як місто-музей, на Переяслав та його околиці варто подивитися з ракурсу інших об'єктів, цікавих для шукачів ексклюзивного та неординарного.
Йдеться про неодноразово згадувані Три братні могили, Змієві вали, ротондальну церкву у Воскресінському, Іллінську церкву у Циблях тощо. Після їх оглядин гості влаштували невеликий обмін враженнями та пропозиціями, зібравшись на каву в холі РБК.
– Ніхто не відміняв нашої головної цінності – переяславського скансену, але рекламувати Переяслав тільки як місто-музей – це вже шаблон. Нові об'єкти і маршрути, комплексні програми уже справляють на туристів ефект "вау!", – наголосив ініціатор промо-туру. – Тож важливо наші пропозиції щодо підтримки туризму на Переяславщині врахувати в новій Стратегії розвитку Київщини.
Більшість гідів була насправді подивована новизною та оригінальністю запропонованих цікавинок. Водночас відзначили, що одного дня для знайомства з Переяславщиною дуже мало, навіть подивитися всі музеї за такий час нереально. Як і раніше, дуже мало місць, аби передусім групі туристів зупинитися на ночівлю. Для їх обслуговування є невеликий перелік і закладів харчування. А щоб купити якийсь сувенір чи рекламний буклет не те що в місті, навіть у музеї просто неба – досі проблема.
Більшість гідів у Переяславі вже бувала неодноразово, тож з досвіду згадували всі ті недоліки місцевої інфраструктури, які обговорюються багато років на кожному подібному заході. Щоправда, нині відзначили появу пристойного громадського туалету в центрі міста, згадали і про новий хостел на околиці.
Цього разу було кілька гідів, котрі привозять до нас групи іноземців, насамперед з Ізраїлю, які часто приїжджають родинами, аби побачити батьківщину своїх батьків-дідів. Хочуть ночівлю і ресторацію пристойного рівня. Не всі іноземні туристи готові витратитися на гіда-перекладача, але інформаційних табличок іноземною (зокрема англійською) навіть біля тематичних музеїв зазвичай немає.
Стримано старші колеги відреагували й на новацію – встановлення QR-кодів біля нових об'єктів. Кажуть, далеко не всім туристам це зручно, бо необхідно мати сучасні смартофони, щоб їх зчитати, а інформація відкривається через ютуб-канал – таке краще дивитися вдома.
Звучали зауваження, що в музеї просто неба навіть під час деяких святкувань, не те що в будні, туристам ніде перекусити чи поблизу купити їстівного. А люди ж їдуть не тільки пізнати історію, насититися емоціями та враженнями, а й просто відпочити та розважитися. Недарма набувають популярності культурно-гастрономічні тури.
Здається вже вічно-риторичним: як залучити потік не просто школярів-екскурсантів, а реальних туристів, які зупинятимуться хоча б на день-два з відповідними витратами. На одному з таких зібрань декілька років тому звучав лозунг-мета: кожен гість Переяслава має залишити тут 100 доларів. Поки що її не досягнуто. Бо ж саме інфраструктура та сервіс – це ті послуги, на яких місто може заробляти кошти як туристичне. А з цим у нас досі проблемно.
Представник Українського культурного фонду Мілена Чорна запросила переяславців долучитися до їхньої програми на здобуття грантів з розвитку туризму на умовах співфінансування. Торік вони втілили таких шість проектів, і всі – із Західної України. Наразі оголошено черговий етап: про великі та малі культурні столиці. Свої проекти міста-учасники можуть прив'язувати до дат, подій, особливих місць, тобто є широкий спектр можливостей залучити грант для розвитку якоїсь туристичної родзинки. Бюджет такого проекту може становити до 5 млн грн. Це реальна можливість вирішити певні проблеми й для нашого туристичного міста, але над цим треба добре попрацювати.
