– Але ж ти, Валько, і хлопця собі вибрала… – співчутливо зітхала подруга Ольга. – Сама ж так і нічого, а твій Сергій, ти вибач, ну наче мавпа!
– Хіба ж я його за красу полюбила? – толерантно відповідала Валя. – У нього душа красива!
– Яка ж за таким обличчям і тілом може бути душа? – не втихомирювалася Оля. – Він же такий на вигляд дебелий, якийсь неотесаний, чи що. Подивися на мого красунчика Івана: модний, веселий, за словом у кишеню не полізе. Як тепер молодь каже: мій краш! А з таким, як твій Сергійко, я би вмерла від нудьги наступного дня після весілля.
Сергій і справді мав дуже спокійну вдачу. Неговіркий, не любив гучних компаній. Та ще й непримітної зовнішності, повнуватий, середнього зросту. Маленька й худенька Валя поруч із ним була наче Дюймовочка. Мала чітко окреслені риси обличчя, густе й довге волосся. Подруги жартували, що її коса довша її зросту й товща її талії. Та й старші жінки в селі дивувалися, що така красуня як Валя вибрала Сергія. Подейкували, що то гроші його батьків засліпили дівчину.
Проте Валя не зважала на плітки. Сама не любила копирсатися в чужому житті й не хотіла надмірної уваги до свого. Та коли Сергій зібрався просити у батьків коханої її руки, вони теж почали відмовляти доньку виходити за нього. Просили почекати трошки, бо, мовляв, таки варта Валя вродливішого чоловіка.
Дівчина ж не розуміла, до чого тут зовнішність. Це наче купувати цукерки за обгорткою – дарма що несмачні. Оля ж продовжувала пояснювати подрузі, що чоловік має бути гарним, щоб не стидатися вийти з ним поміж люди, щоб родичам і подружкам не соромно було показати і щоб заздрісникам очі помозолити.
Так, в Олі було багато заздрісників, бо її Іван подобався дівчатам. Харизматичний красень із явно завищеною самооцінкою не одній запав у серце. Коли Оля прогулювалася з ним попід руку, то неодмінно високо тримала голову, ніби хизувалася нареченим.
Згодом обоє подруг вийшли заміж за своїх обранців. Та зовнішність, як це зазвичай буває, виявилася оманливою. Оля вже через рік після весілля омивала слізьми кожну мить подружнього життя. Іван гуляв, як то кажуть, на всі боки й постійно принижував дружину. Його врода перестала вабити Ольгу. Вона ненавиділа свого чоловіка.
А ось Валя із Сергієм жили душа в душу. Він пилинки з неї здмухував. Жінка з кожним днем закохувалася в свого обранця все більше й більше. Він був для неї найгарнішим із чоловіків, адже краса – в очах того, хто любить.
Як усе-таки важливо дивитися й обирати не очима, а серцем.
Соломія СТРИЖИБОВТ
Найактуальніша інформація та новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
