Волонтерська група «Творимо диво разом» допомагає вихованцям дитбудинків і центрів соціально-психологічної реабілітації дітей у різних регіонах України. Очолює спільноту мешканка Переяслава-Хмельницького Оксана Гресь (30 років). Щотижня вона отримує, розподіляє і відправляє сотні кілограмів гуманітарної допомоги. Це при тому, що має основну роботу і виховує маленьку донечку. Підтримує переяславку відома українська блогерка Аліна Шаманська.
Основа команди – мами в декреті
Оксана Гресь працює продавцем взуття в «Критому ринку». Поряд із магазином орендує приміщення для «гуманітарки». Третина просторої кімнати закладена ящиками і мішками: усі речі посортовані й підписані. Тут є іграшки, підгузки, засоби особистої гігієни (шампуні, мило, вологі серветки), пральні порошки, дитяче харчування, постільна білизна, ковдри, одяг і взуття.
– Ми приймаємо одяг для дітей до 18 років, – наголошує волонтерка. – Бо колись прийшла посилка… Мабуть, дідусь якийсь помер, і всі його речі зібрали і відправили нам. Але ми не в силах охопити ще й категорію людей похилого віку. Зосередилися на дітях і родинах, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Оксана Гресь (у центрі) опікується дітьми-сиротами
Оксана Гресь адмініструє вайбер-спільноту. У ній – близько 200 учасників із різних куточків України.
– Основа нашої команди – активні мами в декреті, – розповіла переяславка. – Я їм пишу, для яких закладів чи родин потрібна допомога, що в нас є, а чого не вистачає. Хтось присилає мені товар «Новою поштою», хтось – перераховує гроші, а я на них купую необхідне. Обов’язково звітуюся в групі, що купила, що отримала, що і кому відправила. Ця ж група волонтерів оплачує оренду приміщення під склад.
Також переяславка веде блог в інстаграмі (gres.ksuhsa2016), де показує роботу волонтерської групи. Має близько 6000 підписників. Щодня їй пишуть небайдужі люди і пропонують допомогу.
– Нещодавно мені написали представники української фабрики дитячого одягу, – розповідає. – Сказали, що можуть прислати комплекти для немовлят. Запитали, скільки нам потрібно одягу, щоб він приносив користь, а не залежувався на складі. Я відповіла: «Присилайте, скільки можете, у нас нічого не залежується». Отримала посилку, відкрила і розплакалася. Там було 120 комплектів (боді, шапочка і повзунки).
Вихованці дитбудинку отримали подарунки
Раз у тиждень Оксана Гресь забирає посилки. Це може бути від 20 до 50 ящиків. Перевезти все у склад допомагає її начальник Микола Грушецький. У кінці тижня волонтерка перебирає і сортує речі. Тоді на допомогу приходять куми – Іра й Аня.
– Якщо трапляється одяг з дірками чи брудний, – викидаємо. Я точно знаю, що в дитбудинках ніхто не буде його прати або ремонтувати. Посортовані речі складаємо в ящики й підписуємо. Тут багато роботи. Я зацікавлена, щоб якомога більше переяславців нам допомагали, — зазначає волонтерка.
У мене дванадцять похресників
– А що вас спонукало займатися благодійністю?
– Я дуже люблю дітей і готова заради них на все. Мабуть, тому в мене дванадцять похресників, – усміхається. – У мене завжди було бажання допомагати дітям. А коли вийшла заміж і сама стала мамою, воно лише посилилося. Думала про те, що можу обіймати донечку, радіти її успіхам і сумувати, коли в неї щось болить, а є діти, які не знають материнської ласки й турботи.
Цього року в період новорічно-різдвяних свят я нарешті зважилася і організувала проєкт від нашого міста «Творимо диво разом». Запропонувала переяславцям принести щось на дарунок дітям із Одеського дитбудинку. У кінці січня відправила в дитбудинок сімнадцять кілограмів пакунків щастя від наших містян.
Також Оксана Гресь написала різним інста-блогерам і попросила підтримати її проєкт. Відгукнулася журналістка, ведуча і найпопулярніша інстаграмна мама України Аліна Шаманська. Вона прорекламувала доброчинну акцію переяславки в своєму сторіс і вказала її номер телефону.
