Майже всі ми з нетерпінням чекали послаблення карантину. Планували поїздки, зустрічі з друзями, а передусім, певно, покупки. Відкриваються магазини – треба ж і літній одяг придбати, щось для домашнього господарства, можливо, ще і якусь техніку. Журналісти «Вісника» поцікавилися в жителів Переяславщини, на які покупки вони нещодавно витрачали гроші.
Олександр Шаповал, 38 років, місто:
– Потреби щось купити нове в нашої сім’ї не було. Та й через карантин дружина не працювала, то трохи економимо. Адже все ще хочемо всі четверо, разом з дітьми, поїхати до моря. Тому значне придбання зробили одне. В останній день офіційного відкриття магазину «Дніпро-М» я скористався акційною можливістю зі знижкою поміняти інструмент. У мене вже кілька років не працював шуруповерт-дриль російського виробництва, колись мені його подарували на ювілей. Акумулятори зовсім не брали зарядку. Ось я і обміняв його на новий у магазині. Я придбав такий, що коштує 2400 гривень, і зекономив 360, бо заплатив на 15% менше. Хлопці-продавці сказали, що загалом свої інструменти поміняли за 3 дні майже двісті переяславців.
Ксенія Орабуезе, 28 років, місто:
– Купила сукню в квітковий принт у магазині «Сезон». Коштувала вона близько 300 гривень. Зазвичай я не роблю спонтанних покупок, а її купила, не роздумуючи, бо фасон сподобався, та й ціна хороша. А синам придбала на літо шорти й майки. Взагалі я не люблю інтернет-покупок, мені треба роздивитися, помацати, тому під час карантину нічого не купувала. А тепер, коли магазини відчинилися, планую оновити гардероб. У планах – покупка довгого сарафана й босоніжок.
Анна Чичикало, 45 років, с. Мазінки:
– Недавно я купила спортивний велосипед «Формула Атлас». Він мені потрібен для того, щоб їздити на роботу в місто. Від Мазінок до Переяслава близько
Олексій Крепель, 29 років, с. Стовп’яги:
– Через цей карантин дещо зменшились мої доходи. Тож останнім часом великих покупок я не здійснював. Ані одяганок, ані взуття також не купував. Хіба що у дім придбав ваги. Замовив їх по інтернету. Тепер зважуватимусь та слідкуватиму, скільки важу.
Марія Кіндратенко, 70 років, с. Гайшин:
– Одяг, взуття – все доношуємо. У нас вже такий вік, що не до моди. Та головне – пенсія лише дві тисячі. Таких грошей і на найнеобхідніше не вистачає. А дід, тобто мій чоловік, ще й хворий. То всі наші весняні та літні придбання – це витрати на ліки. Навіть курчат не можемо собі дозволити купити на базарі. Добре, що є квочка. Зараз сидить на яєчках. Ото будуть нам і курчата. Єдине, що купували на базарі у Переяславі, коли оце після послаблення карантину почали ходити автобуси, – розсаду. Воно і наші гайшинці нею займаються, вирощують. Але ж до міста близенько, то везуть туди продавати на базар. Капусту, помідори та дещо інше купувала по 25 грн за пучок. Ще купила там же отруту для жуків. Без неї ж ніяк. Тільки от двічі кропили, а вони є. Може, неякісна попала.
Микола Дяченко, 53 роки, місто:
– На літній сезон у мене обновки чоловічі: сатенгіпс, фарба, шпалери. Вирішив, що у відпустці займуся трохи ремонтом і обновлю дві кімнати в будинку: кухню і вітальню – там ми найбільше товчемося. А то позаторік малий внук трохи пообдирав стіни та розмалював, а це підріс, то будемо справляти. Та й узагалі вже давно не пересвіжали в хаті, мабуть, років десять, а то й більше. Скільки обійдеться – не скажу, бо матеріали скуповую потроху, а шпалери лежать ще з минулого літа.
