У Переяславі відбувся традиційний фестиваль повітряних куль. Аеростати підіймалися в небо не чотири дні, як анонсувалося, а лише двічі – ввечері 25 червня і зранку 26-го. Іншим польотам завадила негода. Журналістка Переяслав.City побувала на відкритті фестивалю і поспілкувалася зі сміливцями, які зважилися піднятися у височінь.
У перший день в небо піднялися три повітряні кулі
– Плани змінюються настільки швидко, що я за ними не встигаю, – зазначив на відкритті президент Федерації повітроплавання України В’ячеслав Гардашник. За дві години до цього Переяславом пронеслася злива, і вечірній політ був під загрозою зриву. – Якщо погода дозволить, літатимемо два дні. Сьогодні приїхали п’ять екіпажів: зі Львова, Києва та столичної області. Загалом на польоти зареєструвалися близько ста осіб. Минулого року було втричі більше. Може, мало охочих через нестабільну погоду або через конкуренцію – фестиваль у Макарові. 16-18 липня плануємо повернутися. Планів у нас багато, і вони стосуються підтримки туристичної сфери Переяслава.
Відкриття фестивалю на центральній площі міста
В’ячеслав Гардашник розповів своє бачення, як збільшити туристичний потік до нашого міста.
– Ми проводимо фестивалі в Переяславі з 2008 року. Вони привертають увагу туристів, але великій кількості гостей немає де ночувати. Було б добре побудувати готелі, кемпінги. Одного фестивалю повітроплавання замало, треба щоб у місті регулярно відбувалися культурно-масові події. Ще потрібна потужна інформаційна підтримка проєктів. Перевага Переяслава у тому, що це історичне місто. Треба вигадувати легенди, розкручувати їх. Мені особисто подобається провінційний шарм міста, – зазначив він.
Вечірній старт відбувся на полі в селі Гланишів. Вартість польоту на кулі – 3000 гривень. Охочі політати з’їхалися з різних куточків України. Були серед них і переяславці. У п'ятницю ввечері в небо піднялися два працівники НІЕЗ «Переяслав» – провідний екскурсовод Оксана Шекмар та завідувач відділу збереження експозиції Сергій Болілий. Заповідник же навзаєм подарував гостям фестивалю квитки на відвідування музею просто неба.
– Літатиму вперше, почуваюся спокійно, навіть після такої грози. Відгуків спеціально не читала, щоб вони на мене ніяк не впливали, – розповіла 32-річна Оксана Шекмар перед польотом. – Організатори скинули у вайбер поради для учасників. Найбільше сподобалося, що можна виявляти подив і захоплення! За рекомендацією, взяла із собою теплий одяг.
Переяславці Сергій Болілий та Оксана Шекмар подорожували на кулі в компанії харків’янок
Переяславка поділилася враженнями і після польоту:
– Трішки страшно було під час злету й приземлення. А на висоті 400 метрів – дуже класно. Зрозуміла, що багато залежить від пілота. Нашим аеростатом керував Валентин Щенявський, професіонал! Розповідав багато цікавого, пояснював, як діяти. І загалом у нас підібралася весела компанія. Після приземлення нас посвятили в повітроплавці – традиційно з шампанським, грамотами.
У одному екіпажі з переяславцями підіймалися в небо харків’янки Марина Семирозум та Анна Москаленко, подруги і колеги. Потоваришували на семінарі для вчителів, з того часу часто подорожують разом.
Марина Семирозум та Анна Москаленко приїхали автомобілем з Харкова
– Політати на кулі – це наша мрія. Взагалі ми полюбляємо екстрим. Сплавлялися на катамаранах гірською річкою, підіймалися в гори. Прочитали в інтернеті гарні відгуки про фестиваль у Переяславі, подивилися відео, сподобалася природа. Хотіли ще в травні політати, але тоді фестиваль скасували. Очікуємо нових емоцій і вражень, – розповіла Анна Москаленко (40 років).
– Приїхали автомобілем, дорога до Переяслава хороша, – зазначила Марина Семирозум (40 років), вона кермувала автівкою. – Виїхали о 10 годині, не поспішали. Хотіли погуляти містом, але завадив дощ із градом. Посиділи в ресторані на центральній площі, замовили солянку, дуже смачна. Одразу після польоту вирушимо додому, бо завтра на роботу.