– У нас було довге листування з Аліною Шаманською. Вона хотіла переконатися, що я працюю чесно, що речі підуть за призначенням. І зрештою повірила мені, – розповіла Оксана Гресь. – Попередила, що в неї дуже активні підписники і після її оголошення мені доведеться декілька днів тільки те й робити, що відповідати на повідомлення й дзвінки. Порадила створити групу у вайбері і додати тих людей, які відгукнуться, а потім звітувати туди про все.
Мені зателефонувало дуже багато людей. А далі почали надходити посилки з усієї України. 12 лютого я відправила 408 кілограмів пакунків щастя в два одеські дитбудинки. А 24 лютого ми з чоловіком та подружжя Оксана і Сергій Гончаренки з Києва побували в цих закладах. З того часу почалося активне благодійництво. Аліна Шаманська до цих пір мене підтримує. Кожна поїздка, кожна допомога – тільки завдяки їй. Я дуже вдячна Аліні й стараюся її не підвести.
– Як ви шукаєте заклади, з якими можна співпрацювати?
– В інтернеті знаходжу інформацію про дитбудинок. Телефоную туди і питаю, які є потреби. Якщо кажуть, що одяг, іграшки, засоби гігієни у них є, і просять комп’ютер чи кондиціонер у кабінет директора, значить, не настільки там усе й погано. Шукаю тих, кому наша допомога потрібніша. Якщо дитзаклад отримав гуманітарну допомогу, але фотозвіту не надав, припиняємо співпрацю.
Купили кондиціонер для дітей з інвалідністю
За пів року діяльності волонтерська група відправила тонни «гуманітарки» в різні регіони України. З деякими закладами співпрацює на постійній основі.
– Центру соціально-психологічної реабілітації дітей у Добропіллі Донецької області ми щомісяця відправляємо пів тонни речей. Там перебувають діти від 4 до 18 років із сімей, які потрапили в складні життєві обставини. Про заклад мені розповів переяславець Олексій Заєць, який несе там військову службу. Ситуація в центрі настільки критична, що дівчаткам, буває, немає чим голову помити. Олексій разом з іншими бійцями забирає на пошті гуманітарну допомогу і завозить у центр. Каже, що частина колективу вороже налаштована до українських військовиків. Навіть не всі вітаються з ними. Але ж діти ні в чому не винні.
Волонтери допомагають дитячим закладам на Сході України
Співпрацюємо із Луганським обласним будинком дитини №2, який наразі через окупацію міста розміщується в Сєвєродонецьку. Чотири рази передавали їм гуманітарну допомогу.
Двічі надавали допомогу Запорізькому обласному центру соціально-психологічної реабілітації. Також на їхнє прохання придбали кондиціонер у кімнату, де перебувають тяжкохворі діти. Наші майстри його встановили.
З 1 по 5 червня ми з чоловіком і донькою були у Львові. З нами їздила аніматор із Переяслава Оля Градовська — вона дуже хотіла допомогти. Провели акцію в центрі міста: безкоштовно роздавали дітям повітряні кульки. Також побували у двох дитячих будинках.
Нещодавно Оксана Гресь разом із працівниками Переяслав-Хмельницького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді відвідала 11 переяславських родин, які перебувають у складних життєвих обставинах. Сім’ї отримали продуктові набори, іграшки, одяг і парасольки. Кошти на продукти надала Аліна Шаманська.
Діти з Переяслава радіють парасолькам
– Ми заїхали в родину, де дев’ять дітей. Вручили подарунки, і тут почався дощ. Дітки повідкривали парасольки, бігали з ними, пищали. Ви таке бачили, щоб сучасні діти раділи парасолькам, а не телефонам чи планшетам?! Разом з ними раділи і ми, – поділилася враженнями волонтерка.
– А як родина ставиться до вашої доброчинності?
– Чоловік каже так: «Якщо тобі це подобається, роби». Головне, щоб у будинку був порядок. Коли є можливість, він допомагає посилки розвантажувати, — каже Оксана. — Батьки не завжди розуміють. Бо цей час я б могла витратити на свою дитину. Але ж донечку я щодня обіймаю, цілую, сплю поряд з нею. У інших дітей цього немає і можливо ніколи не буде. Наразі допомога дітям – це для мене все. Допускаю, що так буде не завжди, бо я не робот. Але поки можу, хочу зробити якомога більше.
