7 червня відзначається велике православне свято Трійця. По-народному його частіше називають Зеленою неділею. Із цим днем пов’язано багато різноманітної народної обрядовості. Зокрема, з давніх часів існує традиція прикрашати оселі свіжозрізаною зеленню. Наші журналісти поцікавилися у жителів міста й району, як вони це роблять.
Марія Опанасенко, 60 років, с. Гланишів:
– Ці традиції у нашій сім’ї (родом я з Великої Каратулі) – з давніх давен. А мене бабуся та мама, вже, на жаль, покійні, навчили. Спочатку проводимо генеральне прибирання – і в хаті, і в дворі. Потім виставляємо гав’яр на вікнах, устеляємо ним долівку біля дверей, у веранді, на кухні. Нарізали його або біля озера, що поблизу колишнього хутора Леніна, або біля Трубежу. А ще обов’язково прикрашаємо гав’яром, любистком та клеченням ворота. І так само треба під стріху хати й сараю. І дарма, що в хати тепер металочерепиця, а на сараї – шифер, все одно скрізь примощую по три таких «букети». Чому по три? Так Трійця ж!
Тамара Марченко, 37 років, місто:
– Із самого дитинства для мене це свято особливе саме через те, що до нього оселю завжди прикрашають різноманітною зеленню. Я народилася у Золотоніському районі. То напередодні Зеленої у батьківському домі гав’яр, м’яту стелили на підлогу, а на чільному місці ставили цілий букет, куди добавляли також любисток, деякі квітки. Хату наповнювали свіжі, нові запахи. Від цього одразу ж з’являвся святковий настрій. Зараз зі своєю сім’єю живу у квартирі на Спаській Леваді. І за традицією обов’язково прикрашаю оселю зеленню. Купую квіти чи гав’яр у людей.
Світлана Зубер, 56 років, місто:
– Такого ще не було, щоб ми хоча б трішки не прикрасили оселю. Кладемо по вікнах та на підлозі у будинку гав’яр, м’яту, ворота прикрашаємо гілочками клена, в’яза, липи. Оскільки я працюю на території музею просто неба, то раніше там можна було трохи нарвати гав’яру, позаминулого року сусід привіз, минулого купувала. Ми живемо біля парку, там зазвичай ламаю гілочки липи. Звичайно, це не у таких масштабах, як люди робили раніше, коли зеленню встеляли всю хату. Моя свекруха на Трійцю завжди пекла пиріжки, варила капусняк, готувала інші смаколики, зараз уже не так. Ми у цей день щороку святкуємо в нашому музеї, але цьогоріч через карантин, очевидно, нічого не буде. Люди приходять до музею прогулятися, але без екскурсій.
Марія Остапенко, 67 років, місто:
– Я живу в однокімнатній квартирі, то мені так особливо й ніде прикрашати її. Колись у батьків, у селі на Полтавщині, перед Зеленою неділею у ворота і над дверима стромляли клечання, на вікнах ставили букети, у хаті по підлозі трусили лугове різнотрав’я та гав’яр, а на вигоні молодь віху ставила і вбирала квітами, Щоразу, було, для цього в матері півонію попід вікнами покрадуть. Тоді вже біля віхи гуляли і «водили тополю» – така гра була. А я, як вийшла сюди заміж та поселилася в квартирі, то хіба що букетик із зелені поставлю в кухні. Дуже люблю, коли у ньому є гілочка любистку: так уже добре пахне, тільки його не часто продають, видно, звівся.
Світлана Мартюк, 25 років, с. Гланишів:
– До Трійці я ретельно прибираю помешкання і на вікна та біля дверей розкладаю зелень: аїр (по-народному, гайвір) чоловік Юра привозить із болотця в селі, а любисток ми рвемо на клумбі у свекрухи (вона живе у Вовчкові). Напередодні Трійці усією сім’єю (ми виховуємо 6-річну доньку Люду і 2-річного Романа) сідаємо на велосипеди і їдемо по польові квіти. Ось і цього разу нарвемо у полі волошок і маків та поставимо їх у вази в хаті. Завжди прикрашаю ще й ворота та паркан. Зазвичай встромляю в них гілочки тополі та берези.
Євдокія Дубович, 16 років, с. Стовп’яги:
– Ми завжди прикрашаємо оселю зеленню. В усіх кімнатах кладемо на підлогу лепеху, м’яту, любисток, липу. Купуємо лише гав’яр, усе інше росте в нашому дворі. Мені дуже подобається, коли в будинку пахне травами. У селі щороку ставили віху біля будинку культури. Ми давали на неї квіти, у нас їх дуже багато. Минулого року я виступала з танцювальним колективом на святкуванні зеленої неділі. Шкода, що цього разу масового свята не буде.