38-річний Валентин Щенявський з Києва – чинний чемпіон України з повітроплавального спорту. За професією – інженер. Керує аеростатом понад десять років. Має власну повітряну кулю, з якою бере участь у фестивалях як в Україні, так і за кордоном. За сезон здійснює від 120 до 180 польотів. Каже, що аеростат хорошої фірми коштує від 20-30 тисяч євро.
– Я раніше жив у Криму, і вперше побачив політ аеростатів у Феодосії. Спробував сам і полюбив кулі на все життя, – розповів він. – Рідні звикли до мого захоплення, але все одно хвилюються. І я теж хвилююся, особливо під час змагань із повітроплавання. Тричі ставав чемпіоном України, брав участь у європейських турнірах. Найпам’ятніший політ – під час власного весілля. Майбутня дружина Оксана сказала: «Ти катаєш стільки весільних пар, а хіба ми не можемо політати на своєму весіллі?» Це було у 2013 році в Кам’янці-Подільському. Ми були у весільних нарядах, пили шампанське. Незвично, бо літав як пасажир, а не пілот.
Родина з Канева – Наталія і Володимир Гречки та їхня донька Марина – приїхали автомобілем у Переяслав, щоб теж здійснити перший політ на аеростаті. Кажуть, погана дорога трохи стомила.
– Боюся, хоча це я їх вмовила на політ, – сміється Наталія Гречка. – Дізналися про фестиваль із соцмереж. Там дуже красиво все показали! Ми не екстремали, але подорожувати любимо. Це для нас нова розвага.
– У самому Переяславі ми раніше не були. А в музей просто неба приїжджали на екскурсію кілька років тому, сподобалося, – додав пан Володимир.
Родина приїхала з Канева, щоб вперше полілати на кулі
До польоту в перший день фестивалю готувалася родина Поралів.
– Політати на кулі – моя давня мрія, – розповів Олександр Порало, 31 рік. – Хотів ще минулого року, але коли зателефонував, місць уже не було. Цього разу забронював завчасно. Спочатку планували вдвох із дружиною Мар'яною. А потім вирішили подарувати політ татові на день народження, йому нещодавно виповнилося 65 років. Я за нього не переживаю, бо він у хорошій фізичній формі. А вранці дізнався, що й племінниця хоче політати. Отак зібралася наша компанія.
– Я навіть не очікувала такого, це подарунок від батьків, – зазначила, не стримуючи емоцій, 12-річна Оля Порало. – На літаку літала, мені сподобалося. Також каталася на канатній переправі. Не хвилююся, бо не боюся висоти.
– Коли син повідомив про політ, трохи захвилювався. У моєму віці страшно високо підійматися, – поділився 65-річний Григорій Порало із Великої Каратулі, керівник агрофірми «Україна». – Стараюся підтримувати спортивну форму. І на роботі кручуся, і вдома – худоба, городи. На літаку літав, висоти не боюся. Нікому в селі не казав, тихенько поїхав. А тут преса, – сміється. – Для загально світогляду нехай буде. Дружина поставилася нормально. Не приїхала підтримувати, бо треба порати худобу.
Через технічні проблеми злетіли лише три кулі із п’яти заявлених. Родина Поралів не змогла політати. Спеціально для них організатори зробили додатковий політ 30 червня. Старт відбувся з музею просто неба.
Родина Поралів отримала грамоти за перший політ
А 26 червня о 6.40 зі Студеників стартували шість куль. На одному з аеростатів подорожувала компанія із Переяслава. Враженнями про політ поділився Ігор Янчук.
– Політати на кулі – це одна з моїх дитячих мрій. Не знаю, чому дотягнув аж до 36 років, – сміється. – Як виявилося, це взагалі не страшно. Вирішив, що тепер щороку літатиму. Ми мандрували над полем, лісом, де бачили косуль. Навкруги було так красиво, що навіть не хотілося розмовляти. 45 хвилин польоту промайнули дуже швидко. Приземлилися благополучно, поряд із посадженою картоплею, але нічого не витоптали. Усій компанії дуже сподобалося.
Найсвіжіші новини Переяславщини в нашому Telegram-каналі, інстаграмі та у фейсбуці
