26 червня в Переяславі стартував традиційний фестиваль повітряних куль. Він триватиме чотири дні. Переяслав.City знає, хто з містян уже підіймався у височінь.
Фестиваль повітряних куль відбувається в Переяславі щороку, починаючи з 2008-го. Цього разу в ньому беруть участь дев'ять екіпажів з Києва, Дніпра, Василькова, Броварів, Вишгорода, Макарова. Команди поселилися в гуртожитках педагогічного університету та гостинному домі “Покровський”.
Охочі політати на аеростатах з'їхалися з різних куточків України. Вартість вранішнього польоту (о 5 годині) – 2800 гривень, вечірнього (о 18 годині) – 3000 грн.
– Я чув, що місць у готелях і приватному секторі Переяслава вже немає. І це радує. Бо цього ми й очікували від фестивалю. Впевнений, що Переяслав стане туристичним містом, – зазначив на відкритті фестивалю президент Федерації повітроплавання України В’ячеслав Гардашник.
В інтерв’ю Переяслав.City він розповів, що на борту аеростата, окрім екіпажа, можуть перебувати від 4 до 6 пасажирів. У Переяславі будуть вранішні й вечірні польоти, тривалістю близько години, на відстань 6-8 кілометрів. Аеростати підійматимуться на висоту 600 метрів.
– Форма одягу має бути зручною, бажано спортивною. Жінкам − ніяких підборів! У сонячну погоду потрібен головний убір. На висоті прохолодніше, тому у вечірній час можна вдягнути штурмовку, – порадив В’ячеслав Гардашник. – Пасажири побачать Дніпро, ліси, історичну частину Переяслава, музей просто неба, Змієві вали. Усе, що у вас є гарне. За весь час, що я організовую фестивалі, негативних ситуацій не було. Максимум що пам'ятаю: кілька людей злякалися і весь політ просиділи на дні кошика.
26 червня близько 19.30 в небо над Переяславом злетіли вісім аеростатів. Стартували з центральної площі міста, з майданчика біля меморіального кургану Слави та з площі біля Успенської церкви.
Три кулі стартували з центральної площі міста
Одним із аеростатів керувала 32-річна Ганна Краус-Єщенко, єдина в Україні жінка-пілот повітряної кулі. Її чоловік Іван – теж повітроплавець. Подружжя має чотири аеростати і надає в Києві послуги з польотів на повітряних кулях. Цього року Ганна Краус-Єщенко мала виступати на чемпіонаті світу з повітроплавання, але не змогла через карантин.
– Уперше піднялася на аеростаті в 22 роки. Заохотив батько, який займався повітроплаванням. Спочатку це було хобі. А в 2012-му отримала ліцензію пілота і стала керувати аеростатом. Тепер це і захоплення, і робота, і сенс життя, – розповіла Ганна Краус-Єщенко. – Політ не потребує значних фізичних навантажень, тому неважливо, хто управляє, – жінка чи чоловік. Важко розкладати і складати аеростат. Але є екіпаж, сильні чоловіки, які допомагають. Бувають нюанси, але нечасто, – показує шрам на руці. – Це було під час сильного вітру й відповідно жорсткої посадки. Пасажири, за правилами, тримаються в кошику, а в мене немає такої можливості. Але це дрібниці.
Ганна Краус-Єщенко – крайня праворуч
Павло Філоненко і Микола Книгиницький – члени екіпажу з Макарова. Вони – помічники пілота. Працюють у повітроплаванні третій рік. Почалося все з хобі. Наразі навчаються на пілотів.
– Ми збираємо і готуємо аеростат до польоту, їдемо на місце приземлення, а потім складаємо кулю. Тобто наша робота – на землі, – розповіли хлопці. – У Макарові польоти на аеростатах дуже популярні. Це столиця повітроплавання в області. У сезон за один вечір підіймаються в небо понад 20 куль. Переваги – в нас велика льотна зона, красиво природа: озера, річки, ліс, заповідник, де можна побачити диких тварин.
За словами Павла Філоненка, нова повітряна куля коштує близько 40 тисяч євро. Її ресурс – 500 годин. Окупиться літальний апарат за кілька років.
Мешканка Дніпра Римма Копаниця, 46 років, спеціально приїхала в Переяслав, щоб вперше піднятися на повітряній кулі. Заохотила до польоту подруг Наталію Яковлєву, теж дніпрянку, і Лілію Крилову з Києва.
– Це маленька пригода для нас. Карантин має свої переваги. Ми з подругами каталися на каяках, на сапах. І коли я побачила анонс фестивалю повітряних куль у Переяславі, зрозуміла, що нам сюди, – зазначила Римма Копаниця. – Я працюю лікарем-онкологом. Мабуть, тому така спрага до позитиву. Розумію, що життя непередбачуване, треба жити сьогодні. Щоб політати, взяла на роботі вихідний. Подруги в мене теж мобільні. Якщо кажу, що в мене є ідея, вони одразу питають: “Куди їдемо?” Для нас усіх це перший політ.
Римма Копаниця (друга ліворуч) заохотила до польоту своїх подруг та їхніх дітей
До польоту на кулі в перший день фестивалю готувався 12-річний Слава Толочин. Зазначив, що на літаку не літав, але висоти не боїться. Піднятися на кулі – його мрія. Сина підтримував тато Віктор Толочин, головний спеціаліст відділу економіки та зовнішніх зв’язків міської ради.
Разом із екіпажем із Василькова піднявся в небо Роман Мадебадзе, керівник ТОВ “Переяслав Буд”.
– Зі мною летітимуть двоє знайомих. Для мене це перший політ на кулі. Висоти не боюся, очікую нових вражень, – зазначив він.
Саша і Вероніка Небався спостерігають за стартом повітряних куль
